В інших ви-падках учасники це право можуть спеціально передбачати в ус-тановчому договорі.
Правонаступники (спадкоємці) можуть відмовитися від вступу до товариства або, навпаки, учасники установчого договору мо-жуть відмовити їм. Внаслідок цього правонаступникам (спад-коємцям) видається у грошовій чи натуральній формі частка майна, що належала спадкодавцю.
Учасник створеної юридичної особи може за згодою решти учас-ників відступити свою частку або її частину одному чи кільком учасникам чи самій юридичній особі, а якщо установчий договір не містить ніякої заборони на її відступлення, то й третім особам. При відступленні від частки учасники користуються переважним правом її придбання пропорційно їх часткам у статутному капі-талі або в іншому погодженому між ними розмірі.
Установчий договір (і створена ним юридична особа) припи-няє свою дію після закінчення строку, на який він укладався, або після досягнення мети, поставленої при його створенні, за рішенням вищого органу юридичної особи про припинення її діяльності, на підставі рішення арбітражного суду в порядку, встановленому Законом України «Про банкрутство» та з інших підстав. Якщо при створенні юридичної особи установчий до-говір набув чинності до державної реєстрації і як правовий регу-лятор зобов'язання самостійно існував у правовому просторі і часі, то з моменту виключення юридичної особи з реєстру уста-новчий договір втрачав свою чинність. Деякі його положення (наприклад, положення про конфіденційність) можуть діяти і після припинення установчого договору.
РОЗДІЛ 3: Порядок реєстрації юридичних осіб.
3.1 Реєстрація суб’єктів підприємницької діяльності.
Неодмінною умовою виникнення юридичної особи є або її державна реєстрація, або реєстрація її статуту.
Дер-жавну реєстрацію суб'єктів підприємництва незалежно від їх організаційних форм і форм власності, за винятком окремих видів суб'єктів підприємницької діяльності (банки, фондова біржа тощо), проводять виконкоми міських, районних у міс-тах рад або в районних, міст Києва і Севастополя державних адміністраціях за місцезнаходженням суб'єкта. Для державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності — юридичної особи — власник (власники) або уповноважена ним особа (заявник) подає до органу державної реєстрації:
1) установчі документи:
а) рішення власника майна або уповноваженого ним органу про створення суб'єкта підприємництва (якщо власників кілька, таким рішенням є засновницький договір);
б) статут, якщо це необхідно для створюваної організаційно-правової форми суб'єкта підприємництва;
2) реєстраційну картку;
3) документ, що підтверджує сплату реєстраційного збору;
4) документ, що засвідчує сплату власником (власни-ками) внеску до статутного фонду суб'єкта підприємницької діяльності в розмірі, передбаченому законодавчими актами;
5) рішення Антимонопольного комітету про згоду на створен-ня, реорганізацію (злиття, приєднання) суб'єктів підприєм-ницької діяльності, якщо законодавчими актами України пе-редбачена необхідність такої згоди.[10,ст. 5-10]
Установчими документами підприємства називаєть-ся комплект документів встановленої законом форми, згід-но з якими підприємство виникає і діє як суб'єкт права. З точки зору правової природи, установчі документи є ло-кальними нормативними актами, тобто актами, які набува-ють юридичної сили внаслідок затвердження їх одним або кількома засновниками підприємства.
Форму і зміст установчих документів визначають зале-жно від видів підприємств загальні закони про підприємства та закони про окремі види підприємств.
Установчі документи складаються державною чи іншою мовою, підписуються засновником, прошиваються і пронумеровуються. Установчі документи не повинні містити положень, що суперечать законодавству.
При розробці проектів установчих документів підпри-ємств необхідно керуватися також типовими нормативними актами. Щодо підприємств окремих видів законодавець засто-совує типові форми установчих документів (наприклад, Типовий статут державного підприємства, Типовий статут казенного підприємства, Типовий статут закритого акціо-нерного товариства, Типовий статут відкритого акціонер-ного товариства, створеного шляхом корпоратизації держа-вного підприємства тощо).
Якщо засновником (одним із засновників) суб'єкта підприємницької діяльності є юридична особа, державна реєстрація її підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію.
Іноземна юридична особа відповідним документом засвідчує свою реєстрацію у країні місцезнаходження (витяг із торгівельного, банківського або судового реєстру тощо). Цей документ повинен бути засвідчений згідно із законодавством країни його видачі, перекладений українською мовою та легалізований у консульській установі України, якщо міжнародними договорами, у яких бере участь Україна, не передбачено інше. Зазначений документ може бути також засвідчено у посольстві відповідної держави в Україні та легалізовано в МЗС.
У разі коли власником (власниками) суб'єкта підприємницької діяльності є фізична особа (фізичні особи), її (їх) підпис на установчих документах засвідчується нотаріусом.
Орган державної реєстрації протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначених документів зобов'язаний про-вести державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяль-ності і видати заявникові свідоцтво.
Перереєстрація суб'єктів підприємницької діяльності про-водиться в тому самому порядку, який встановлено для їх ре-єстрації. Зокрема, вона проводиться у разі зміни: а) назви суб'єкта підприємницької діяльності; б) форми власності; в) організаційної форми суб'єкта підприємництва.
Відмова у державній реєстрації суб'єкта підприємництва можлива з мотивів порушення встановленого законом поряд-ку його створення, а також невідповідності установчих актів (документів) вимогам законодавства. Наприклад, відмова у державній реєстрації підприємства з мотивів недоцільності його створення не допускається. Якщо державну реєстрацію підприємства у встановлений строк не здійснено або у ній відмовлено з мотивів, які засновник вважає безпідставними, він може звернутися до суду. Засновник має право стягнути через суд збитки, заподіяні йому внаслідок незаконної відмо-ви у реєстрації. За державну реєстрацію береться плата, роз-мір якої визначається у порядку, встановленому Законом Ук-раїни "Про підприємництво".
Для одержання дозволу на виготовлення печаток і штампів суб'єкт підприємницької діяльності (уповноважена ним особа) подає відповідному органу внутрішніх справ копію свідоцтва про державну реєстрацію, два примірники зразків печаток і штампів, які затверджуються власником і додаткового погодження не потребують, а також документ, що підтверджує внесення плати за видачу дозволу на