закону дають можливість сприймати дані способи забезпечення виконання зобов’язань не як прості договори чи угоди, а як досить складні юридичні факти, які можуть припиняти, змінювати чи породжувати правовідносини між учасниками зобов’язань. При чому такі належно законодавчо оформлені юридичні конструкції дають змогу учасникам правовідносин більш чітку впевненість в доцільності та в пеній мірі необхідності застосування поруки і гарантії в повсякденному житті.
Посилаючись на закон кредитори чи їх представники цілком логічно і виправдано можуть покладатися на способи забезпечення виконання зобов’язань. А той факт, що стандарти, які ставляться до виконання зобов’язань в Україні є досить наближеними до стандартів встановлених Міжнародною торгівельною палатою є досить важливим рушієм розвитку зобов’язального права в Україні. Насамкінець варто відзначити, що порука і гарантія є досить належними способами виконання зобов’язань, а також не простим юридичним явищем. Не варто також розглядати їх як просте забезпечення, якийсь примітивний гарант (як це розглядалося раніше), що виключно забезпечує виконання зобов’язань. Тут мається на увазі, що кожна сторона є невід’ємним, активним, учасником відносин, який в обов’язковому порядку і завжди повинен бути проінформований про розвиток відносин ЦК і зумовлює підвищення інтересу до способів забезпечення виконання зобов’язань.
Список використаних джерел:
Цивільний кодекс України. – Голос України. – 12 березня 2003 р. №45 – 46 / 3045 – 3046. – с.5
Цивільний кодекс України. Цивільний процесуальний кодекс України. Постанови пленуму Верховного суду України в цивільних справах. Під ред П.І Шевчук . – К.: Юрінком Інтер, 1999.
Збірник офіційних документів вищого арбітражного суду України. – К., 1997. – с.120.
Цивільне право України. Частина перша. Підручник для студентів юридичних спеціальностей вищих закладів освіти. Під ред Ч.П.Азімова. – Харків: Право, 2000.
Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. Під ред.Д.В.Дзери, Н.С. Кузнєцової. – К.: Юрінком Інтер, 2002.
Цивільне право України. Загальна частина. Навчальний посібник для студентів юридичних спеціальностей. Під ред. В.І. Бірюкова. – К.: Наукова думка, 2000.
Становлення і розвиток цивільних і трудових правовідносин в сучасній Україні. Монографія. Під ред. Я.М.Шевченка. – К.:Інститут держави і права В.М.Корецького НАН України, 2001р.