сторони суспільства [19]2 2) [19] Советское гражданское право / К.К. Лебедев, В.А. Мусин, Е.А. Поссе и др.; Под ред. В.Т. Смирнова, Ю.К. Толстого, А.К. Юрченко: В 2 ч. Ч 1. – 1982. – С.6.. У даному визначенні відображена тільки одна риса відносин, які розглядаються, – їх особистий характер. Проте відсутня інша ознака – немайнових зміст. Тому під дане визначення підпадають і деякі інші відносини, наприклад, відносини приватної власності. У відносини власності також знаходить своє вираження визнання та оцінка особистості громадянина зі сторони суспільства. Недоліком даного визначення визначається також те, що у ньому оцінка індивідуальних якостей особи здійснюється суспільством в цілому. Разом з тим в особистих немайнових окремій особі протистоїть не все суспільство у цілому, а треті особи. У рамках цих відносин даної особи з іншими третіми особами і здійснюється оцінка його індивідуальних якостей.
Неправильно визначати особисті немайнові відносини і як правові зв’язки між суб’єктами з приводу духовних благ, які невід’ємно належать особі та індивідуалізують її. З приводу немайнових благ, які невіддільні від особистості, можуть складатися різні суспільні відносини, із яких не всі слід зачисляти до розряду особистих немайнових. Так, з приводу такого невіддільного від особи немайнового блага, як ім’я дитини, виникають суспільні відносини між батьками цієї дитини і органом РАГСу. Проте вказані суспільні відносини не можна розглядати як особисті немайнові, так як у них відсутня сама особа – дитина, якому належить це духовне благо [19]1 1) [19] Там само. – С.116-117..
Сама назва “особисті немайнові відносини” вказують на дві їх ознаки: немайновий зміст та особистий характер. Дві ці ознаки повинні знайти адекватне відображення у визначенні поняття особистих немайнових відносин. У відповідності з цим особисті немайнові відносини можна визначити як відносини, які виникають з приводу немайнових благ, в яких здійснюється індивідуалізація особи, шляхом виявлення та оцінки її соціальних якостей. Індивідуальні якості окремих осіб можуть проявитися лише у повірянні з іншими особами. У відповідності з цим належна індивідуалізація особи будь-якого суб’єкта здійснюється тільки у рамках абсолютних відносин, які пов’язують даного суб’єкта з іншими оточуючими його особами. Тому всі особисті немайнові відносини носять абсолютний характер. Так, до особистим немайновим відносяться абсолютні відносини, які виникають з приводу честі та гідності громадян, оскільки в рамках даних суспільних відносин проходить індивідуалізація громадян як особистостей. Особисті немайнові відносини складаються з проводу імені людини, так ім’я індивідуалізує людину і невід’ємне від особи [19]1 1) [19] Там само. – С. 117..
Особистим немайновим відносинам, які складають предмет цивільного права, притаманні певні спільні ознаки:
- вони утворюються у духовній сфері життя суспільства і не мають майнового, економічного змісту (хоча можуть бути пов’язані з майновим правом). У так званих чистих особистих немайнових відносинах відсутній безпосередній зв’язок з майновими відносинами. Це, звичайно, не означає, що ці два види відносин взагалі не залежить одні від одних. Йдеться про те, що ці види відносин не мають правового зв’язку.
- мають особистий характер, оскільки складаються з приводу особливої категорії об’єктів – немайнових благ (честі, гідності, імені, особистої недоторканості громадянина тощо), які неможливо відокремити від конкретної особи (фізичної та юридичної);
- мають абсолютний характер. Носії цих прав є уповноваженими особами, а всі інші, стосовно нього і з приводу цих прав – зобов’язані особи [20]2 2) [21] Цивільне право: підручник для студентів юрид. Вузів та факультетів. – К.: Вентурі. – 1997. – с. 402.
Погоджуючись із такою характеристикою, слід звернути увагу на те, що усі права, які складають предмет цивільного права, взаємопов’язані між собою, доповнюють один одного. Особисті немайнові права можуть виникати безпосередньо з майнових відносин [11]3 3) [11] Бірюков І.А., Заіка Ю.О., Співак В.М. Цивільне право України. Загальна частина. – К.: Наукова думка. – 2000. – С. 91.. Наприклад, охорона честі, гідності, ділової репутації тісно пов’язана із захистом майнових прав підприємця, його фірми, комерційної репутації. Відомий російський вчений у галузі цивільного права І.А. Покровський зазначав, що праобразом та попередником зазначеного права на ім’я є право торгівця на фірму. З фірмою пов’язувалася відома репутація, яка нерідко вже сама про собою представляла велику цінність [17]4 4) [17] Покровский И.А. Основные проблемы гражданского права. – М., 1997. – С. 102..
Отже, особисті немайнові права – це права, які утворюються у духовній сфері життя суспільства, не мають особистий характер і носії цих прав є уповноваженими особами, а всі інші, стосовно нього і з приводу цих прав – зобов’язані особи, тобто мають ще й абсолютний характер.
Щодо класифікації особистих, то це викликає певні складності, які пов’язані із недостатньою кількість правового матеріалу, який регулює дані відносини. У діючому Цивільному кодексі передбачена тільки стаття 7, яка захищає честь, гідність та ділову репутацію громадян та організацій. У Конституції України міститься цілий ряд статей, які закріплюють особисті немайнові права: право на життя (стаття 27), право на повагу до його гідності (стаття 28), право на повагу до гідності (стаття 28), а також право на свободу та особисту недоторканість (стаття 29), право на недоторканість житла (стаття 30), право на таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції (стаття 31), право на не втручання в його особисте і сімейне життя (стаття 33).
Н.Д Єгоров наводить у своїй праці ряд класифікацій особистих немайнових прав громадян.
О.Л. Красавчікова зазначила, що у