Крім касаційної скарги, касатор складає ще й запис-ку, в якій мають бути викладені касаційні підстави й на-ведені порушені статті закону. Записка складається на гербовому папері, крім випадків, коли касатор засудже-ний за вчинення злочину. При цьому має бути виготов-лено таку кількість копій записки, яка відповідає числу сторін, що беруть участь у процесі.

Після того, як усі матеріали підготовлені до розгляду, голова палати в кримінальних справах Касаційного суду призначає доповідача у справі.

У Касаційному суді повинні дотримуватися правил, які стосуються гласності процесу й підтримання порядку в судових засіданнях. У судовому засіданні виступають спочатку доповідач, потім адвокати сторін, наприкінці прокурор викладає свої вимоги. Після цього суд вихо-дить на нараду для винесення ухвали.

Перш ніж винести ухвалу по суті Касаційний суд пе-ревіряє, чи виконані всі вимоги, передбачені для подачі скарги. Якщо він визнає, що ці вимоги не виконані, то, залежно від обставин, виносить ухвалу про неприйняття касаційної скарги до розгляду або про позбавлення пра-ва на касаційне оскарження. При винесенні таких ухвал, а також ухвали про відхилення скарги на касатора нак-ладається штраф і покладається сплата судових витрат, а при винесенні ухвали про припинення касаційного про-вадження — штраф.

Касаційний суд може скасувати вирок і справу напра-вити в інший відповідний суд на новий розгляд, а також змінити лише частину судового рішення, якщо для цього є підстави.

Крім касації в інтересах сторін, КПК Франції пе-редбачає ще й касацію в інтересах закону. Виправду-вальні вироки суду присяжних можуть бути оскаржені в касаційному порядку лише в інтересах закону генеральним прокурором при Касаційному суді. Якщо ці вироки суперечать закону, вони можуть бути скасовані, але це не тягне за собою ніяких несприятливих наслідків для виправданих.

Постанови й вироки всіх судів, які можуть бути ос-каржені в касаційному порядку, якщо жодна із сторін не принесла касаційної скарги в установлений строк, той же прокурор може за власною ініціативою і незалежно від закінчення строку касації оскаржити в касаційному порядку, але лише в інтересах закону. Касаційний суд вирішує питання про можливість прийняття до розгляду такої скарги й про її обгрунтованість. Якщо скарга ви-знана обгрунтованою, оскаржене рішення скасовується без надання сторонам права звертати цю обставину на шкоду одна одній або заперечувати проти виконання скасованого рішення.

Другим видом надзвичайного оскарження є клопо-тання про ревізію вироку на користь особи, визнаної винною у вчиненні злочину або делікту, за нововиявленими обставинами під час виконання вироку. В цьому порядку може бути оскарженим рішення будь-якого су-дового органу.

Право клопотання про ревізію належить міністру юс-тиції, засудженому, а у випадку його недієздатності — законному представникові, після смерті засудженого або оголошення його безвісно відсутнім — його дружині, ді-тям, родичам, спадкоємцям і особам, які отримали від нього спеціальне на те доручення. Такі клопотання роз-глядає Касаційний суд. Він має право відхилити клопо-тання про ревізію або скасувати винесений раніше обви-нувальний вирок з призначенням або без призначення нового судового розгляду, якщо таке неможливе.

Якщо раніше винесений вирок залишено в силі, всі витрати покладаються на особу, яка клопоталася про проведення ревізії. Коли в результаті перегляду справи буде підтверджено засудження обвинуваченого, то з нього і з осіб, які клопотали про ревізію, стягуються ви-трати, відшкодування яких може вимагати державна скарбниця.

Особа, яка постраждала від судової помилки, а якщо вона померла, то її родичі мають право клопотатися про відшкодування збитків, заподіяних необгрунтованим за-судженням. Відшкодування збитків здійснюється за ра-хунок держави, за винятком випадків, коли вона звертає стягнення на цивільного позивача (потерпілого), заявни-ка або лжесвідка, з вини яких винесено обвинувальний вирок.

На вимогу особи, яка подала клопотання про прове-дення ревізії, постанова або вирок, винесені в результаті ревізійного провадження, які встановлюють невинність засудженого, вивішується в місті, де його було засу-джено, або в останньому місці проживання особи, яка постраждала від судової помилки. Вирок може бути опублікований в "Журналь офисьєль" і повністю або у витягах, уміщених у п'яти газетах на вибір того судо-вого органу, який виніс рішення. Витрати, пов'язані з публікацією, відшкодовуються за рахунок державної скарбниці.

РОЗДІЛ 2: Особливості кримінального процесу ФРН.

2.1 Джерела доказів і порядок їх одержання.

Джерелами доказів у німецькому кримінальному про-цесі є: показання свідків, обвинуваченого, потерпілого, які допитуються як свідки; висновки експертів; протоко-ли слідчих та судових дій; речові докази.

Показання свідків. Вони допитуються з приводу обставин конкретної справи, стосунків з обвинуваченим і потерпілим. Якщо свідок без поважних причин відмов-ляється від дачі показань, або від проголошення прися-ги, то він зобов'язаний відшкодувати завдані його від-мовою збитки. Одночасно на нього може бути накладе-но штраф, або адміністративний арешт строком до 6 місяців.

Присяга. Присяга дається в релігійній формі. Суддя звертається до свідка: "Ви присягаєтесь перед всемогут-нім і всевидющим Богом, що сказали свідомо чисту правду і нічого не приховали?" На що свідок відповідає: "Я присягаюсь, що це істинно так, хай допомагає мені Бог". Присяга не в релігійній формі: "Ви присягаєтесь, що сказали свідомо чисту правду і нічого не прихова-ли?" Свідок: "Я присягаюсь у цьому". Якщо свідок пові-домляє, що він як член релігійного товариства бажає проголосити формулу присяги свого товариства, то він має на це право. Той, хто приносить присягу має піднес-ти праву руку.

Особливий порядок допиту президента, депутатів, мі-ністрів (на їхній роботі, в суді