Вступ
ПЛАН
стор.
Вступ___________________________________________________________3
Розділ І. Легалізація (відмивання) грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом, як один із злочинів у сфері господарської діяльності_________________________________5
Розділ ІІ. Об’єктивні ознаки злочину, передбаченого ст. 209 КК України “Легалізація (відмивання) грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом”
2.1. Об’єкт____________________________________________9
2.2 Об’єктивна сторона________________________________13
Розділ ІІІ.Суб’єктивні ознаки цього злочину.
3.1 Суб’єкт___________________________________________17
3.2 Суб’єктивна сторона_______________________________19
Розділ IV. Кваліфікуючі ознаки злочину_________________________20
Висновки_______________________________________________________22
Список використаних джерел______________________________________24
Вступ.
У сьогоднішньому відкритому фінансовому світі з високою мобільністю коштів та швидким розвитком технологій платіжних операцій, засоби для відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, а також їх анонімного захисту в певних країнах чи на певних територіях роблять фінансову злочинність транснаціональною.
В Україні прийнято закони, спрямовані на боротьбу з відмиванням таких доходів, запроваджуються сучасні механізми відповідного контролю. У той же час існують численні перешкоди в ідентифікації клієнтів фінансових установ в окремих країнах і на територіях, передусім в офшорних центрах.
За останні роки значно зросла кількість країн, фінансові структури яких пропонують фінансові послуги без відповідного контролю чи регулювання. Вони також захищені банківською таємницею. Швидке збільшення кількості таких країн (територій), які не бажають співпрацювати і не беруть участі або беруть лише незначну участь у двосторонньому чи міжнародному співробітництві для подолання фінансової злочинності, посилює конкуренцію між офшорними центрами та ще більш погіршує ситуацію, що склалася на ринку фінансових послуг.
Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом становить серйозну небезпеку для розвитку національної економіки, у тому числі її кредитно-фінансової системи, утвердження демократичних засад діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Ставить під загрозу національну безпеку та послаблює міжнародний авторитет України.
Метою даного дослідження є опрацювання законодавчого та наукового матеріалу з даного проблематичного питання.
Актуальність та мета курсової зумовлює наступні задачі наукового пошуку:
Виокремити такий злочин, як легалізація (відмивання) грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом, як один із злочинів у сфері господарської діяльності.
Дослідити особливості конструкції складу злочину, передбаченого ст. 209 КК України.
Теоретичною базою даного дослідження є чинні нормативно-правові акти та наукові праці з цього питання.
Дана курсова робота структурно об’єднує вступ, чотири розділи, висновки та завершується списком використаних джерел.
РОЗДІЛ І. Легалізація (відмивання) грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом, як один із злочинів у сфері господарської діяльності.
На сьогодні з розвитком виробництва та сфери господарської діяльності почастішали і зловживання в цій сфері. Особливо небезпечні з них знайшли своє відображення в Особливій частині Кримінального кодексу України.
Злочини, що вчиняються у сфері господарської діяльності – це вчинені приватною або службовою особою при здійсненні господарської діяльності умисні а бо необережні суспільно небезпечні діяння, що завдають шкоди правам та інтересам громадян, підприємств, установ, організацій та державі. Це діяння (дія або бездіяльність) у сфері господарської діяльності, що заподіює шкоду суспільним відносинам, які складаються з приводу виробництва, розподілу, обміну і споживання товарів, робіт і послуг. [9; с.153]
Одним із злочинів, який вчиняється у цій сфері є злочин, передбачений ст. 209 КК України “Легалізація (відмивання) грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом”.
Зокрема ст.209 КК України втановлює відповідальність за вчинення фінансових операцій та інших уогод з грошовими коштами та іншим майном, здобутих завідомо злочинним шляхом. А також використання зазначених коштів та іншого майна для здійснення підприємницької або іншої господарської діяльності, а також створення організованих груп в Україні чи за її межами для легалізації (відмивання) грошових коштів та іншого майна, здобутих завідомо злочинним шляхом.
Виникнення терміну “відмивання” грошей пов’язують із зростанням незаконного поширення і збільшенням доходів від цього виду злочинної діяльності у США на початку 80-х років.
“Відмиванням” визнається процес, за допомогою якого правопорушники прагнуть до того, щоб приховати справжнє походження доходів та володіння ними від протизаконної діяльності.[13; с.89]
Легалізація – це дії спрямовані на маскування джерела, природи походження та належності коштів і майна, одержаних в результаті вчинення злочинів, та не переведення їх з “кримінального” обігу у легальний сектор економіки [2; с.549]
Суспільна небезпека легалізації грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом, зумовлена не стільки мірою протиправності їх походження, скільки характером безконтрольного введення їх в законну економіку, політичні інститути, засоби масової інформації, а також характером вказаних у законі дій з використанням легальних механізмів здійснення підприємницької або іншої діяльності для надання грошовим коштам, що вводяться в обіг, або іншому майну видимості законних.
Внаслідок легалізації грошових коштів, майна, здобутих злочинним шляхом. Порушується основна умова нормального функціонування економіки, перекручуються функції фінансово-господарської діяльності, зростає тіньове виробництво, прискорюється процес криміналізації економіки.
За даними МВС України, щорічний незаконний прибуток кримінальних структур складає понад 30 млрд. грн., що становить 70% прибуткової частини бюджету України. За допомогою світових фінансових систем злочинні організації щорічно легалізують від 500 млрд. до 1,5 трильйона доларів США, це –1,5-5% ваалового світового продукту.
Із відмиванням доходів, пов’язують такі злочини:
перетворення або передача власності, усвідомлюючи, що така власність є доходом, з метою приховування або маскування незаконного походження власності або з метою сприяння будь-якій особі, замішаній у вчиненні предикатного злочину, уникнути правових наслідків її дій;
приховування або маскування справжнього характеру, джерела, місцезнаходження, стану, переміщення, прав стосовно власності або володіння нею, усвідомлюючи, що така власність є доходом;
набуття, володіння або використання власності, усвідомлюючи під час отримання, що така власність була доходом;
участь у вчиненні, об’єднання або змова з метою