Позбавлені права виконувати функції присяжних: за-суджені й особи, стосовно яких є мандат на затримання або на арешт; чиновники й державні службовці депар-таментів і комун, усунені від виконання своїх функцій; звільнені зі своїх постів посадові особи міністерств і чле-ни професійних корпорацій, щодо яких є судове рішення про заборону виконувати свої обов'язки; не відновлені в правах банкрути, неспроможність яких оголошена судовим рішенням; особи, які тричі не з'явилися без законних підстав за викликом суду для виконання функцій присяжного; особи з обмеженою дієздатністю; особи, стосовно яких у судовому порядку встановлено піклування; особи, направлені в будинки для душевнохворих.

Виконання функцій присяжного несумісне із займан-ням таких посад: члена уряду, парламенту, Конститу-ційної ради, Вищої ради магістратури, Економічної і Соціальної рад; члена Виконавчої ради, Сенату й Арбіт-ражного суду французького співтовариства; генерально-го секретаря уряду або міністерства; члена Державної ради, Касаційного суду або Лічильної палати; префекта, супрефекта, генерального секретаря префектури, магістрата судового відомства; магістрата адміністративно-го трибуналу; чиновника поліцейської служби, військо-вослужбовця, який перебуває на командній посаді в сухопутних військах, морському флоті чи авіації; митно-го чиновника або чиновника, який перебуває на службі в установі з непрямого податкообкладання або на дер-жавній службі щодо охорони вод і лісів.

Крім того, ніхто не може бути присяжним у справі, в якій він виконував будь-які дії судової поліції або слідчі дії, або якщо він брав участь як свідок, перекладач, експерт, скаржник чи цивільний позивач (потерпілий).

Від виконання функцій присяжного звільняються особи, котрі досягли 70 років, і особи, які вже вико-нували такі ж функції в цьому або в минулому році, крім випадків, коли проводяться додаткові сесії суду присяжних.

Порядок складання списків присяжних. Існують такі види списків присяжних: попередні, щорічні, додат-кові й сесійні.

Попередні списки кандидатур для щорічного списку присяжних складають комісії під головуванням судді трибуналу малої інстанції. У ці комісії входять генераль-ні радники округу, мер комуни, на території якої зна-ходиться трибунал, або його помічник, а в деяких випад-ках — і чотири муніципальних радники. Число канди-датур має бути вдвоє більшим, ніж число осіб, які мають бути включеними в щорічний список для даного округу. Попередній список складається в двох примірниках, один з яких зберігається в канцелярії трибуналу малої інстанції, а другий надсилається до канцелярії суду присяжних.

На підставі попередніх списків спеціальною комісією за місцем знаходження кожного суду присяжних скла-дається щорічний список. До складу комісії входять по одному судді від кожного трибуналу малої інстанції, члени департаментської комісії, мер комуни, на території якої діє суд присяжних, або його помічник. Головою комісії є перший голова апеляційного суду, голова три-буналу великої інстанції або призначена ним особа. Спи-сок присяжних складають в алфавітному порядку, під-писують на засіданні комісії і здають на зберігання в канцелярію суду присяжних.

Незалежно від щорічного списку членів журі ця ж ко-місія кожного року складає спеціальний список додатко-вих присяжних із числа присяжних міста, який є місцем ДІЇ даного суду присяжних.

Не пізніше ніж за 15 днів до початку сесії перший голова апеляційного суду, а в містах, де його немає, — голова трибуналу, жеребкуванням вибирає у відкритому засіданні із щорічного списку 27 присяжних, які створюють сесійний список. Крім того, в такому ж порядку обирається 6 додаткових присяжних зі спеціального списку.

Не пізніше ніж за 8 днів до відкриття сесії префект надсилає кожному з присяжних виписку із сесійного списку. Дата відкриття сесії вказується в повідомленні.

З числа присяжних, внесених до сесійного списку, створюється журі, яке вирішує справу. Воно складається з 9 присяжних.

Порядок створення журі такий. У день, призначений для розгляду справи, суд відкриває засідання і дає роз-порядження доставити до залу обвинуваченого. Відсут-ність захисника обвинуваченого не тягне за собою ви-знання провадження недійсним. Голова суду ставить обвинуваченому запитання про його прізвище, ім'я, дату й місце народження, професію та місце проживання. Потім він проводить переклик присяжних і бюлетені з їхніми прізвищами опускаються в урну. В міру того, як бюлетені виймаються з урни, обвинувачений та його за-хисник, а потім прокурор заявляють відвід тим присяж-ним, яких вони вважають за потрібне відвести; при цьому мотиви відводу не викладаються.

Обвинувачений, а якщо їх кілька, то всі обвинуваче-ні, мають право відвести не більше п'яти присяжних, а прокурор — не більше чотирьох. Обвинувачені можуть об'єднатися для спільної заяви всіх або частини відводів. Якщо ж обвинувачені не об'єдналися, то черговість заявлення ними відводів установлюється жеребкуванням. У цьому випадку присяжні, відведені в порядку черговості одним обвинуваченим, вважаються відведеними всіма обвинуваченими до тих пір, поки не буде вичерпана до-пустима кількість відводів.

Журі вважається сформованим з того моменту, коли з урни будуть вибрані 9 бюлетенів з прізвищами, щодо яких не заявлено відводу, а якщо це потрібно, то й бю-летені з прізвищами додаткових присяжних.

Присяжні займають місце поряд з членами суду, якщо є така можливість, або навпроти місця, призначе-ного обвинуваченому. Стоячи і без головного убору вони вислуховують таке звернення голови суду: "Ви прися-гаєтесь і обіцяєте перед Богом і людьми розглянути найретельнішим чином обвинувачення, висунуті проти X., захищати однаковою мірою інтереси обвинуваченого й інтереси суспільства, яке його обвинувачує; не спілку-ватися ні з ким до моменту прийняття свого остаточного рішення; не піддаватися ні ненависті, ні злобі, ні страху, ні особистій прихильності; приймати рішення відповідно до матеріалів обвинувачення й захисту, згідно