З 1993 р. в Україні чинні такі види податків: податок на добавлену вартість, акцизний збір, податок на прибуток доходи, екологічний по-даток, податок з власників транспортних засобів, податок на землю. З січня 1995 р. передбачається введення податку на власність.

Податок на добавлену вартість є частиною новоутвореної вар-тості, яка відшкодовується до державного бюджету на кожному етапі виробництва товарів, виконання робіт, надання послуг. Платниками податку на добавлену вартість є суб'єкти підприємницької діяльності, що перебувають на території України, а також міжнародні об'єднання та іноземні юридичні особи і громадяни, які здійснюють від свого імені виробничу чи підприємницьку діяльність на території України. Об'єкти оподаткування: а) обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), окрім їх реалізації за іноземну валюту; б) для імпортних товарів (робіт, послуг), придбаних за іноземну валюту, різниця між цінами їх реалізації за національну валюту України та їх митною (закупівельною) вартістю; в) різниця між цінами реалізації товарів (робіт, послуг) і цінами, за якими здійснюються розрахунки з постачальниками, для підприємств, які займаються посередницькою діяльністю. Держава встановлює пе-релік товарів, робіт, послуг, звільнених від податку. Акцизний збір — непрямий податок на високорентабельні та мо-нопольні товари (продукцію), що включається до ціни цих товарів (про-дукції). Платниками акцизного збору є суб'єкти підприємницької діяльності — виробники підакцизних товарів (продукції), а також суб'єкти підприємницької діяльності, які імпортують підакцизні товари (продукцію). Перелік товарів (продукції), на які встановлюється акциз-ний збір, та його ставки визначаються Кабінетом Міністрів України. Об'єкти оподаткування: а) обороти з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів шляхом їх продажу, обміну на інші товари (про-дукцію, роботи, послуги), безплатної передачі товарів (продукції) або з частковою їх оплатою; б) обороти з реалізації (передачі) товарів *(про-дукції) для власного споживання, промислової переробки або для своїх працівників; в) митна вартість імпортних товарів (продукції), придбаних за іноземну валюту, окрім тих, по яких відповідно до єдиного митного тарифу стягується мито.

Акцизний збір обчислюють за ставками у процентах з продажу або у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції). Ставки акцизного збору є єдиними на всій території України.

Податок на прибуток встановлюється на валовий прибуток підприємства, який включає прибуток від діяльності підприємств, поза-реалізаційних операцій, а також інші доходи, не пов'язані з діяльністю підприємства (дивіденди, проценти, авторські права і ліцензії, інші кош-ти) і здобуті будь-яким способом. Платниками податку на прибуток є ті або інші господарюючі суб'єкти, банки, інші кредитні установи, фінансово-розрахункові центри, міжурядові організації, які мають дохо-ди в календарному році, а також неприбуткові організації, які мають доходи від комерційної діяльності. Держава визначає ставки податку на прибуток залежно від виду діяльності, а також пільги щодо податку. Податок на прибуток в Україні з травня 1993 р. був замінений на податок на доходи, а з жовтня 1994 р. його було відновлено.

Податок на землю як одна із форм плати за землю сплачується власниками землі та землекористувачами, окрім орендарів. Його розмір не залежить від результатів господарської діяльності власників землі, землекористувачів і встановлюється у вигляді платежів за одиницю площі в розрахунку на рік. Земельний податок використовується держа-вою як засіб стимулювання раціонального використання і охороби зе-мель, фінансування витрат на проведення землеустрою та моніторингу земель, розвиток інфраструктури населених пунктів. Середні ставки земельного податку встановлюються Верховною Радою України і уточ-нюються при зміні кадастрової оцінки земель. Верховна Рада України встановлює також пільги щодо земельного податку.

Окрім перелічених податків, підприємства, організації та інші юридичні особи в Україні відшкодовують: плату за природні ресурси, державне мито та обов'язкові платежі до позабюджетних спеціальних фондів — на соціальне страхування і формування Пенсійного фонду, на формування фонду Чорнобиля, фонду зайнятості, на проведення дорожніх робіт.

Згідно з концепцією нейтральності податкова система не повинна деформувати ринкових процеси і взаємовідносини, що складаються об'єктивно, Тимчасом досвід зарубіжних країн показує, що податки широко використовуються для регулювання темпів економічного зро-стання. Але податки як економічні регулятори діють тільки в певних межах, понад які вони дають негативні результати: замість надання економіці більшої контрольованості і збалансованості нерідко вони по-глиблюють диспропорції. Розширення системи податкового тиску веде до зростання бюджету. Високі податки справляють лише до певної міри негативний вплив на ефективність праці, збереження і підприємницьку діяльність, стимулюють тіньову економіку. І навпаки,-зниженням ставок і прогресії оподаткування стимулюється трудова ініціатива, збереження й інвестиції.

У системі державного регулювання широко використовується си-стема диференційованого підходу у наданні цільових податкових знижок і пільг, а також прогресивного оподаткування. Так, пільги щодо податку на прибуток б Україні запроваджуються щодо прибутку, використову-ваного. на реконструкцію і модернізацію активної частини виробничих фондів, на нове будівництво, розширення, введення і освоєння нових потужностей по виробництву товарів (робіт, послуг), затрати підприємства на проведення власними силами або науковими ор-ганізаціями науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, підготовку і освоєння нових прогресивних технологій і т.ін. І навпаки, додатково до податку на прибуток, встановленого щодо господарської діяльності, сплачується податок на прибуток, одержаний від посеред-ницьких операцій, лотерей, доходів від здавання в оренду приміщень і окремих видів майна, від казіно, гральних домів, відеосалонів тощо.

Одним із податкових методів державного регулювання