К у р с о в а р о б о т а

на тему:

Особи, які сприяють кримінальному судочинству

ПЛАН

Вступ......................................................................................................................3

РОЗДІЛ 1: Поняття суб’єктів, які сприяють кримінальному судочинству............................................................................4

РОЗДІЛ 2: Свідок....................................................................................5

РОЗДІЛ 3: Правовий статус експерта і спеціаліста............................13

РОЗДІЛ 4: Інші особи, які сприяють кримінальному судочинству..19

4.1 Поняті.................................................................................19

4.2 Перекладач..........................................................................19

4.3 Заявник.................................................................................21

4.4 Секретар судового засідання............................................22

4.5 Правопорушник...................................................................23

Висновок...............................................................................................................24

Використана література....................................................................................25

ВСТУП

У третє тисячоліття Україна увійшла з великими демократичними досягненнями, але десять років незалежного розвитку молодої держави не вистачило для подолання деяких негативних явищ, одним з яких є зростання злочинності. Основну роль у протидії злочинам відіграють органи кримінальної юстиції, ефективній діяльності яких заважають недостатньо пристосованідо потреб сьогодення правові засади їх функціонування та інші шкідливі фактори реальної дійсності.

У складний період, що проживається нашим суспільством цей процес неминуче торкається боротьби зі злочинністю, що є однієї з першочергових задач держави. Керуючись даною задачею необхідно постійно підвищувати ефективність правозастосовчої роботи, особливо на попередньому слідстві й у суді. Один з діючих засобів поліпшення цієї роботи – продумане використання показів свідків, висновків експертів, перекладів перекладача та інших осіб, які сприяють кримінальному судочинству у діяльності по розкриттю і попередженню злочинів. Залучення на службу правосуддю цих даних повинне здійснюватися головним чином процесуально вміло і првильно. Усе це в заключному ступені підвищує надійність і доказову силу зібраних у справі матеріалів, забезпечує встановлення об'єктивної істини. Стрімкий розвиток науки і техніки жадає від юристів, що займаються проблемами доказового права, швидкої реакції на появу нових наукових досягнень технічних рішень і засобів. Цього постійно вимагають інтереси практики.

РОЗДІЛ 1: Поняття суб’єктів, які сприяють кримінальному судочинству.

Суб'єкти кримінального процесу — це особи, які вступають у кримінально-процесуальні правовідносини у зв'язку з подією злочину, чиї права, повноваження та обов'язки регламентуються чинним законодавством.

Усі особи, які вступають у процесуальні правовідносини, незалежно від підстав обсягу їх прав, повноважень чи обов'язків, стадій кримінального процесу, в котрій вони беруть участь, чи тривалості їх участі в процесі, є суб'єктами (учасниками) кримінального про-цесу,

У кримінально-процесуальні відносини окремі особи вступа-ють по-різному залежно від їх ставлення до факту, стосовно якого здійснюється процесуальне провадження. Перші — в силу необхідності захищати свої права і законні інтереси (потерпіли. цивільний позивач та інші); другі — в силу своїх посадових обов'язків щодо встановлення істини та забезпечення правосуддя (слідчий, прокурор, суддя тд.); треті — за дорученням чи угодою (представник цивільного позивача, захисник і т д), четверті — притягаються до участі в процесі в примусовому порядку (обви-нувачуваний, підозрюваний, підсудний).

Усі суб'єкти (учасники) процесу характеризуються тим, що вони:

а) беруть участь у справі на підставах і в порядку, передбаче-них кримінально-процесуальним законом, за умови, що відсутні обставини, за яких закон виключає можливість їх участі у справі; б) мають визначені в законі права та обов'язки (закон визначає порядок їх реалізації); в) діють у кримінальному судочинстві відповідно до своїх прав та обов'язків у встановленому порядку; г) зобов'язані дотримуватись чинного законодавства; д) мають проявляти толерантність, поважати честь і гідність інших учасників процесу; е) мають право на забезпечення особистої безпеки; е) вступають у процесуальні правовідносини; ж) несуть відповідальність за невиконання своїх обов'язків або порушення прав інших учасників.

За характером виконуваних функцій, завдань і свого процесу-ального статусу вони можуть бути поділені на чотири групи.

Особами, які сприяють кримінальному судочинству є: свідок, за-явник про злочин, поняті, перекладач, експерт, спеціаліст, секретар судового засідання, заставодавець, поручитель тощо. Ці учасники кримінального процесу сприяють кримінальному судочинству за допомогою виконання завдань, покладених на них законом.[12, ст. 126]

РОЗДІЛ 2 : Свідок.

Свідком є учасник кримінального процесу, який не має статусу потерпілого, обвинуваченого, підозрюваного або підсуд-ного і якому відомі будь-які обставини, що підлягають встанов-ленню у справі, та відсутні обставини, що заважають його допиту. Будь-який громадянин України, якщо він став очевидцем розсліду-ваної події, незалежно від його становища (прокурор, голова місцевої адміністрації, суддя, президент держави тощо) може бути допитаний як свідок. Вік свідка не обмежено. Діти також можуть бути допитані як свідки, якщо вони в силу свого розвитку пра-вильно сприймали обставини, що мають значення для справи.

Як свідок може бути допитана будь-яка особа, про яку є дані, що їй відомі будь-які обставини, які стосуються справи [1, ст. 68]. Нездатність особи через свої психічні чи фізичні вади правильно сприймати ті або інші явища та давати про них об'єктивні показання унеможливлює її участь у справі як свідка. Відповідно до приписів ст. 69 КПК України не можуть бути до-питані як свідки також: захисник підозрюваного, обвинуваченого або підсудного про обставини, які стали відомі йому у зв'язку з виконанням своїх обов'язків; адвокат, представник профспілкової чи іншої громадської організації про обставини, які стали відомі йому у зв'язку з виконанням ним обов'язків представника потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача.

Законом України від 21 червня 2001 р. «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу» були внесені суттєві зміни і доповнення до ст. 69 КПК. Вони стосувалися як назви статті, так і її змісту. Стаття відтепер має назву «Особи, які не підлягають допиту як свідки, і особи, які мають право відмови-тися давати показання як свідки», а її норми регулюють значно ширше коло підстав, які унеможливлюють використання як до-казів відомостей, одержаних від певної категорії осіб.

Отже, відповідно до ст. 69 КПК поряд з адвокатами не мо-жуть бути допитані як свідки й інші фахівці у