Оголосивши цю інструкцію, голова дає розпоряджен-ня про видалення обвинуваченого із залу засідань, ви-кликає начальника караулу й віддає йому розпоряджен-ня виставити охорону біля виходів із нарадчої кімнати й оголошує засідання закритим.

Постановлення і проголошення вироку. Всі члени суду присяжних переходять до нарадчої кімнати, до якої ніхто не може увійти з будь-якої причини без дозволу голови.

Голосування відбувається шляхом подачі письмових бюлетенів. Спочатку висловлюються з питань про голов-ний факт (тобто про винність чи невинність), а потім, якщо про це поставлені запитання, про кожну із обтяжу-ючих обставин, з додаткових питань (про перекваліфіка-цію діяння на підставі результатів судового розгляду), з питань про кожну обставину, яка виключає кримінальну відповідальність, і, нарешті, з питань про пом'якшуючі обставини, які голова зобов'язаний ставити в усіх випад-ках, коли винність обвинуваченого визнана доведеною. Результати голосування голова зазначає на полях опитувального листа під кожним запитанням.

Будь-яке несприятливе для обвинуваченого рішення, в тому числі й відмова визнати наявність пом'якшуючих вину обставин, приймається більшістю не менш ніж у вісім голосів. У разі ствержувальної відповіді на запитан-ня про винність суд присяжних відразу ж вирішує питання про міру покарання. Після цього проводиться таємне й роздільне голосування стосовно кожного обвинуваченого.

Якщо діяння, яке інкримінується обвинуваченому, не підпадає або перестало підпадати під дію кримінального закону або якщо обвинувачений оголошений невинним, суд присяжних виправдовує його. Якщо на користь обвинуваченого встановлені обставини, які виключають застосування покарання, суд присяжних звільняє його від покарання.

Про прийняті рішення робиться помітка на опитувальному листі, який підписується в ході засідання голо-вою і присяжним, призначеним першим після жеребку-вання, а якщо той не може підписати, то це робить особа, уповноважена більшістю членів суду присяжних. Відповіді суду присяжних на поставлені запитання є остаточними. Після повернення суду присяжних до залу засідань голова дає розпорядження ввести обвинуваче-ного, оголошує відповіді на запитання, вирок суду й тексти законів, які застосував суд.

У разі засудження або звільнення від покарання обвинувачений присуджується до сплати витрат державі й одночасно вирішується питання про заміну сплати цих витрат позбавленням волі.

Після винесення вироку голова, за наявності, підстав роз'яснює обвинуваченому його право оскаржити вирок у касаційному порядку й повідомляє йому строки подачі касаційної скарги.

Виправдана особа не може бути знову затримана, і їй не може бути знову пред'явлено обвинувачення у вчи-ненні того ж самого діяння, навіть якщо йому дають іншу кваліфікацію. Коли ж у ході судового розгляду виявлені докази про вчинення обвинуваченим інших Діянь, ніж ті, за які він був відданий до суду, й прокурор заявляє про порушення кримінального переслідування, то голова дає розпорядження, щоб виправданий обвину-вачений був негайно під вартою направлений до проку-рора Республіки, який зобов'язаний негайно заявити ви-могу про початок розслідування.

Після того, як суд присяжних виніс рішення щодо кримінального позову, він без участі журі, заслухавши попередньо сторони й прокурора, вирішує питання про відшкодування збитків за вимогою цивільного позивача до обвинуваченого або виправданого обвинуваченого до цивільного позивача. Обвинувачений, визнаний винним, присуджується до сплати витрат, які поніс цивільний позивач.

На цивільного позивача, якому відмовлено в позові, може покладатися сплата судових витрат, але лише в тому випадку, якщо кримінальний позов був порушений з його ініціативи.

З метою фіксації дотримання передбаченої законом процедури розгляду справи, секретар складає протокол не пізніше ніж в триденний строк з моменту винесення вироку. Протокол підписує голова й секретар. До прото-колу не заносяться ні відповіді обвинувачених, ні зміст показань свідків, якщо головуючий не дасть іншого роз-порядження з власної ініціативи чи за клопотанням про-курора або сторін.

1.3.2 Порядок розгляду кримінальних справ у виправних і поліцейських трибуналах.

У загальних рисах він такий же, як і в суді присяжних, але є й багато від-мінностей.

Виправний трибунал приймає до свого розгляду спра-ви про делікти на підставі або постанови про віддання до суду, направленої йому слідчими органами, або добро-вільної явки сторін за викликом прокурора, чи на під-ставі повідомлення про явку, безпосередньо направлено-го трибуналом обвинуваченому або цивільним відповіда-чам, або згідно з порядком провадження в справах про явні делікти (особа, яка затримана при вчиненні явного делікту, негайно направляється на засідання трибуналу).

До складу виправного трибуналу входять голова й двоє суддів. Деякі справи, зокрема про обвинувачення в автошляхових злочинах, розглядаються професійним суддею одноособове. Державне обвинувачення підтри-мує прокурор Республіки або один із його помічників.

Справа може бути в окремих випадках розглянута без обвинуваченого, якщо він заявив про це в письмовій формі або не з'явився без поважних причин.

У випадках, коли працівники судової поліції уповно-важені на основі спеціальних вказівок закону констату-вати вчинення деліктів за допомогою протоколів і рапор-тів, спростування фактів, установлених цими протоко-лами й рапортами, допускається лише шляхом подання письмових доказів або показань свідків. Факти, зафіксо-вані в протоколах, вважаються достовірними, доки не за-явлено про фальшивість протоколів.

У ході судового засідання секретар веде протокол, в якому за вказівкою голови чітко та повно фіксує пока-зання свідків і відповіді обвинуваченого.

Вирок виноситься того ж дня, коли було закінчено судовий розгляд, або через декілька днів. У останньому випадку голова повідомляє присутнім сторонам про день, коли вирок буде оголошений. Кожен вирок має містити мотивувальну й резолютивну частини. Вирок, винесений за відсутності обвинуваченого, доводиться до його відома спеціальним повідомленням. Протягом 10 днів з дня повідомлення або одного місяця, якщо він проживає за межами