Конкретний злочинний спосіб, за допомогою якого здобуто таке майно, на кваліфікацію злочину не впливає. Це можуть бути той чи інший злочин проти власності, одержання хабара, контрабанда, шахрайство з фінансовими ресурсами, ухилення від сплати податків, вбивство з корисливих мотивів, незаконне полювання, незаконне використання товарного знака, ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів тощо. При цьому використання коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їхніх аналогів або прекурсорів, необхідно кваліфікувати за ст. 306 КК України.

Майно потрібно вважати здобутим злочинним шляхом, якщо воно прямо або опосередковано отримано в результаті вчинення кримінальне караного діяння. У зв’язку з цим до предмета коментованого злочину належить і те майно, яке отримане в обмін на здобуте злочинним шляхом або внаслідок його іншої реалізації (наприклад, товари, придбані на викрадені гроші).

Не повинні вважатися здобутими злочинним шляхом грошові кошти та майно, якими особа не заволодівала (які не отримувала) шляхом вчинення злочину, а які вона незаконно утримала, приховала, не передала їх державі при наявності обов’язку їх передати і кошти, не сплачені особою як податки, збори, інші обов’язкові платежі; неповернена чи прихована виручка в іноземній валюті від реалізації на експорт товарів (робіт, послуг) або приховані товари чи інші матеріальні цінності, отримані від такої виручки, оскільки у подібних випадках грошові кошти та інше майно не здобуваються злочинним шляхом, а має місце незаконне (злочинне) розпорядження грошовими коштами та іншим майном, право власності на які особа набула злочинним шляхом.[4; с.438]

Не має значення, чи майно здобуте завідомо злочинним шляхом на території України, чи за її межами. Зокрема, майно, здобуте завідомо злочинним шляхом на території України, може легалізовуватись як на її території, так і за її межами, і, навпаки, майно, здобуте завідомо злочинним шляхом за межами України, може легалізовуватись і на території України. При цьому як щодо оцінки предикатного діяння (злочину, вчиненням якого здобуті кошти і майно), так і щодо оцінки легалізації, які мають враховуватись положеннями ст.ст. 6, 7 та 8 ККУ про дію кримінального закону в просторі.

2.2 Об’єктивна сторона.

Легалізація (відмивання) грошей – це вчинення дії з метою надання правомірного вигляду володінню, користуванню або розпорядженнями доходами або дій, спрямованих на приховування джерел походження таких доходів.

До легалізації (відмивання) доходів відносять дії спрямовані на приховування чи маскування незаконного походження коштів або іншого майна чи володіння ними, прав на такі кошти або майно, джерела їх походження, місцезнаходження, переміщення, а так само набуття, володіння або використання коштів або іншого майна, за умовою усвідомлення особою, що вони були доходами. [5; ст.2]

Об’єктивна сторона злочину може виражатись в одній з трьох форм:

1) вчинення фінансових операцій та інших угод з грошовими коштами та іншим майном, здобутими завідомо злочинним шляхом;

2) використання зазначених коштів та іншого майна для здійснення підприємницької або іншої господарської діяльності;

3) створення організованих груп в Україні чи за її межами для легалізації (відмивання) грошових коштів та іншого майна, здобутих завідомо злочинним шляхом.

Фінансова операція – це будь-яка операція, пов’язана із здійсненням або забезпечення здійснення платежу.

До фінансових операцій належать передусім банківські операції, операції небанківських фінансових установ, операції, які реалізуються під час здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів, зокрема:

внесення або зменшення депозиту (внеску, вкладу);

переказ грошей з рахунку на рахунок;

обмін валюти;

надання послуг з випуску, купівлі або продажу цінних паперів та інших видів фінансових активів;

надання або отримання позики або кредиту;

страхування (пересрахування);

надання фінансових гарантій та зобов’язань;

довірче управління портфелем цінниз паперів;

фінансовий лізинг;

здійснення випуску, обігу, погашення (розповсюдження) державної та іншої грошової лотереї;

надання послуг з випуску, купівлі, продажу і обслуговування чеків, векселів, платіжних карток, грошових поштових переводів та інших платіжних інструментів;

відкриття рахунку.

Поняття інша угода охоплює відмінні від фінансових операцій дії фізичних і юридичних осіб, спрямовані на встановлення, зміну та припинення’ цивільних прав та обов’язків. Угоди можуть бути як односторонніми (наприклад, заповіт, довіреність), так і дво- або багатосторонніми. Це різноманітні договори — купівлі-продажу, позики, доручення, комісії, страхування, схову, перевезення, про сумісну діяльність тощо. Момент, з якого угода вважається вчиненою (укладеною), визначається цивільним законодавством залежно від того, до якого виду належить угода (є вона реальною чи консенсуальною), та інших моментів (наприклад, дотримання обов’язкове нотаріальної форми).

За ст. 209 КК України слід кваліфікувати, наприклад, такі дії, здійснювані з метою легалізації злочинних доходів; відкриття банківських рахунків, внесення коштів на такі рахунки або на рахунки інших підприємств, придбання рухомого і нерухомого майна, у т.ч. для наступного сплатного чи безоплатного відчуження цього майна; надання кредитів і позик; купівля акцій, векселів, облігацій та інших цінних Паперів; інвестування та отримання доходів від інвестицій; укладання фіктивних договорів про надання кредитів або різноманітних послуг (наприклад, аудиторських, юридичних, маркетингових); операції, пов’язані із ввезенням, переказуванням і пересиланням на території України, в Україну та за її межі відповідного майна.

Легалізацією слід визнавати також переміщення “брудних” коштів в офшорні зони, в яких відсутні:

1) юридичні норми, що зобов’язують фінансові установи зберігати інформацію про своїх клієнтів та здійснювані ними операції;

2) законодавчі положення, які дають можливість владі отримати доступ до банківської інформації;

3) норми, відповідно до яких влада однієї країни може передавати іншій країні інформацію про особу та її фінансові операції.[2, с.549]

Під використанням грошових коштів та іншого майна здобутих завідомо злочинним шляхом, для здійснення підприємницької діяльності