Потребує докорінної перебудови орга-нізація оперативно-розшукової діяльнос-ті. Існуючі законодавчі та нормативні ак-ти, відомчі інструкції з питань організації цієї роботи в органах внутрішніх справ видаються не в повній міри придатними для проведення розвідувальної роботи в сфері організованої злочинності, а пи-тання контррозвідувальної діяльності стосовно організованих злочинних стру-ктур упущені взагалі. У зв’язку з цим, на мою думку, необхідно за участю предста-вників відомчої науки відпрацювати й врахувати вітчизняний та зарубіжний до-свід і розробити відповідні нормативні документи щодо організації оперативно-розшукової діяльності в сфері бороть-би з організованою злочинністю[27, с.51].

Реалізація спецпідрозділами БОЗ на су-часному етапі цих стратегічних завдань неможлива без перегляду критеріїв оцін-ки результатів боротьби з організованою злочинністю. Наданий час чисельні звіти відображають лише інформацію про кіль-кість виявлених організованих злочин-них груп та розкритих учинених ними злочинів по закінчених кримінальних справах і зорієнтовані на їх порівняння з аналогічними показниками попередніх звітних періодів. Ці застарілі критерії су-перечать ст. 62 Конституції України і по-требують перегляду. Згідно з Конститу-цією особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду [1, ст.62].

Недосконалість критеріїв оцінки зму-шує спецпідрозділи БОЗ до гонитви за цифровими показниками щодо результа-тів боротьби з організованою злочинніс-тю, які жодним чином не відображають її реальний стан у країні На думку М.Корнієнка, існуюча практика оцінки кінцевих результатів оперативно-розшу-кової діяльності спецпідрозділів БОЗ на основі кількості виявлених і розкритих злочинів та викритих злочинних груп за аналогією з іншими оперативними служ-бами зумовлює певною мірою прорахунки в їх управлінський діяльності.

ВИСНОВКИ

На основі проведеного аналізу праць провідних вчених кримінального права, процесу, кримінології можна зробити ряд узагальнень і висновків:

Організована злочинність розуміється як сукупність злочинів, довершених організованими злочинними групами, або складна системно-структурна сукупність діячів злочинного світу як стійке об’єднання ряду злочинних груп в злочинне співтовариство для спільної кримінальної діяльності, досягнення влада в певній сфері або як відносне масове функціонування стійких, керованих співтовариств злочинців, що займаються злочинами як промислом і мають корумповані зв’язки.

Організована злочинність - це складна сукупність, караних законом злочинів, таких як: надання нелегальних товарів і послуг, ретельно сплановані і скоординовані шахрайські опе-рації, крадіжки, вимагательство, що вчиняються угрупуваннями організованої злочинності.

Організована злочинність стає суттєвим фактором посилення соціальної напруги і дестабілізації суспільних відносин, перешкоджає оздоровленню економіки, впорядкуванню споживчого ринку, законодавчого регулювання процесів, що охоплюють ці сфери, сприяє де-формації нових форм економічних відносин. Вона кинула виклик суспільству, поставила під загрозу здійснення перетворень, що здійснюються в Україні.

Основні причини організованої злочинності приховані в сферах суспільно-економічних відносин.

Організована злочинність складне кримінально-правове явище. Ядро організованої злочинності, складається з кількох основних компонентів: ситуаційна злочинна група, ор-ганізована злочинна група та злочинна організація. Злочинна організація це стійке, згуртоване, з високим рівнем організованості та захищеності група осіб, об’єднана для спільної, тривалої злочинної діяльності, що виконує наступні функції: управлінсько-стратегічну, соціально-виробничу, фінансову, захисту та прикриття, конспірації і контррозвідки, дисциплінарного впливу і насильства (психологічного і фізичного).

Функціонально організована злочинність проявляється в наступних формах ор-ганізованої злочинної діяльності: створення та нарощування злочинного капіталу; легалізація здобутих злочинним шляхом засобів (грошей) і проникнення в легальний бізнес; забезпечення безпеки і ефективності обігу злочинного капіталу; одержання прибутків з легалізованого капіталу і його використання з метою утвердження його позицій в різноманітних сферах суспільного життя. Організована злочинність тісно пов’язана з тіньовою економікою і ко-рупцією.

Кардинальне вирішення проблеми боротьби з організованою злочинністю - нагальна потреба часу. Вирішенню цієї проблеми можуть сприяти подальші наукові дослідження причин та основних тенденцій розвитку організованої злочинності.

ДОДАТКИ

Додаток 1.

Використані нормативно-правові акти і література:

Конституція України - К., 1998.

Кримінальний кодекс України.— К., 2001.

Закон України „Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю” від 31 серпня 1993 р.// ВВР України. – 1993. - №35.

Закон України „Про боротьбу з корупцією” // Голос України. - 1995. - 16 листопада.

Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року / За ред. М.І. Мельника, М.І.Хавронюка. – К.:Каннон, А.С.К., 2002. – с.1102.

Mastrofski S., Potter G. Controlling Organized Crime: A Critique of Law EnPolicy // Criminal Justice Policy Review. - 1987 p. - № 2. –с.78.

Бова А. Організована злочинність: основні підходи до визначення поняття // Людина і політика. - 2002 p., №3. – с.76

Валерко В. На ринку наркотиків України — нові надходження: (Боротьба з наркоманією в Україні) // Галицькі контракти. — 1996. — № 21. — С. 76;

Гасанов 3. Наркотическая преступность как вид организованной преступности // Законность. — 1997. — № 11. — С. 27 —30.

Гвоздецький В. Основні причини виникнення та особливості функціонування ор-ганізованої злочинності в Україні // Дніпро. - 1997. - № 5. – с.98.

Джужа O.M., Василевич B.B. Феномен - організована злочинність // www.mndc.naiau.kiev.ua.

Єфремов С. Організовані злочинні угруповання в теорії вітчизняного кри-мінального права // Вісник Прокуратури. - 2001 p., №3 (9). – с.45.

Єфремов С. Організованість у