Поліцейський трибунал розглядає справи про прос-тупки на підставі або передачі йому справи зі слідчого органу, або добровільної явки сторін, або виклику до трибуналу, надісланого безпосередньо обвинуваченому й Цивільному відповідачеві у справі. Розгляд справ спро-щений і здійснюється одним суддею.

Функції прокуратури в поліцейському трибуналі здійснюють комісари або офіцери поліції, призначені генеральним прокурором при апеляційному суді, а в спра-вах про лісопорушення — інженери, начальники діль-ниць або технічні інспектори, призначені службою з охо-рони вод і лісів, а також прокурор Республіки особисто чи через своїх заступників, якщо покарання, передбаче-не за проступок, перевищує 10 днів тюремного ув'язнен-ня або 400 франків штрафу, та в інших випадках, коли він вважає це за доцільне.

Факти вчинення проступків доказуються протоколами або рапортами судової поліції, а за їх відсутності або ж для підтвердження — показаннями свідків. Присутність обвинуваченого при розгляді справи не обов'язкова, але обвинувачений може подати заперечення на вирок.

Справа може взагалі не розглядатися. Не викликаючи обвинуваченого до трибуналу, суддя на підставі поліцейського протоколу дає вказівку повідомити особі, яка вчинила проступок, про її право сплатити штраф, розмір якого визначає суддя. Лише якщо штраф не виплачено в установлений для цього строк, суддя приступає до розгляду справи й виносить своє рішення.[8, c.1066-1068]

1.4 Оскарження вироків.

Французькому кримінальному процесу відомі три фор-ми оскарження вироків: апеляція, касація і клопотання про ревізію.

Апеляція приноситься на неправильність вироку по суті; апеляційна інстанція розглядає справу заново в ос-карженій частині й виносить новий вирок.

Касація приноситься з приводу допущених при про-вадженні у справі порушень кримінального й кримінально-процесуального закону й касаційна інстанція, не роз-глядаючи справи по суті, перевіряє лише, чи правильно суд застосував закон.

Клопотання про ревізію — це форма оскарження вироку за нововиявленими обставинами.

Розглянемо детальніше ці форми оскарження вироку.

Апеляція. В апеляційному порядку можуть бути ос-каржені вироки виправних і поліцейських трибуналів. Апеляційна скарга приноситься до апеляційного суду в 10-денний строк з моменту оголошення вироку або отри-мання повідомлення про вирок, але генеральний проку-рор при апеляційному суді має право принести апеляцію протягом двох місяців від дня винесення вироку.

Право на апеляцію належить обвинуваченому, цивіль-ному позивачу, цивільному відповідачу (в частині, яка стосується цивільного позову), прокурору Республіки, державним органам, які порушили кримінальний позов, представнику прокуратури при поліцейському трибуналі і генеральному прокуророві при апеляційному суді.

Палата з розгляду апеляційних скарг складається з голови й двох членів. Апеляція розглядається в судово-му засіданні на підставі усної доповіді члена суду. При цьому допитується обвинувачений і, якщо про це дасть розпорядження суд, свідки. Сторони, які беруть участь у справі, заслуховуються в такому порядку: спочатку апе-лянт, потім інші викликані до суду сторони в порядку, встановленому головою суду; останнім завжди виступає обвинувачений або його захисник.

Якщо суд визнає, що апеляційна скарга подана із за-пізненням, з порушенням установленого порядку, він відмовляє в її розгляді, а якщо вона є необгрунтова-ною — підтверджує оскаржене рішення. В обох цих ви-падках суд присуджує скаржника до сплати судових ви-трат, але якщо апеляцію приніс прокурор, витрати від-шкодовуються за рахунок державної скарбниці.

За апеляцією прокурора суд може підтвердити пра-вильність вироку або скасувати його в частині чи повніс-тю як у сприятливому, так і в несприятливому для об-винуваченого значенні. Однак на підставі лише однієї апеляції обвинуваченого, цивільного позивача і цивільно-го відповідача суд не має права погіршити становище апелянта.

Апеляційний суд може за наявності передбачених у законі підстав змінити вирок і закрити кримінальне пе-реслідування або звільнити обвинуваченого від покаран-ня. Він може скасувати вирок на тій підставі, що вчине-не діяння містить лише склад проступку, а не делікту, призначити відповідне покарання і вирішити питання про цивільний позов, якщо такий заявлено.

Апеляційний суд може скасувати вирок на тій підста-ві, що вчинене діяння є злочином, оголосити себе неком-петентним розглядати цей злочин і направити справу прокуророві на його розсуд. Якщо вирок скасовується через те, що були порушені або не були дотримані про-цесуальні вимоги, апеляційний суд приймає справу до свого провадження і виносить рішення по суті. Коли суд, котрий розглядає апеляційну скаргу, яка містить по-силання на некомпетентність поліцейського трибуналу, визнає, що це діяння є деліктом, а не проступком, він призначає покарання і вирішує питання про відшкоду-вання збитків, якщо таке має місце.

Касація розглядається в кримінально-процесуальному праві Франції як вид надзвичайного оскарження.

У касаційному порядку можуть бути оскаржені виро-ки суду присяжних та апеляційного суду на підставі по-рушень закону. Касаційна скарга подається до палати в кримінальних справах Касаційного суду прокурором або стороною, інтересам якої завдано шкоди, протягом п'яти діб з моменту винесення оскаржуваного судового рішен-ня або отримання повідомлення про нього.

Касатор повинен рекомендованим листом повідомити прокурора та інші сторони про подачу скарги й під за-грозою неприйняття скарги внести заставу на суму 100 франків на випадок накладення на нього штрафу. Від внесення застави звільняються: особи, засуджені до тю-ремного ув'язнення виправним або поліцейським трибу-налом, і особи, засуджені до покарання за вчинення зло-чину; особи, які подали письмові докази про те, що вони не підлягають оподаткуванню і не