дізнання про вчинення злочину — карається виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк І до двох років. Ті самі дії, поєднані з обвинуваченням особи в тяж-кому чи особливо тяжкому злочині або зі штучним створенням доказів обвинувачення, а також вчинені з корисливих мотивів,— караються обмеженням волі на строк від двох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк".
Заявник має ораво ознайомлюватися з протоколом отримання заяви, робити зауваження та доповнення або ж власноручно вик-ласти свою заяву.
Слідчий, орган дізнання, прокурор та суд зобов'язані прийняти заяву та розглянути її в установленому порядку протягом трьох, а за необхідності перевірки — не пізніше як протягом десяти діб.
Про прийняте за результатами перевірки рішення (про відмову в порушенні справи або про порушення кримінальної справи) відповідні особи мають сповістити заявника. Якщо заявник не зго-ден з відмовою у порушенні справи, він може оскаржити таке рішення прокурору протягом семи днів з моменту отримання копії постанови. Залишення прокурором скарги без задоволення дає за-явникові право оскаржити рішення прокурора безпосередньо через суд [1, ст. 99]
4.4 Секретар судового засідання.
Секретар судового засідання — це посадова особа суду, за участю якої розглядаються всі справи в суді першої інстанції. За дорученням судді він здійснює підготовку справи до розгляду її в розпорядчому чи судовому засі-данні; повідомляє учасників процесу про час і місце судового розгляду; перевіряє перед відкриттям судового засідання явку до суду викликаних осіб, з'ясовує при-чини неявки і доповідає про це головуючому; веде про-токоли розпорядчого та судового засідань і підписує їх разом з головуючим; виконує інші доручення головуючо-го, пов язані з підготовкою і проведенням судового роз-гляду та реалізацією його результатів Секретар судового засідання зобов'язаний вчасно й точно виконувати доручення судді, своєчасно і грамотно вести й оформлювати протоколи розпорядчого і судового засідань з додержанням усіх указаних у законі вимог.
Процесуальне становище секретаря судового засідан-ня в КПК майже не врегульоване. Його правам і обов'яз-кам треба було б присвятити окрему статтю, в якій, зокрема, вказати, що в разі розбіжностей з головуючим з приводу змісту протоколу секретар має право додати до протоколу свої зауваження, які підлягають розгляду скла-дом суду в порядку ст. 88 КПК. Доцільно було б також передбачити в законі, що секретар судового засідання, вступаючи на свою посаду, приносить у присутності суд-дів відповідного суду присягу про те, що він завжди сумлінно і з почуттям високої відповідальності викону-ватиме покладені на нього обов'язки.
Зараз секретарями судового засідання працюють зде-більшого особи, які мають середню, незакінчену вищу або вищу юридичну освіту, і це позитивно впливає на їх роботу та роботу суду в цілому. Багато хто з них потім працюють консультантами в судах або призначаються суддями.
В кримінальному процесі бере участь і секретар Пле-нуму Верховного Суду України. Він є суддею цього суду і поряд з виконанням обов'язків судді здійснює органі-заційну роботу з підготовки засідань Пленуму, забезпечує ведення протоколу, підписує разом з Головою Верховно-го Суду постанови Пленуму і провадить дії, необхідні для виконання прийнятих Пленумом постанов.
Перекладач, експерт, спеціаліст і секретар судового засідання підлягають відводу на тих же підставах, що й суддя, з тим обмеженням, що їх попередня участь у цій справі як перекладача, експерта, спеціаліста і секретаря судового засідання не може бути підставою для відводу [1, ст. 62].
Заявлений цим особам відвід під час попереднього розслідування вирішується особою, яка провадить дізнан-ня, слідчим або прокурором, а під час судового розгляду — суддею або судом, який розглядає справу [1, ст. 64]
4.5 Правопорушник.
Тертишник В.М. серед осіб, які виконують допоміжну роль у кримінальному процесі виділяє і правопорушника. Правопорушник — це особа, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння, включене законом в перелік злочинів, щодо яких здійсню-ються провадження протокольної форми досудової підготовки матеріалів. Після порушення кримінальної справи судом і віддання до суду правопорушник називається підсудним.
У ході протокольної форми досудового провадження правопо-рушник має право: знати, з приводу чого проти нього розпочато протокольне провадження; давати пояснення, в тому числі і рідною мовою, а також користуватися послугами перекладача, або відмовитися да-вати пояснення і відповідати на запитання; знайомитися зі складеним поясненням і вимагати внесення у нього змін, уточнень, доповнень; заявляти клопотання і відводи; подавати скарги на дії і рішення особи, яка провадить дізнання (органу дізнання), прокурора і суду; ознайомлюватися після закінчення протокольного провад-ження з усіма матеріалами.
Правопорушник зобов'язаний:*
з'являтися за викликами органу дізнання, прокурора та суду (після відібрання відповідного зобов'язання);*
не ховатися від органу дізнання, прокурора та суду;*
не перешкоджати встановленню істини.
Якщо ж правопорушник перешкоджає встановленню істини шляхом впливу на інших учасників протокольного провадження, він, за наявністю для цього підстав, може бути притягнутий до кримінальної відповідальності. [12, ст. 184]
ВИСНОВОК
Отже, до осіб, які виконують допоміжну роль у кримінальному процесі належать: свідок, за-явник про злочин, поняті, перекладач, експерт, спеціаліст, секретар судового засідання, заставодавець, поручитель тощо. Ці учасники кримінального процесу сприяють кримінальному судочинству за допомогою виконання завдань, покладених на них законом.
Свідком є учасник кримінального процесу, який не має статусу потерпілого, обвинуваченого, підозрюваного або підсуд-ного і якому відомі будь-які обставини, що підлягають встанов-ленню у справі, та відсутні обставини, що заважають його допиту. Будь-який громадянин України, якщо він став очевидцем розсліду-ваної події, незалежно від його становища (прокурор, голова