Згідно зі ст. 97 КПК України, коли необхідно перевірити заяву або повідомлення про злочин до порушення спра-ви, така перевірка здійснюється прокурором, слідчим або органом дізнання в строк не більше десяти днів. Продовження цих строків законом не передбачено.

Розділ 2: ПРИВОДИ І ПІДСТАВИ ДО ПОРУШЕННЯ КРИМІНАЛЬНОЇ СПРАВИ.

Приводи до порушення кримінальної справи — це передбачені законом джерела первісних відомостей про злочин, які породжують кримінально-процесуальні правовідносини та зобов'язують правоохоронні органи здійснити перевірку інформації, що міститься в них, по суті.[1, ст.94]

Приводами до порушення кримінальної справи є:

1) заяви та повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості чи окремих громадян;

2) повідомлення представників влади, громадськості чи окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці вчинення злочину або з речовим доказом;

3) з'явлення з повинною;

4) повідомлення, опубліковані в пресі;

5) безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину.

Усі перелічені приводи до порушення кримінальної справи охоплюються терміном "заяви та повідомлення про злочини".

Правильне процесуальне оформлення приводу до порушення кримшальної справи дозволяє уникнути помилок при розв'язанні питання про порушення справи. Дотримання процесуальної форми отримання інформації про злочин дозволяє використовувати її в майбутньому як доказ у справі.

Заяви громадян та повідомлення організацій. Заяви або повідом-лення представників влади, громадськості чи окремих громадян про злочин можуть бути усними та письмовими. Усні заяви зано-сяться до протоколу, який підписують заявник та посадова особа, що прийняла заяву. При цьому заявник попереджується про від-повідальність за неправдивий донос, про що зазначається в про-токолі.

Письмова заява має бути підписана особою, від якої вона подається.

Анонімні заяви не можуть бути приводом до порушення кримінальної справи. Вони лише є приводом для перевірки фактів, що в них містяться. Приводом до порушення кримінальної справи може бути безпосереднє виявлення ознак злочину самим органом, якому доручено перевірку.

Повідомлення про злочин можуть бути зроблені керівниками підприємств, установ та організацій, посадовими особами, а також представниками влади або громадськості, коли вони мають дані про вчинення злочину. Такі повідомлення мають бути зроблені в письмовій формі та підписані посадовою особою. До повідомлень можуть бути додані документи, що підтверджують факт вчинення злочину, відомості про осіб, що його вчинили (наприклад, акт ревізії, виписка з історії хвороби тощо). Закон не містить будь-яких вимог щодо оформлення листів громадян, оскільки обмежувати ці види інформації процесуальними рамками неможливо та й недоцільно.

З'явлення з повинною — це особиста, добровільна, зроблена з власної ініціативи заява особи про вчинений нею злочин органу дізнання або досудового слідства, прокурору або суду.

При з'явленні з повинною складається протокол, в якому докладно викладається зроблене повідомлення. При цьому встановлюється особа того, хто з'явився, з'ясовується причина з'явлення з повинною, виясняються дані про співучас-ників злочину і коло осіб, які можуть підтвердити обставини зло-чину. Докладне з'ясування обставин з'явлення з повинною необхідне тому, що з'явлення може бути спонукане не тільки ка-яттям у вчиненому, а й намаганням приховати більш тяжкий зло-чин або взяти на себе чужу провину.

З'явлення з повинною є пом'якшуючою відповідальність об-ставиною, а в деяких випадках і обставиною, яка в сукупності з іншими фактами може звільняти особу від кримінальної відповідальності чи покарання.

Наприклад, звільняється від кримінальної відповідальності особа, яка припинила шпигунську діяльність та добровільно повідо-мила органи державної влади про вчинене, якщо внаслідок цього і вжитих заходів було відвернено заподіяння шкоди інтересам України [2, ч.2 ст. 114]; звільняється від кримінальної відповідальності особа, крім організатора або керівника злочинної організації, за вчинення злочину, передбаченого частиною першою статті 255 КК України, якщо вона добровільно заявила про ство-рення злочинної організації або участь у ній та активно сприяла її розкриттю [2, ст.255]; звільняється від кримінальної відповідальності за діяння, передбачене в частині четвертій цієї статті, особа, крім організатора і керівника, яка добровільно повідо-мила про нього правоохоронний орган і сприяла припиненню існу-вання або діяльності терористичної групи чи організації або розкриттю злочинів, вчинених у зв'язку зі створенням або діяльністю такої групи чи організації, якщо в її діях немає складу іншого зло-чину [2, ст.258]; особа, яка дала хабар, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо стосовно неї мало місце ви-магання хабара або якщо після давання хабара вона добровільно заявила про те, що сталося, до порушення кримінальної справи щодо неї органу, наділеному законом правом на порушення криміналь-ної справи [2, ст.369].

Факт з'явлення з повинною має розглядатись і як один з еле-ментів дієвого каяття, та аналізуватись в комплексі з іншими об-ставинами при застосуванні цього правового інституту. Тому своєчасне і правильне процесуального оформлення з'явлення з по-внішою має суттєве процесуальне значення.

При з'явленні з повинною складається протокол, в якому до-кладно викладається зроблене повідомлення. При цьому встанов-люється особа того, хто з'явився, з'ясовується причина з'явлення з повинною, виясняються дані про співучасників злочину і коло осіб, які можуть підтвердити обставини злочину. Докладне з'ясування обставин з'явлення з повинною необхідне тому, що з'явлення може бути спонукане