Експерт — це незацікавлена в справі особа, що володіє спеціальними знаннями й уміннями в окремій галузі науки, техніки, мистецтва або ремесла і яка залучається у встановленому законом порядку до участі в кримінальному процесі для провад-ження експертизи.

Спеціалістом у кримінальному процесі визнається будь-яка не заінтересована в результаті справи особа, яка має необхідні спеціальні знання в науці, техніці, мистецтві чи ремеслі або володіє вміннями, навиками у певній галузі діяльності і відповідно до ст. 128-1 КПК України залучається до участі у про-веденні слідчої дії для сприяння слідчому в збиранні та дослідженні доказів.

Кримінально-процесуальне законодавство передбачає учать у процесі понятих. Залучення останніх має на меті створення необхідних умов для об'єктивного та правильного провадження слідчих дій, засвідчення та закріплення доказів.

Також залучається і перекладач, тобто викликана слідчим, особою, що про-вадить дізнання, суддею чи судом особа, що вільно во-лодіє мовою, якою ведеться судочинство, а також рідною чи іншою мовою, якою володіють особи, що залучаються до участі в кримінально-процесуальній діяльності, і усно перекладає з однієї мови на іншу.

За участі секретаря судового засідання розглядаються всі справи в суді першої інстанції.

Нарешті, останньою особою, яка певним чином допомагає правосуддю є правопорушник. Правопорушник — це особа, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння, включене законом в перелік злочинів, щодо яких здійсню-ються провадження протокольної форми досудової підготовки матеріалів.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА:

Кримінально-процесуальний кодекс України. — К., 2001.

Кримінальний кодекс України.— К.: Юрінком Інтер, 2001.

Закон України "Про судоустрій України" // Відомості Верховної Ради України.— 1992.— № 358 (Зі змінами, внесеними Законом України № № 2531-ПІ від 21 червня 2001 року).

Закон України від 19.12.1992 "Про адвокатуру" // Відомості Верховної Ради України.— 1993.— № 9,— Ст.62.

Закон України від 20.12.1990 "Про міліцію" //Відомості Верховної Ради України.— 1991.— № 4(Із змінами, внесеними Законом України № 2537-ПІ від 21.06. 2001).

Закон України від 18.02.1992 "Про оперативно-розшукову діяльність"//Відо-мості Верховної Ради України. — 1992.— № 22 (Із змінами, внесеними Законом України № 2246-III від 18 січня 2001 року // Офіційний вісник України,— 2001,— № 8,—Ст.З).

Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та Науково-методичні рекомендації з питань підготовки та проведення судових експертиз, які затверджені наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 № 53/5; Настанова про діяльність експертно-криміналістичної служби МВС України.— Наказ МВС України від 30.08.99 № 682 та інші.

Положення про дипломатичні представництва та консульські установи іно-земних держав в Україні, затверджене Указом Президента України від 10 червня 1993 р.

Михеєнко М. М., Нор В. Т., Шибіко В. П. Кримінальний процес України.— К., 1999.

Нове у кримінально-процесуальному законодавстві України: Навч. посібник для студентів юрид. спеціальностей вищих закладів освіти / За ред. Ю.М.Грошевого. – Харків: Право, 2002.

Стахівський С.М. Відповідальність свідка у кримінальному процесі // Право України,— 1997,— № 2.— С. 39-41.

Тертишник В.М. Кримінально-процесуальне право України: Підручник. 4-те вид., допов. і переробл. – К.: Видавництво А.С.К., 2003

Тертшиник В. М. Науково-практичний коментар Кримінально- процесуально-го кодексу України.— Харків: Арсіс, 2000.