і відтворенням лісів;
5. Міністерство рибного господарства України здійснює контроль щодо відтворення і використання рибних ресурсів підприємствами і організаціями рибного господарства, щодо безпеки мореплавства риболовного флоту;
6. Державний комітет України по земельних ресурсах здійснює державний контроль за використанням, охороною земель;
7. Державний комітет України по водному господарству здійснює радіологічний контроль та контроль якості води на водогосподарських системах міжгалузевого і сільськогосподарського водопостачання, у зонах впливу АЕС;
8. Державний комітет України по геології і використанню надр здійснює державний геологічний контроль; державний нагляд, геологічне вивчення, охорону і використування надр;
9. Державний комітет України у справах захисту прав споживачів України здійснює радіологічний, хіміко-токсикологічний і фізико-хімічний контроль продуктів харчування.
10.Державний комітет по гідрометеорології здійснює радіаційний моніторинг у районах розташування атомних електростанцій;
11.Державний комітет по використанню ядерної енергетики здійснює відомчий контроль за станом навколишнього природного середовища у санітарно-захисній зоні та зоні нагляду атомних станцій;
12.Головне управління ветеринарної медицини з державною інспекцією Міністерства сільського господарства і продовольства України здійснює контроль за додержанням ветеринарно-санітарних вимог, спрямованих на захист навколишнього природного середовища, продуктів тваринного і рослинного походження, радіологічний та токсикологічний контроль;
11.Головна державна інспекція з карантину рослин України здійснює досанітарного контролю.
Б) Громадський екологічний контроль має різноманітні форми. У зв’язку з розширенням прав громадян на політичну та громадську діяльність забезпечено право громадян об’єднуватися не тільки в громадські організації, але й в партії різного типу та напрямів, за винятком тих, що вимагають незаконні цілі. Новий юридичний статус громадського життя в України дозволяє дати таку класифікацію господарського контролю за природокористуванням та охороною навколишнього середовища.:
партійний контроль, що здійснюється політичними партіями. Він характеризується існуванням політичних програм, які можуть містити різні підходи по досягненню цілей, що намічаються цими партіями;
контроль громадських організацій, що здійснюється добровільними суспільствами, громадськими організаціями, що створюються як для вказаних, так і для інших цілей.
контроль органів місцевого самоврядування, які створюються згідно з Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Суб’єкти громадського екологічного контролю — громадські екологічні об’єднання, статути яких передбачають здійснення перевірок, рейдів та інших напрямів контрольної діяльності в галузі екології. До них відносяться Українське товариство охорони природи (на центральному рівні); Президій Українського товариства охорони природи та штаб громадських інспекторів (на обласному та районному рівнях). Згідно з законодавством вони беруть участь у проведенні спільно з працівниками органів державного контролю рейдів та перевірок дотримання юридичними та фізичними особами вимог екологічного законодавства; проводять перевірки і складають протоколи про порушення екологічного законодавства подають органам державного екологічного контролю для притягнення винних до відповідальності; надають органам державного екологічного контролю допомогу в їх діяльності щодо запобігання екологічних правопорушенням та інші види контрольної діяльності.
В) Виробничий екологічний контроль здійснюється спеціально уповноваженими структурними підрозділами підприємств, установ та організацій, які здійснюють перевірку дотримання екологічного вимог на відповідному виробництві. Він відрізняється від державного контролю, по-перше, більш вузьким колом завдань; по-друге, значною різноманітністю контрольних функцій, тому що є підприємства, діяльність яких пов’язана з експлуатацією природних об’єктів, а є і такі, що в своєї діяльності торкаються даної сфери незначно.
До суб’єктів виробничого екологічного контролю. Відносяться спеціальні управління (відділи) по охороні навколишнього природного середовища; лабораторії в галузі охорони навколишнього природного середовища; інші структурні функціональні підрозділи.
До форм діяльності цих органів відносяться:
контроль за рівнями викидів і скидів, обсягів побічних продуктів, вторинних матеріалів, здатних впливати на стан навколишнього середовища в процесі виробництва;
контроль за розробкою і запровадженням газоочисного і уловлюючого устаткування, очисних споруд та інших захисних засобів негативного впливу виробничої діяльності на стан навколишнього природного середовища;
заходи щодо попередження та локалізації аварійних викидів та скидів забруднюючих речовин, проводять облік використання водних та інших ресурсів.
Законодавством визначена певна послідовність дій контрольного органу, які забезпечують досягнення реалізації вимог екологічного законодавства:
Підготовча — вибір об’єкта екологічного контролю, формування завдань та визначення методів контрольної діяльності;
Контрольна-наглядова — здійснення перевірок, обстежень, спостережень та інших методів контрольної діяльності щодо об’єкта екологічного контролю;
Інформаційно-аналітична — узагальнення отриманої інформації та висновків, тлумачення чинного законодавства, формування обов’язкових для виконання дій, пропозицій і рекомендацій;
Прийняття рішення — підготовка проекту документа, його погодження, затвердження, реєстрація та доведення до фізичних і юридичних осіб.
4. Завдання державного екологічного контролю
Державний екологічний контроль здійснюють органи виконавчої влади України; Міністерство охорони навколишнього середовища та природних ресурсів України та органи Державного санітарно-епідеміологічного нагляду України.
Компетенція органів виконавчої влади, органів санітарно-епідеміологічного нагляду в області державного екологічного контролю визначається законодавством України та відповідними нормативними правовими актами [5].
Головними завданнями державного екологічного контролю є:
перевірка виконання програм, планів та заходів щодо охорони навколишнього середовища;
вияв порушень екологічних потреб при підготовці, прийнятті та реалізації рішень про розвиток господарчої та іншої діяльності;
перевірка виконання екологокористування (нормативів та правил) екологокористування та якості навколишнього природного середовища.
Державний контроль за виконанням та охороною окремих видів природних ресурсів здійснюється з метою перевірки виконання господарчим об’єетом нормативів використання окремих видів природних ресурсів та природних об’єктів, а також використання заходів по відтворенню та охороні природних ресурсів. Цей контроль здійснюється спеціально вповноваженими федеральними органами державної влади в області регулювання використання та охорони окремих видів природних ресурсів.
Посадові особи органів державного екологічного контролю мають право:
безперешкодливо відвідувати підприємства, установи, організації, природні території, які охороняються, інші об’єкти, що містяться на території, в територіальних водах, на континентальному шельфі та в виключної морської економічної зоні України;
при взаємодії з іншими спеціально вповноваженими органами перевіряти транспортні засоби та забороняти їхню експлуатацію при умові порушення ними екологічних норм і правил, а також