обов'язок по доставці вантажу до пункту призначення та видачі його одер-жувачеві. Строки доставки встановлюють транспортні стату-ти (кодекси) або правила перевезення. Якщо строк доставки у зазначеному порядку не встановлений, сторони мають право визначити його у договорі (ст. 364 ЦК). При перевезен-нях у прямому змішаному сполученні строки доставки вантажів встановлюють за сукупністю строків доставки їх залізничним та іншими видами транспорту і обчислюють на основі діючих на цих видах транспорту правил обчислення строків доставки (ст. 171 Статуту внутрішнього водного тран-спорту; ст. 118 Статуту автомобільного транспорту).
Існує кілька частин строків доставки вантажу, зокрема на залізничному транспорті вони включають: а) час на виконан-ня необхідних дій по відправленню вантажу; б) час на транс-портування, тобто перебування вантажу в дорозі; в) строк на видачу вантажу одержувачеві. Строк доставки залежить і від швидкості (вантажної чи великої), якою відправлено вантаж. Вантаж вважається доставленим у строк, визначений зако-ном чи договором, якщо на станції призначення його розван-тажено засобами залізниці чи вагон (контейнер) з вантажем подано під розвантаження засобами одержувача до закін-чення встановленого строку доставки. При затримці подачі вагонів (контейнерів) під розвантаження внаслідок зайнятості фронту розвантаження або з інших причин, що залежать від одержувача, вантаж вважається доставленим у строк, якщо він прибув на станцію призначення до закінчення встановле-ного строку доставки. На автомобільному транспорті дуже важливою є фіксація у товарно-транспортних накладних часу прибуття й вибуття автомобілів під навантаження або розван-таження. Відповідно до ст. 53 Статуту автомобільного транс-порту .час прибуття автомобіля під навантаження обчис-люється з моменту пред'явлення водієм дорожнього листа в пункті навантаження, а час прибуття автомобіля під розван-таження — з моменту пред'явлення водієм товарно-транс-портної накладної у пункті розвантаження. На морському транспорті строки доставки вантажів можуть бути встанов-лені законом чи договором, а в разі їх відсутності вантаж до-ставляється відповідно до строків, звичайно прийнятих у морській практиці (ст. 160 Кодексу торговельного море-плавства).
Нарешті, у пункті призначення перевізник повинен видати вантаж одержувачеві, зазначеному в транспортному доку-менті.
Видача вантажу одержувачеві — завершальний процес перевезення. Перевізник повинен повідомити одержувача про прибуття вантажу на його адресу. Так, залізниця повідом-ляє одержувача в день прибуття вантажу, проте не пізніше 12 годин наступного дня.
Разом з тим одержувач повинен прийняти вантаж від перевізника і вивезти його зі станції (порту) призначення. Одержувач повинен повністю розвантажити вагони, цистер-ни та контейнери. Після розвантаження вагони та контейнери мають бути очищені всередині і ззовні. Очищення і проми-вання, а в разі потреби дезинфекція вагонів після перевезен-ня тварин, птиці, сирих продуктів та вантажів, які швидко псуються, здійснюються засобами залізниці за рахунок одер-жувача.
При видачі вантажу в пункті призначення перевізник та одержувач повинні додержуватися правил, чинних на певно-му виді транспорту. Відповідно до ст. 66 Статуту автомобіль-ного транспорту перевізник при здачі вантажу одержувачеві зобов'язаний перевірити вагу, кількість місць і стан вантажу в разі:—
прибуття вантажу в несправному кузові рухомого скла-ду або у справному кузові, але з пошкодженими пломбами чи з пломбами попутної вантажної автостанції;—
прибуття вантажу, який швидко псується, з порушенням строків доставки або встановленого правилами перевезення температурного режиму;—
прибуття вантажу, навантаженого автотранспортним підприємством, і видачі його зі складу вантажної автостанції тощо.
В усіх інших випадках тарні та штучні вантажі видаються автотранспортним підприємством з перевіркою ваги і стану вантажу тільки у пошкоджених місцях. При їх виявленні, а також за інших обставин, які можуть впливати на стан ванта-жу, перевізник повинен провести перевірку вантажу в по-шкоджених місцях за товарно-транспортною накладною з розкриттям пошкоджених місць.
На станціях призначення залізниця зобов'язана перевіри-ти масу, кількість місць і стан вантажу у разі:
прибуття вантажу у пошкодженому вагоні (контейнері), а також у вагоні (контейнері) з пошкодженими пломбами від-правника або пломбами попутних станцій;
прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезен-ня передбачене Правилами;
прибуття швидкопсувного вантажу з порушенням гранич-ного терміну або з порушенням температурного режиму в рефрижераторних вагонах;
прибуття вантажу, який був завантажений залізницею;
видачі з місць загального користування вантажів, виванта-жених залізницею;
прибуття вантажів у вагонах навалом і насипом за вимо-гою одержувача у розмірах, передбачених Правилами пере-везення вантажів.
Перелік випадків, коли перевізник зобов'язаний перевіря-ти кількість місць, вагу і стан вантажу в пункті призначення, передбачений також ст. 100 Статуту внутрішнього водного транспорту. Згідно зі ст. 165 Кодексу торговельного море-плавства одержувач і перевізник мають право вимагати до видачі вантажу його огляду та перевірки кількості. Зумовлені цим витрати несе особа, яка зажадала огляду та перевірки вантажу. Вантаж вважається виданим з часу, коли одержу-вач розписався в дорожній відомості про одержання вантажу (ст. 95 Статуту внутрішнього водного транспорту). На автомо-більному транспорті одержання вантажу посвідчують підпи-сом і печаткою одержувача на трьох примірниках товарно-транспортної накладної, два з них залишаються у водія-експедитора (ст. 72 Статуту автомобільного транспорту).
З фактом укладення договору перевезення вантажу певні права та обов'язки виникають також у відправника вантажу. Деякі з них передбачені транспортними статутами (кодек-сами) і правилами перевезення вантажів і передують укла-денню договору, зокрема:
відправник повинен пред'явити вантаж до перевезення у належному стані, у справній тарі та упаковці, відповідно до державних стандартів і технічних умов, які забезпечують повну його схоронність. Усі необхідні для перевезення мате-ріали (стойки, прокладки тощо) заготовляє і подає відправник (ст. 142 Кодексу торговельного мореплавства; статті 52 і 56 Статуту автомобільного транспорту);
відправник одночасно з пред'явленням вантажу подає перевізникові необхідну кількість примірників правильно за-повнених транспортних документів,