Висновки.

Отже, цивільні правовідносини - це врегульо-вані нормами цивільного права майнові відносини, відносини, що виникають у сфері інтелектуальної діяльності, та осо-бисті немайнові відносини, учасники яких виступають юридично рівними но-сіями суб’єктивних цивільних прав і обов'язків, реалізація яких забезпечуєть-ся можливістю застосування засобів дер-жавно-примусового впливу.

Цивільно-правові відносини є різновидом правових галузевих відносин, тому їм властиві ознаки і правових відносин у цілому, і галузевих цивільно-правових зокрема. Учасники цивільно-правових відносин мають суб’єктивні права та обов’язки.

Особливостями цивільно-правових відносин є те, що: а) це майнові (відносини власності і товарно-грошові) і особисті немайнові відносини, врегульовані нормами цивільного права; б) їхні учасники характеризуються майновою відокремленістю і юридичною рівністю; в) суб’єктивні права та обов’язки учасників цивільно-правових відносин виникають, змінюються і припиняються на підставі юридичних фактів.

Цивільно-правові відносини досить різноманітні за суб’єктним складом, змістом та підставами виникнення. Наукою і практикою розроблено певні критерії, за якими всі цивільно-правові відносини поділяються на види.

Класифікація цивільних правовідносин приводиться за їх ознаками. Так, за характером змісту розрізняють право-відносини майнові і немайнові правовідносини; за зв’язками між учасниками - абсолютні і від-носні, за залежністю задоволення інтересів уповноваженої особи від дій інших осіб розрізняють речові і зобов’язальні правовідносини, за структурою - прості і складні і т.д.

Розмежування цих видів цивільних правовідносин має не тільки теоретичне, а й важливе практичне зна-чення для розуміння суті взаємовідносин сторін в правовідношенні, для конкретного застосування цивільного законодавства в тому чи іншому випадку.

ВикористанІ ДЖЕРЕЛА:

Цивільний кодекс України // Голос України, №285., 2003 р.

Закон України “Про власність” від 7.02.1991 р. – ВВР,1991, №20 з наступними змінами і доповненнями. – ст.7.

Александров Н. Г., Законность и правоотношения в со-ветском обществе. стр. 108—109.

Егоров Н. Д. Гражданско-правовое регулирование общественных отношений: единство и дифференциация. — Л.: Изда-тельство Ленинградского университета. 1988. — с. 7-25.

Гражданское право / под ред. Белякова А. – М.: Юридическая литература, 1969, – с. 34.

Иоффе О. С., Советское гражданское право, 1967, стр. 89. 75-78.

Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. / за ред. О.В.Дзери, Н.С. Кузнєцової. – К.: Юрінком інтер,2002. с.– 78-84.

Цивільне право України Частина перша. Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти. Під ред. Ч.П.Азімова.-Харків: Право, 2000. – с.65.

Юридична енциклопедія: В 6т. / ред. кол.: Ю.С. Шемчушенко (відп. ред.) та ін. – К.: Укр. Енцикл.,1998-Т.1:А-Г.