Питання про визначення договору перевезення вантажів на автомобільному транспорті як реаль-ної чи консенсуальної угоди повністю вирішує чинний Статут автомобільною транспорту УРСР22) Статут автомобільного транспорту УРСР від 27.06.69 // Комп’ютерна правова система “Нормативні акти України”. – Вип.8.). У ст. 45 Кодексу міститься визначення договору перевезення вантажу, за яким автотранспортне підприємство або організація зобов'язуються доставити ввірений їм вантажовідправником ва-нтаж до пункту призначення і видати його уповноваженій на отримання вантажу особі (ван-тажоодержувачу). Легальне визначення безпірно характеризує договір перевезення вантажу на автомобільному транспорті як реальну уго-ду. На такій позиції стоять і деякі теоретики — дослідники транспортних правовідносин, що виникають у зв'язку з укладенням і виконанням договору перевезення вантажів 33) Александров-Дольник М.К., Тулеугалиев Г. Вопросы доставки грузов от склада отправителя до склада получателя. – Алма-Ата. – 1969. – С. 22. ).

Підприємства повітряного, морського, автомобільного та річкового транспорту, враховуючи встановлені обсяги пере-везення для кожного з відправників, укладають з ними особливі організаційні договори (спеціальні, річні, довгостро-кові або навігаційні), спрямовані на організацію майбутніх перевезень вантажів. Так, відповідно до статей 34—36 Ста-туту автомобільного транспорту за річним договором авто-транспортне підприємство зобов'язується у встановлені строки приймати, а вантажовідправник — пред'являти до перевезення вантажі в обумовленому обсязі. В річному до-говорі встановлюються обсяги та умови перевезення, поря-док розрахунків, а також визначаються раціональні маршрути і схеми вантажопотоків.

Договори про організацію перевезень на морському тран-спорті називаються довгостроковими (ст. 128 Кодексу торго-вельного мореплавства України), на річковому — навігаційними (ст. 60 Статуту внутрішнього водного транспорту).

За ст. 971 проекту ЦК України укладення довгострокових договорів можливе на будь-якому виді транспорту: перевіз-ник і власник (володілець) вантажу в разі потреби здійснюва-ти систематичні перевезення можуть укласти довгостроко-вий договір. За цим договором перевізник зобов'язується у встановлені строки приймати, а власник (володілець) ванта-жів — передавати їх до перевезення у встановленому обсязі. У довгостроковому договорі про перевезення вантажів визначаються обсяги, строки та інші умови надання транс-портних засобів і подання вантажів до перевезення, порядок розрахунків та інші умови перевезень11) Проект Цивільного кодексу України // українське право. – 1996. – Ч. 2.).

Зобов'язання з перевезення конкретного вантажу вини-кає з договору перевезення, що укладається у момент прийняття перевізником від відправника вантажу разом з відповідним транспортним документом. Якщо укладенню до-говору передує планове завдання, то сторони конкретизують його на основі оперативних документів, зокрема декадних заявок — на залізничному, річковому та повітряному транс-порті.

Так, для забезпечення виконання договірних зобов'язань здійснюється місячне планування перевезень, основою якого є поточні або довгострокові договори про організацію перевезення на замовлення відправників.

Начальник залізниці та уповноважені ним посадові особи за заявою відправника без додаткової плати дозволяють за-вантаження понад план та поза планом, змінюють передба-чені планом залізниці та станції призначення в порядку та розмірах, установлених Правилами, дозволяють внутрістанційні перевезення вантажів. Начальник станції за заявою вантажовідправника дозволяє без додаткової плати зміню-вати передбачений планом тип рухомого складу, змінювати вид вантажу у межах однієї номенклатурної групи, передба-ченої планом, змінювати в місячних планах перевезень заліз-ниці та станції призначення в обсягах до 50 відсотків планової (договірної) норми.

З плану перевезень або прийнятого до виконання замов-лення на перевезення вантажу виникає зобов'язання, за яким перевізник повинен подати перевізні засоби відправни-кові та прийняти від нього вантаж, а відправник— пред'явити вантаж до перевезення. Перевізник і відправник несуть май-нову відповідальність за неподання перевізних засобів, непред'явлення до перевезення вантажу та за інші порушен-ня обов'язків, що випливають з плану перевезення або прийнятої заявки на позапланове перевезення.

Оскільки нині до автотранспортних підприємств плани перевезень вантажів не доводяться, сторони несуть зазначе-ну відповідальність за невиконання зобов'язань щодо обсягів вантажу, який підлягає перевезенню за договором (разовим замовленням). Зокрема, відправник, який не пред'явив ван-таж до перевезення автомобільним транспортом, сплачує автотранспортній організації штраф у розмірі 20 відсотків від вартості перевезення всієї непред'явленої кількості вантажу порівняно з кількістю, передбаченою договором на певний місяць11) Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 21 липня 1992 р. № 01-6/856. — Разрешение хозяйственньїх споров. Практика арбитражных судов Украины: Сб. документов. — К., 1896. — С. 20.

). Вантаж, пред'явлений відправником у стані, що не відповідає правилам перевезення, і не приведений ним у належний стан у строк, що забезпечує своєчасну відправку, вважається непред'явленим.

Так само автотранспортна організація, що не подала відправникові транспортні засоби, достатні для перевезення вантажу, передбаченого договором або прийнятим до вико-нання разовим замовленням, повинна сплатити йому штраф у розмірі 20 відсотків від вартості перевезення всієї невивезеної кількості підготовленого до відправлення багажу порів-няно з договірною кількістю. Надання перевізних засобів, не придатних до перевезення вантажу, передбаченого замов-ленням, прирівнюється до ненадання транспортних засобів (частини 2—4 ст. 359 ЦК; ст. 128 Статуту автомобільного транспорту).

За незабезпечення залізницею подачі вагонів і контейне-рів для виконання плану перевезень та за невиконання вантажовідправником поданих вагонів і контейнерів чи відмову від вагонів і контейнерів для виконання плану пере-везень сплачується штраф у таких розмірах:

за вантажі, перевезення яких планується у тоннах і ваго-нах, — з