(кодексами) передбачається майнова відповідальність відправників та одержувачів за не-належне виконання обов'язків, які передують чи необхідні для укладення договору перевезення конкретного вантажу або завершують перевізний процес. Наприклад, за неправильне зазначення у накладній найменування вантажу або за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезення чи потребує особливих запобіжних заходів, з відправника стягу-ються штраф та заподіяні перевізникові збитки (ст. 198 Ста-туту внутрішнього водного транспорту).
За пошкодження вагонів (суден) відправник або одержувач сплачують штраф: на залізничному транспорті — у розмірі п'ятикратної, на річковому — трикратної вартості ремонту пошкоджених (втрачених) частин, а також відшкодовують збитки, завдані перевізникові внаслідок пошкодження рухо-мого складу, перевантаження вантажу на інший засіб (статті 203 і 204 Статуту внутрішнього водного транспорту).
Після прибуття вантажу до пункту призначення відпові-дальність перед перевізником за одержання конкретного вантажу несе одержувач. Однак він може перекласти на відправника всі суми штрафів, зборів та збитків, які сплачені перевізникові внаслідок неправильних дій відправника по да-ному перевезенню (ст. 205 Статуту внутрішнього водного транспорту).
РОЗДІЛ V Транспортна експедиція
Серед допоміжних договорів, що пов'язані з перевезенням вантажів, багажу та пошти, слід виділити договори експедиції. У зв'язку з розвитком централізованих перевезень вантажів автомобільному транспорту часто передаються функції, пов'язані із виник-ненням або завершенням процесу перевезення вантажів на інших видах транспорту. Автотранспортні підприємства чи спеціально створювані транспортно-експедиційні органі-зації приймають на себе весь комплекс операцій з відправ-лення вантажів залізничним, водним та повітряним транс-портом, одержання від них вантажів і доставки їх одержу-вачам, проведення розрахунків за перевезення тощо.
Відносини цих організацій з клієнтурою та іншими транс-портними підприємствами оформляються договорами екс-педиції.
В чинному ЦК України немає норм щодо договору екс-педиції. Відносини з транспортно-експедиційного обслу-говування регулюються нормами транспортних статутів (ст. 78 Статуту внутрішнього водного транспорту; статті 125 і 126 Статуту автомобільного транспорту), правилами централізованого завезення (вивезення) вантажів автомо-більним транспортом загального користування на заліз-ничні станції, в аеропорти, морські порти, порти (приста-ні) внутрішнього водного транспорту, що спільно затверд-жуються відповідними транспортними міністерствами11) Контракти у підприємницькій діяльності: навч. посібник. – К.: Юрінком Інтер. – 1999. – С. 181. ).
Поняття договору транспортної експедиції дано у ст. 986 проекту ЦК України. За договором транспортної експедиції одна сторона (експедитор) зобов'язується за ви-нагороду та за рахунок іншої сторони (вантажовідправника або вантажоодержувача) виконати визначені договором експедиції допоміжні операції, пов'язані з перевезенням вантажу, а саме: оформити накладні на вантажі, що від-правляються; оформити одержання вантажів, що прибува-ють; доставити вантажі перевізникові зі складів вантажо-відправників і від перевізника — на склади одержувачів; ін-ші операції, пов'язані з перевезенням вантажів.
Як додаткові послуги договором транспортної експеди-ції може бути передбачено здійснення таких необхідних для доставки вантажу операцій, як перевірка кількості та стану вантажу, його навантаження та вивантаження, опла-та мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одер-жання необхідних для експорту та імпорту документів, ви-конання митних формальностей, а також виконання інших операцій та послуг, передбачених договором.
Експедитор може діяти як від імені клієнта, так і від свого імені. Якщо експедитор за умовами договору діє від імені відправника, то щодо відносин з договору експедиції застосовуються положення про договір доручення. У разі, якщо він діє від свого імені, застосовуються відповідні пра-вила про договір комісії. Відповідальність при цьому за не-виконання чи неналежне виконання обов'язків, що становлять зміст додаткових послуг, надання яких прийняв на себе експедитор, визначається законодавством про відпо-відний договір (підряду, зберігання тощо) та умовами дого-вору експедиції. Отже, договір експедиції може містити елементи кількох видів договорів (перевезення, доручення, комісії, підряду, зберігання тощо), які тісно переплітають-ся в одному юридичному факті (договорі).
У договорі транспортної експедиції, укладеному між експедитором і клієнтом, експедитор по суті заміняє клієн-та у відносинах з перевізником. У зв'язку з цим автотранс-портні підприємства, що здійснюють транспортно-експе-диційне обслуговування клієнтури, користуються правами і несуть обов'язки та відповідальність, передбачені транс-портними статутами для відправників чи одержувачів вантажів.
Водночас автотранспортні підприємства (експедитори) укладають з організаціями залізничного транспорту, мор-ськими і річковими портами та аеропортами договори на централізоване завезення та вивезення вантажів. У цих до-говорах передбачаються: обсяги перевезень вантажів; стро-ки доставки вантажів згідно з погодженими графіками; за-безпечення схоронності вантажу; виконання навантажу-вально-розвантажувальних робіт в обумовлені години доби; умови розрахунків за перевезення та виконання екс-педиційних робіт; взаємна відповідальність сторін за пору-шення договірних зобов'язань тощо.
Договори, що укладаються автотранспортними підпри-ємствами, з одного боку, з клієнтурою на транспортно-експедиційне обслуговування, а з другого — з транспорт-ними підприємствами на централізоване завезення і вивезення вантажів, за своїм змістом мають бути взаємо-погоджені, щоб забезпечувати чітку й злагоджену роботу транспорту та клієнтури. Тому на клієнта покладаються та-кі обов'язки, як: 1) пред'являти вантажі експедиторові рів-номірно протягом кварталу, місяця, доби; 2) забезпечувати на своїх складах роботу з відправлення та приймання ван-тажів у певні часи, погоджені з експедитором, тощо.
За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором про транспортно-експедиційне обслугову-вання сторони несуть майнову відповідальність. Вона визначається як загальними положеннями про зобов'язання, так і нормами транспортних статутів і кодексів, договора-ми між експедиторами та клієнтами, які часто укладаються на основі типових договорів.
Договором експедиції, за умовами якого експедитор діє від свого імені, може бути передбачена відповідальність експедитора за неналежне виконання договорів перевезен-ня, укладених ним з метою забезпечити доставку вантажу. Така відповідальність експедитора визначається за тими самими правилами, за якими перед ним відповідає той чи інший перевізник, якщо договір не передбачає підвищену відповідальність експедитора. Зокрема, експедитор відпо-відає перед клієнтом