Експерт — це незацікавлена в справі особа, що володіє спеціальними знаннями й уміннями в окремій галузі науки, техніки, мистецтва або ремесла і яка залучається у встановленому законом порядку до участі в кримінальному процесі для провад-ження експертизи.

Експертиза може бути призначена та проведена відповідними спеціалістами в будь-якій галузі людських знань, за винятком права. Експерт дає висновок від свого імені та несе за нього осо-бисту відповідальність. Висновок експерта має значення са-мостійного виду доказів у кримінальному процесі.

Правовий статус експерта, певні вимоги до нього встановлені ст. 62,75, 77,196, 200-201, 310-311 КПК України, законом України "Про судову експертизу" та підзаконними нормативними актами. Згідно зі ст. 10 Закону України "Про судову експертизу" судо-вими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань. Експертизи та інші дослідження в експертних установах проводяться співробітниками, які мають вищу освіту, пройшли відповідну підготовку та атесто-вані як експерти певної спеціальності.

Експертизи та інші дослідження в експертних установах мо-жуть проводитись також позаштатними працівниками цих уста-нов, комплектування складу яких та встановлення порядку їхньої діяльності покладається на керівника експертної установи.

Ст. 11 Закону України "Про судову експертизу" визначені особи, які не можуть бути судовими експертами. Так, до виконан-ня обов'язків судового експерта не можуть залучатися особи, виз-нані у встановленому законом порядку недієздатними, а також ті, які мають судимість. Не може бути експертом особа, яка зацікав-лена в справі і підлягає відводові. Згідно зі ст, 75 КПК України, не можуть бути експертами особи, які перебувають у службовій або іншій залежності від обвинуваченого, потерпілого або які раніше були ревізорами в справі.

Згідно зі ст. 12 Закону "Про судову експертизу", ст, 54, 62, 75 КПК України в визначених випадках експерт підлягає відведенню і не може бути залучений до проведення експертизи.

Експерт підлягає відводові:—

якщо він є потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем або родичем кого-небудь із них, а також родичем слідчого, особи, яка проваджувала дізнання, обвинувачуваного;—

якщо він брав участь у даній справі як свідок, особа, яка проваджувала дізнання, слідчий, захисник або представник інте-ресів потерпілого, цивільний позивач або відповідач;—

якщо він особисто або його родичі зацікавлені в результаті

справи;—

якщо він знаходиться в службовій або іншій залежності від обвинувачуваного, потерпілого, цивільного позивача або відповідача;—

якщо він проводив по даній справі ревізію, матеріали якої послужили підставою порушення кримінальної справи;—

у випадку, коли виявиться його некомпетентність, та при на-явності інших обставин, які викликають сумнів у його об'єктивності.

Слідчий, розглянувши заяву про відвід, складає постанову, в якій мотивує своє рішення.

Чинним законодавством визначені права та обов'язки експерта в кримінальному процесі.

На експерта при провадженні експертизи в кримінальному процесі покладаються такі обов'язки:—

з'явитися за викликом особи чи органу, які призначили ек-спертизу;—

заявити самовідвід за наявності передбачених законом обставин;—

прийняти до виконання доручену йому експертизу;—

повідомити в письмовій формі особу або орган, які призна-чили експертизу, про неможливість її проведення, якщо поставлене питання виходить за межі компетенції експерта (спеціаліста) або якщо надані йому матеріали недостатні для вирішення поставле-ного питання, а витребувані додаткові матеріали не були отримані. Відмовитися від давання висновку з питань, що виходять за межі його компетенції, і письмово повідомити про це орган, що при-значив експертизу;—

використовувати всі наявні в його розпорядженні науково-технічні методи, засоби і свої пізнання для правильного і науково обгрунтованого вирішення поставлених перед ним питань, одер-жання достовірних висновків;—

провести повне і всебічне дослідження та дати обґрунтова-ний і об'єктивний письмовий висновок; на вимогу органу дізнання, слідчого, прокурора, судці дати роз'яснення щодо даного ним вис-новку. При провадженні експертизи експерт самостійний у виборі засобів і методів дослідження. Експерт дає висновок від свого імені і несе за нього особисту відповідальність.

Експерт має право:—

знайомитися з матеріалами справи, які стосуються експертизи;—

порушувати клопотання про надання додаткових та нових матеріалів, необхідних для вирішення поставлених питань;—

з дозволу особи чи органу, які призначили експертизу, бути присутнім під час проведення слідчих і судових дій, порушувати клопотання, що стосуються проведення експертизи, та задавати відповідні запитання особам, яких допитують;—

вказувати у висновку експертизи на факти, які мають зна-чення для справи, про які йому не були поставлені питання;—

у випадку незгоди з іншими членами експертної комісії — складати окремий висновок експертизи;—

викладати письмово відповіді на питання, які ставляться перед ним під час допиту;

—оскаржувати в установленому порядку дії та рішення особи чи органу, які призначили експертизу, що порушують права ек-сперта або порядок проведення експертизи;—

отримувати винагороду за проведення судової експертизи, якщо її виконання не є службовим завданням (ст. 13 Закону України "Про судову експертизу", ст. 77 КПК);—

вимагати вжиття визначених у законі заходів із забезпечен-ня своєї безпеки в передбачених законом випадках. Експерту забороняється:—

самостійно збирати матеріали, які підлягають дослідженню, а також вибирати вихідні дані для проведення експертизи, якщо вони відображені у наданих йому матеріалах неоднозначне;—

зберігати речові та інші докази поза встановленого порядку,—

вирішувати питання, які неналежать до його компетенції,—

розголошувати без дозволу прокурора, слідчого, особи, яка провадить дізнання, дані досудового слідства чи дізнання;—

вирішувати правові питання;—

використовувати для обгрунтування своїх висновків зведен-ня оперативно-пошукового характеру або інформацію, одержану з непроцесуальних джерел;—

здійснювати дослідження, спроможні призвести до повного знищення речових доказів або основних їхніх властивостей, не по-годивши це питання з особою, що призначила експертизу.

Експерт несе відповідальність за злісне ухилення або відмову