ПЛАН

Вступ

РОЗДІЛ І Загальна характеристика немайнових прав громадян. Їх види

РОЗДІЛ ІІ Недоторканість особистого життя громадян. Загальна характеристика даного інституту.

РОЗДІЛ ІII Види цивільних прав громадян у відносинах з приводу недоторканості особистого життя громадян.

ВИСНОВКИ

Список використаних джерел

ВСТУП

Проголосивши себе суверенною і незалежною державою, Україна взяла курс на кардинальне реформування суспільного устрою, побудову громадського суспільства та ринкової економіки, в якій функціонують різні форми власності та підприємництва. Надання підприємствам і громадянам свободи господарської діяльності та підприємництва дало поштовх до розгортання сфери майнових відносин та урізноманітнення господарських зв’язків суб’єктів підприємницької діяльності як у внутрішньому обороті країни, так і при здійсненні ними зовнішньої діяльності.

Не менш важливими на сьогоднішній час залишаються особисті немайнові права громадян, у тому числі, недоторканість особистого життя, які, за час проголошення незалежності України, набули нового змісту. Адже, ці права є водночас гарантією повного та вільного розвитку особи у нашій державі, реалізації статті 3 Конституції України, згідно з якою людина, її життя і здоров’я, честь та гідність, недоторканість та безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Саме завдяки цим правам людина має змогу реалізувати себе у житті, стати корисною для суспільства. А це визначатиме економічне зростання нашої держави.

Крім того, належна гарантія права на недоторканість особистого життя є неодмінною ознакою правової держави та громадянського суспільства, до побудови яких прагне Україна. Це допоможе успішній інтеграції нашої держави у європейський правовий простір, стати частиною Європейського Союзу.

У тих державах, де дане право ігнорується, відкрито порушується не зможуть досягти належного економічного рівня розвитку, становленню правової держави.

Проте слід зауважити, що незважаючи на важливе значення особистих немайнових прав, вони не знайшли належного вираження у нормативно-правових актах України та не достатньо досліджені вченими. Існують чимало “білих плям” у вітчизняному законодавстві щодо даного питання.

Мета даної роботи, проаналізувати право на недоторканість особистого життя громадян, виявити його проблемні моменти у правовому забезпеченні із точки зору цивільного права, використовуючи при цьому праці таких вчених як І.А. Бірюкова, Ю.О. Заїки, В.М. Спікака, О.В.Дзери та інших авторів.

РОЗДІЛ І Загальна характеристика немайнових прав громадян. Їх види

На даний час правове регулювання особистих немайнових прав не знайшло свого належного розвитку в сучасному цивільному законодавстві. Ще А.В. Венедиктов у 50-х роках зазначав, що необхідно розробити у Цивільному кодексі окрему главу, в якій б знайшли своє вираження особисті немайнові права [12]1 1) [12] Венедиктов А.В. О системе Гражданського кодекса СССР // Советское государство и право. – 19954. - №2. – С. 28..

У сучасний період по мірі задоволення основних матеріальних потреб все більше значення мають особисті немайнові інтереси. Із розвитком демократичних основ нашої держави, становленням громадянського суспільства, зростають духовні цінності. Разом з тим поступово зростає вагома вага суспільних відносин, які виникають із приводу особистих немайнових благ. В літературі вже вказувалося на різноманітність особистих немайнових інтересів, які потребують охорони зі сторони держави та права [19]2 2) [19] Суховерхий В.Л. О развитии гражданско-правовой охраны личных неимущественних прав и интересо граждан // Правоведение. – 1972. - №3. – С.28..

У силу цього виникає об’єктивна необхідність в адекватному правовому регулюванні особистих немайнових відношень, в рамках яких реалізуються духовні потреби громадян. Це все вимагає подальших теоретичних досліджень у даній сфері правового регулюванні особистих немайнових відносин.

Особисті немайнові відносини регулюються кількома галузями права: конституційним, кримінальним, кримінально-процесуальним, трудовим тощо. Проте зі всієї маси немайнових виділяються особисті немайнові відносини, які характеризуються певною особливістю, яка дозволяє забезпечити необхідну єдність їх правового регулювання. Цю єдність неможливо забезпечити, якщо особисті немайнові відносини регулюють різні галузі права. Особисті немайнові відносини тільки у тому випадку можуть входити до предметів різних галузей права, якщо за поняттям “особистих немайнових” стоять якісно різні за змістом суспільні відносини. Проте тоді виникає питання, навіщо якісно різні суспільні відносини об’єднувати під однією і тією ж назвою особистих немайнових відносин. Їх різний зміст обумовлює й різноманітність назв. Якщо під виразом “особисті немайнові відносини” розуміти однорідні за змістом суспільні відносини, то їх правове регулювання повинно здійснюватися однією і тією ж галуззю права.

В основі твердження про різногалузеву належність особистих немайнових відносин лежить помилкове твердження про самі особисті немайнові відносини. Особисті немайнові часто називають відносини, які насправді такими не є. Це не випадково, так як у законодавстві відсутнє легальне визначення особистих немайнових відносин, а у літературі у це поняття вкладають різний зміст. Так, інколи під особистими немайновими розуміють такі суспільні відносини, які не мають економічного змісту. Разом з тим відсутністю економічного змісту характеризуються не тільки особисті, але й інші немайнові відносини. Не всі майнові відносини носять особистий характер, навіть якщо вони виникнуть немайнових благ, які належать конкретній особі. Так, відносини, які виникають з приводу участі громадян у виборах, - немайнові. Проте їх не можна розглядати в якості особистих немайнових відносин. Участь у виборах – це також немайнове благо, яке не залежить від індивідуальних особливостей особи. Проте не індивідуалізує громад, а навпаки, підкреслюють їх рівність. Тому відносини приводу участі громадян у виборах не носять індивідуального характеру [13]1 1) [13] Егоров Н.Д. Гражданско-правовое регулирование общественных отношений: единство и дифференциация. – Л.: изд-во Ленинградского ун-та. – 1988. – С. 115-116..

Одностороннім є також визначення особистих немайнових відносин як таких, в яких виражена визнання та оцінка індивідуальних якостей особи із