Безперечно, що на момент порушення кримінальної справи не завжди є можливість встановити, хто вчинив злочин і ступінь про-вини кожного з його учасників. Але закон цього і не вимагає. На практиці багато справ порушуються саме за фактом вчиненого, злочину (пограбування, крадіжки, розбою, вбивства тощо), що е припустимим та правомірним. У ст. 98 КПК України зазначено, що якщо на момент порушення кримінальної справи встановлено і особу, яка вчинила злочин, кримінальну справу повинно бути порушено щодо цієї особи.

Однак у деяких випадках злочин може бути вчинений лише певними суб'єктами, у зв'язку з чим їх виявлення входить в поняття "встановлення ознак злочину" (ухилення від сплати податків, хабар, переслідування за критику, порушення правил торгівлі, ухилення від лікування венеричного захворювання, дезертирство тощо). Тут закон пов'язує можливість кримінальної відповідальності тільки з діями осіб, які мають особливий статус (суб'єкт підприємництва, посадова особа, хворий, військовослужбовець тощо). В такому разі ознаки злочину будуть містити в собі і дані про суб'єкт злочину, а кримінальна справа порушується щодо кон-кретної особи за конкретною статтею Кримінального кодексу України.

Дані, що вказують на наявність ознак злочину, мають бути до-статніми, а це означає, що вони повинні з достовірністю вказувати на наявність названих обставин складу злочину.

Розділ 3: ОРГАНИ ТА ОСОБИ, ЯКІ МАЮТЬ ПРАВО ПОРУШИТИ КРИМІНАЛЬНУ СПРАВУ.

Право порушити кримінальну справу мають тільки прокурор, слідчий, орган дізнання, суддя і суд, при цьому кожний з них діє в межах своєї компетенції.[1, ст.4, 97, 98]

Прокурор має право порушити кримінальну справу про будь-який злочин. Він також здійснює нагляд за законністю й обгрунтованістю порушення кримінальної справи слідчими та органами дізнання.

Кримінальна справа проти адвоката може бути пору-шена тільки Генеральним прокурором України його за-ступниками, прокурорами Автономної Республіки Крим, області, міст Києва і Севастополя, а щодо народного депутата України, Упов-новаженого Верховної Ради України з прав людини, Го-лови Рахункової палати, Першого заступника й заступ-ника Голови, головних контролерів та Секретаря Рахун-кової палати — лише Генеральним прокурором України. Військовий прокурор порушує кримінальні справи про злочини, підсудні військовим судам.

Слідчі порушують кримінальні справи, керуючися пра-вилами про підслідність. При цьому слідчі прокуратури можуть порушити будь-яку кримінальну справу, бо вони вправі розслідувати всякий злочин, але слідчі військової прокуратури порушують тільки кримінальні справи про злочини, підсудні військовим судам.

Органи дізнання вправі порушити кримінальну справу у межах їх компетенції, визначеної ст. 101 КПК. При цьому міліція в принципі може порушити справу про будь-який злочин. Капітани морських суден, що перебу-вають у далекому плаванні, також вправі порушити спра-ву про будь-який злочин, вчинений членами екіпажу і пасажирами під час перебування корабля в такому пла-ванні.

Податковій міліції надано право порушувати справи про ухилення від сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також справи про приховування валютної виручки.

Органи безпеки можуть порушити кримінальну справу про злочини, віднесеш законом до їх відання [1,ч. 2 ст. 112]

Командири військових частин, з'єднань, начальники військових установ вправі порушити кримінальну справу про злочини, вчинені підлеглими їм військовослужбов-цями і військовозобов'язаними під час проходження ни-ми зборів, а також робітниками і службовцями Збройних Сил у зв'язку з виконанням службових обов'язків або в розташуванні частини, з'єднання, установи.

Митні органи вправі порушити кримінальні справи про контрабанду.

Начальники виправно-трудових установ, слідчих ізо-ляторів, лікувально-трудових і виховно-трудових профілакторіїв мають право порушити кримінальну справу про злочини проти встановленого порядку несення служби, а також про злочини, вчинені в розташуванні зазначених установ.

Органи державного пожежного нагляду вправі пору-шити кримінальну справу про пожежі й порушення про-типожежних правил.

Органи прикордонної охорони можуть порушити кримінальну справу про порушення державного кордону.

Суддя порушує кримінальні справи приватного об-винувачення про злочини, обставини яких органи дізнання встановлюють у порядку протокольної форми досудової підготовки матеріалів, або коли виявляє ознаки злочину при розгляді справи про адміністративне правопорушення (на-приклад, про дрібне хуліганство).

Суд або суддя при розгляді ним справи одноособово вправі порушити кримінальну справу по новому обвину-ваченню чи щодо нової особи, якщо в ході судового розгляду кримінальної спра-ви будуть встановлені підстави для цього або ж при розгляді цивільної справи встановить ознаки злочину.

Розділ 4: ОЦІНКА ТА ПЕРЕВІРКА ЗАЯВ І ПОВІДОМЛЕНЬ ПРО ЗЛОЧИНИ.

Згідно зі ст. 97 КПК України за заявою або повідомленням про злочин, що надійшли до правоохоронного органу, слідчий, орган дізнання, прокурор або суддя зобов'язані не пізніше триденного строку прийняти одне з рішень: про порушення справи, про відмову в порушенні справи, про передачу заяви або повідомлення за підслідністю або підсудністю. Одночасно вживаються всі можливі заходи, щоб запобігти злочину. Якщо необхідно перевірити заяву або повідомлення про злочин, тоді така перевірка проводиться в строк не більше десяти днів без проведення слідчих дій (за винятком огляду місця події).

Розгляд заяв та повідомлень про злочини полягає в оцінці їх за формою та змістом. При цьому з'ясовуються такі обставини: