Функціонально організована злочинність проявляється в наступних формах організованої злочинної діяльності: створення та нарощування злочинного капіталу; наркобізнес; корупція; легалізація здобутих злочинним шляхом засобів (грошей) і проникнення в легальний бізнес; торгівля людьми та інші.

Організована злочинність і наркобізнес.

Наша країна зіткнулася з проблемою незаконного обігу наркотиків і відчула її гостроту тільки останніми роками завдяки транзиту наркотичних речовин та дій наркоділків на своїй території. У світі до цього часу вживання наркотиків досягло таких масштабів, що почало становити загрозу для існування людства, у зв’язку з чим Організація Об’єднаних Націй 1991— 2000 роки оголосила Десятиліттям боротьби зі зловживанням наркотиків та покликала світове співтовариство до рішучої, конструктивної боротьби з цим соціальним лихом [9, с.27-30].

Як свідчить практика роботи правоохоронних органів, злочинні формування досягли особливого успіху в наркобізнесі, оскільки ринок наркотиків найбільш прибутковий з усіх можливих сфер бізнесу.

Сьогодні як ніколи для країни, так і для її населення існує небезпека глобального втягнення України до сфери наркобізнесу, завдяки тому, що наркоділки використовують нашу державу не тільки як транзитну територію, але і як ринок збуту наркотиків, попит на які з кожним роком зростає.

Встановлено також, що наша країна стає об’єктом експансії міжнародного наркобізнесу, що пояснюється такими факторами:

геополітичним положенням України, що виконує функцію „мосту” між Азією і Західною Європою;

недосконалістю українського законодавства в галузі контролю над наркотиками;

складностями в організації митного і прикордонного контролю на ново утворених кордонах;

тривалою економічною кризою і пов’язаним з нею зниженням рівня життя населення;

недостатньо ефективною протидією правоохоронних органів наркобізнесу.

Дані роботи практичних підрозділів свідчать про помітну активізацію злочинних угруповань, що спеціалізуються на незаконному обігу наркотиків, як з країн ближнього і далекого зарубіжжя, так і власне українських.

Матеріали слідчої та судової практики фіксують конкретні кроки представників українських злочинних угруповань, які на 90 % спрямовано на встановлення контактів із зарубіжними наркоділками .

Це підтверджують дані МВС України, які свідчать про те, що число злочинів, пов’язаних з наркотичними і сильнодіючими речовинами, за останні п’ять років зросло з 38 258 до 45 748, тобто — на 19,5%, серед яких 67% припадає на такі, що мають ознаки організованих [23, с.45].

Надзвичайну небезпеку становлять дії організованих злочинних угруповань з контрабанди наркотиків, які на сьогодні характеризуються спеціалізацією наркобізнесу з організованими зв’язками, мають транснаціональний характер та чітку монополізацію. Матеріали справ свідчать про спроби втягування до протиправної діяльності впливових посадових осіб та співробітників правоохоронних органів.

Особливо міжнародні зв’язки простежуються серед злочинних угруповань, що мають транснаціональний характер — контрабанда наркотиків, зброї та торгівля людьми .

Організовані злочинні угруповання, що вчиняють злочини у сфері обігу наркотичних засобів, мають своїх фінансистів, банкірів, юристів, фахівців з питань торгівлі. Інші члени організації виконують спеціалізовані функції. Це вербувальники, фінансові радники, фахівці з контрактів (особи, які укладають угоди з лоцманами, моряками, вантажниками, водіями вантажівок і т. п.), покупці (які купують або орендують літаки, судна, автомобілі), збувальники, перевізники.

Необхідно також констатувати, що міжнародний наркобізнес, організовані злочинні угруповання активізували діяльність щодо включення українського ринку до своєї сфери впливу (з перспективою реального контролю над ним) для забезпечення регулярних прямих постачань наркотиків (насамперед героїну і кокаїну), „відмивання наркодоларів”, і освоєння з метою безпеки нових маршрутів транзиту наркотиків з Латинської Америки до Європу .

Фактори, що впливають на можливість „відмивання” грошей, набутих за рахунок наркобізнесу злочинними угрупованнями, такі: недосконалість законодавства, що регламентує діяльність нових господарських структур; непідготовленість правоохоронних органів до вирішення проблеми, яка розглядається; різке збільшення недержавних підприємств і організацій.

Минулого року на розгляді у судах знаходилося 32 694 кримінальні справи, порушені за вчинення злочинів, пов’язаних з наркотичними засобами, психотропними речовинами та прекурсорами відносно 36 283 осіб, утому числі відносно 162 осіб— за вчинення злочинів організованою групою (1999р.— 31 296 справ відносно 34 680 осіб, утому числі відносно 133 осіб за вчинення злочинів організованою групою; 1998р.— 29 483 справи відносно 32 889 осіб, утому числі відносно 89 осіб в організованій групі) [11, с.12-13].

Сьогодні вчені відмічають, що в Україні триває процес формування наркомафії — багатогалузевої структури, що буквально містить у собі організацію виробництва, переробку, транспортування і розповсюдження наркотичних засобів у загальнонаціональних масштабах.

За своєю структурою наркомафія в Україні складається з трьох частин, що є класичною мафіозною пірамідою.

Перша складова — роздрібні торговці, яких тільки в Києві кілька тисяч чоловік.

Друга — середні оптовики і перевізники з „групами охорони” товару на шляху і торговці на місцях.

Третя складова— верхній ешелон, що сам не має безпосередньої справи з наркотиками, її завдання — планування операцій з проведення як „відмивання” отриманих грошей, так і з їх розподілом.

Особливість її структури в тому, що через цілком зрозумілі обставини — вона не може бути лише „українською мафією” в етнічному розумінні цього поняття.

Дослідженнями встановлено, що характерною ознакою організованих злочинних угруповань осіб, що збувають наркотики, на сучасному етапі є їх функціонування за земляцькою (національною) ознакою, що створює додаткові труднощі для розкриття і розслідування їх злочинної діяльності [8, с.58-59].

До характерних ознак організованих злочинних угруповань, що займаються наркобізнесом. відносять:

високий ступінь організованості, що містить керівне ядро (лідера), диференціацію функцій виконавців усередині угруповання;

жорстку дисципліну,