Рішення соціально-економічних питань, що стосуються діяльності підприємства, виробляються і приймаються його органами управління за участю трудового колективу та уповноважених ним органів і відображаються у колективному договорі. Колективним договором також регулюються питання охорони праці, виробничі та трудові відносини трудового колективу з адміністрацією підприємства.

Право укладення колективного договору від імені власника надається керівнику підприємства, а від імені трудового колективу - уповноваженому ним органу.

VII. Господарська та соціальна діяльність підприємства

Основним узагальнюючим показником фінансових результатів господарської діяльності підприємства є прибуток (доход).

Чистий прибуток підприємства, який залишається після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат, витрат на оплату праці, оплати відсотків по кредитах банків, внеску передбачених законодавством України податків та інших платежів до бюджету, відрахувань у галузеві інвестиційні фонди, залишається у повному його розпорядженні.

Підприємство утворює цільові фонди, призначені для покриття витрат, пов'язаних зі своєю діяльністю: Фонд розвитку виробництва; Фонд споживання; Резервний фонд; інші фонди.

Джерелом коштів на оплату праці працівників підприємства є частина доходу, одержаного в результаті його господарської діяльності.

Керівник підприємства обирає форми і системи оплати праці, встановлює працівникам конкретні розміри тарифних ставок, відрядних розцінок, посадових окладів, премій, винагород, надбавок і доплат на умовах, передбачених колективним договором.

Мінімальна заробітна плата працівників не може бути нижче встановленого законодавством України мінімального розміру заробітної плати.

Зазначаються умови оплати праці та матеріального забезпечення керівника підприємства:

Джерелом формування фінансових ресурсів підприємства є прибуток (доход), амортизаційні відрахування, кошти, одержані від продажу цінних паперів, безоплатні або благодійні внески членів трудового колективу, підприємств, організацій, громадян та інші надходження, включаючи централізовані капітальні вкладення та кредити.

Відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями і громадянами в усіх сферах виробничої діяльності здійснюються на основі договорів.

Підприємство здійснює зовнішньоекономічну діяльність згідно з чинним законодавством України.

Питання соціального розвитку, включаючи поліпшення умов праці, життя та здоров'я, гарантії обов'язкового медичного страхування членів трудового колективу та їх сімей вирішуються трудовим колективом за участю керівника підприємства, якщо інше не передбачене законодавством.

VIII. Ліквідація і реорганізація підприємства.

Ліквідація та реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) підприємства здійснюється за рішенням Органу управління майном та за участю трудового колективу або арбітражного суду згідно з чинним законодавством.

Ліквідація підприємства здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється Органом управління майном. До складу ліквідаційної комісії входять представники Органу управління майном підприємства в особі його органу управління. Порядок і строки проведення ліквідації, а також строк для заяви претензій кредиторам визначаються Органом управління майном.

В разі банкрутства підприємства його ліквідація проводиться згідно з Законом України "Про банкрутство".

З моменту призначення ліквідаційної комісії до неї переходять повноваження по управлінню Підприємством. Ліквідаційна комісія складає ліквідаційний баланс підприємства і подає його органу, який призначив ліквідаційну комісію. Кредитори та інші юридичні особи, які перебувають у договірних відносинах з Підприємством, яке ліквідується, повідомляються про його ліквідацію у письмовій формі.

При реорганізації і ліквідації підприємства працівникам, які звільняються, гарантується додержання їх прав та інтересів відповідно до трудового законодавства України.[13]

Статут політичної партії має містити такі відомості:

1) назву політичної партії;

2) перелік статутних органів політичної партії, порядок їх

утворення, їхні повноваження і термін цих повноважень;

3) порядок вступу до політичної партії, зупинення та припинення членства в ній;

4) права та обов'язки членів політичної партії, підстави припинення чи зупинення членства в політичній партії;

5) порядок створення, загальну структуру та повноваження обласних, міських, районних організацій політичної партії та її первинних осередків;

6) порядок внесення змін та доповнень до статуту і програми політичної партії;

7) порядок скликання та проведення партійних з'їздів,

конференцій, зборів та інших представницьких органів політичної партії;

8) джерела матеріальних, у тому числі фінансових, надходжень та порядок здійснення витрат політичної партії;

9) порядок ліквідації (саморозпуску), реорганізації політичної партії, використання її коштів та іншого майна, що залишилися після її ліквідації (саморозпуску).[8, ст.10]

Статут релігійної організації повинен містити відомості про:

1) вид релігійної організації, її віросповідну приналежність і місцезнаходження;

2) місце релігійної організації в організаційній структурі релігійного об'єднання;

3) майновий стан релігійної організації;

4) права релігійної організації на заснування підприємств, засобів масової інформації, інших релігійних організацій, створення навчальних закладів;

5) порядок внесення змін і доповнень до статуту (положення) релігійної організації;

6) порядок вирішення майнових та інших питань у разі припинення діяльності релігійної організації.

Статут (положення) може містити й інші відомості, пов'язані з особливостями діяльності даної релігійної організації.[9, ст.ст. 8-15]

2.3 Установчий договір.

Установчий договір — документ, що укладається між кількома засновниками юридичної особи.

Чинне законодавство України (закони України «Про підприєм-ництво», «Про підприємства в Україні», «Про господарські то-вариства», «Про цінні папери і фондову біржу», «Про банки і банківську діяльність», декрети Кабінету Міністрів України «Про довірчі товариства», «Про страхування», постанова Кабінету Міністрів України «Про порядок реєстрації адвокатських об'єд-нань» від 27 квітня 1993 р. №302 та інші акти законодавства) здебільшого вимагає при створенні юридичної особи двома (кількома) засновниками укладати установчий договір.

Особливість і специфіка установчого договору полягають в тому, що він не тільки регулює взаємовідносини за спільною діяльніс-тю (наприклад, відносини щодо створення юридичної особи та наділення її майном), а й визначає правовий статус юридичної особи, є складовою частиною установчих документів. Дія уста-новчого договору після державної реєстрації (створення) юри-дичної особи зберігається та продовжується до моменту припи-нення її діяльності.

Установчі договори є дво- та багатосторонніми угодами, у зв'яз-ку з цим кількість сторін в них не може бути менше двох. Вони є