зі своєю совістю та внутрішнім переконанням, з безсторонністю і твердістю, які притаманні чесній і вільній людині, й зберігати таємницю нарадчої кімнати навіть після при-пинення ваших функцій". Потім кожен з присяжних відповідає, піднявши руку: "Я присягаюсь у цьому". Після завершення цієї процедури голова суду оголошує про остаточне створення журі, й починається судовий розгляд.
Судовий розгляд проходить публічно, однак голова може заборонити всім неповнолітнім або деяким з них доступ до залу засідань. Засідання може вестися при закритих дверях лише у випадках, коли гласність може завдати шкоди громадському порядку або моралі. Вирок завжди проголошується у відкритому засіданні.
Розгляд справи не може перериватися і має тривати до тих пір, доки не завершиться вироком суду присяж-них. Він може бути лише зупинений на час, необхідний для відпочинку суддів і підсудного.
Голова суду має великі права. Він відповідає за до-тримання порядку в судовому засіданні та керує судо-вим розглядом. Якщо хтось із присутніх на засіданні будь-яким чином порушує порядок, голова розпоряджа-ється про виведення такої особи із залу засідання. У разі приведення цього заходу до виконання винна особа чинить опір, то негайно видається мандат на її арешт, а суд піддає її покаранню у вигляді тюремного ув'язнення на строк від двох місяців до двох років.
Асесори й присяжні можуть ставити запитання обви-нуваченому й свідкам лише з дозволу голови, а обвину-вачений, його захисник, цивільний позивач і його представник — лише через головуючого. Однак прокурор має право безпосередньо ставити запитання обвинуваче-ному й свідкам.
Голова суду наділений дискреційними повноваження-ми, згідно з якими він може "по совісті й честі" вживати будь-яких заходів, які вважає корисними для встанов-лення істини. Він вправі під час розгляду викликати й заслуховувати будь-яку особу, видаючи в разі необхід-ності мандат про привід, або давати розпорядження до-ставити в суд речові докази. Свідки, викликані в такому порядку, не приносять присягу, і їхні заяви розглядають-ся як такі, що мають довідковий характер. Обвинувачем ня в суді присяжних підтримує генеральний прокурор апеляційного суду чи прокурор Республіки особисто або через своїх заступників. Прокурор іменем закону звер-тається до суду з усіма вимогами, які він вважає ко-рисними. Суд зобов'язаний вислухати, обговорити й винести щодо них рішення. Присутність захисника обви-нуваченого в судовому засіданні обов'язкова, за відсут-ності ж обвинуваченого справа може слухатися. Якщо обвинувачений не бажає з'явитися до суду, голова може розпорядитися, щоб він був доставлений примусово. Однак голова може також після зачитання на засіданні протоколу про ухилення обвинуваченого від явки до суду розпорядитися про продовження судового розгляду без нього. Після кожного засідання обвинуваченому, що не з'явився, а також обвинуваченому, який видалений із залу судового розгляду за порушення порядку, дається через секретаря судового засідання для ознайомлення протокол судового засідання і вручаються копії вимог, заявлених прокурором, та постанови суду.
Обвинувачений, цивільний позивач та їхні представ-ники можуть заявити клопотання, про вирішення яких суд зобов'язаний винести постанову.
Порядок дослідження доказів. Голова дає секретарю розпорядження про оголошення списку свідків, указаних прокурором, обвинувачем і цивільним позивачем, про яких зроблено взаємне повідомлення. Потім судовий розпорядник проводить переклик цих свідків, голова дає розпорядження видалити їх в окрему кімнату, звідки можна викликати для дачі показань. За необхідності го-лова вживає заходів, які не дали б змоги свідкам спіл-куватися між собою до дачі ними своїх показань.
Після цього голова пропонує обвинуваченому уважно вислухати постанову про віддання до суду, дає розпоряд-ження секретареві суду читати цю постанову, допитує обвинуваченого й вислуховує його показання. Потім у порядку, встановленому головою, допитуються свідки. Перш ніж дати свої показання вони приносять присягу. Після дачі показань свідку можуть ставити запитання голова, а також прокурор, обвинувачений, цивільний позивач і їхні представники. Після дачі показань свідок залишається в залі до закінчення судового розгляду, якщо голова не дасть іншого розпорядження.
У ході та після допиту голова суду дає розпоряджен-ня, якщо це необхідно, про пред'явлення обвинувачено-му та свідкам речових доказів і вислуховує їхні мірку-вання. Якщо в цьому виникає необхідність, голова дає розпорядження також про пред'явлення речових доказів асесорам і присяжним. Після закінчення судового слід-ства суд вислуховує цивільного позивача і його пред-ставників, потім прокурор викладає свої вимоги, а обвинувачений і його захисник подають доводи захисту. Цивільний позивач і прокурор мають право на репліку, але останній виступ у дебатах завжди належить обвину-ваченому або його захисникові.
Після цього голова оголошує судовий розгляд закін-ченим, дає розпорядження про передачу секретарю суду присяжних усіх матеріалів справи, крім постанови обви-нувальної камери про віддання до суду, оголошує запи-тання, на які повинні дати відповідь суд і журі в нарадчій кімнаті. Оголошення питань не обов'язкове, якщо вони сформульовані так само, як у постанові про віддан-ня до суду або якщо обвинувачений чи його захисник відмовляються від оголошення питань. Якщо з приводу питань виникає суперечка, суд, вислухавши думку про-курора, сторін та їхніх представників, вирішує її своєю постановою.
До того, як суд присяжних вийде на нараду, голова оголошує таку інструкцію: "Закон не вимагає у суддів звіту про засоби, за допомогою яких вони прийшли до переконання; він не нав'язує їм правил, на підставі яких вони повинні судити про повноту й вагомість доказів; він пропонує їм звертатися до самих себе мовчки й зосе-реджено й відповісти собі щиросердно й по совісті, які враження залишили в їхній свідомості докази, зібрані проти обвинуваченого, й доводи на його захист. Закон ставить їм