Готуючись до побачення з підзахисним і вивчаючи з цією метою матеріали справи, захисник повинен пам’ятати, що на цій стадії досудового слідства таке право на ознайомлення зі справою надано тільки йому. Обвинуваченому закон надає право на ознайомлення зі справою тільки після оголошення йому постанови про закінчення досудового слідства. При цьому може виявитись, що захисник буде ознайомлений зі змістом багатьох документів, невідомих обвинуваченому і які містять таємницю слідства. У зв’язку з цим захисник не вправі ділитись з обвинуваченим відомостями про зміст тих чи інших документів, і, більше того, може бути попереджений слідчим про кримінальну відповідальність за розголошення даних досудового слідства.[6]

Детальне вивчення матеріалів справи дозволить захиснику впевнитись у законності пред’явленого обвинувачення, що передбачає правомірність притягнення неповнолітнього до кримінальної відповідальності за скоєний злочин і правильне застосування кримінального закону для кваліфікації інкримінованого обвинуваченому злочину. Після пред’явлення неповнолітньому обвинувачення і ознайомлення з матеріалами справи адвокат повинен використати своє право на побачення з обвинуваченим, яке він має з моменту допуску його до участі у справі, тобто і до першого допиту.

Побачення адвоката з неповнолітнім обвинуваченим - надзвичайно важливий етап для визначення лінії захисту, уточнення обставин справи, ознайомлення з особою обвинуваченого, вивчення середовища і умов, в яких він проживав і виховувався, з’ясування причин злочину і встановлення психологічного контакту з підзахисним. Тому закон не обмежує права захисника на побачення щодо їх тривалості і кількості. Ще до побачення з обвинуваченим, з матеріалів справи, після бесіди з батьками адвокат має певну думку про особливості характеру підзахисного, загальний його рівень розвитку, коло особистих інтересів, можливі причини і умови, що сприяли вчиненню злочину.

Для більш повної характеристики особи підзахисного адвокату необхідно встановити: наявність чи відсутність захворювань і фізичних вад, збудження, хвилювання, переляку, або навпаки, байдужості і пригнічення. Якщо встановити ці обставини до зустрічі з обвинуваченим неможливо, захисник може з’ясувати їх і під час бесіди з ним. Тут адвокату допоможуть його життєвий і практичний досвід, знання пов’язаної з віком неповнолітнього психології, основ педагогіки. Спостереження за поведінкою неповнолітнього, за його реакцією на ті чи інші запитання, на зміст розмови допомагає адвокатові доповнити ті дані, що вже є у справі.

Побачення відбувається наодинці. При цьому захисник ставить перед собою визначені цілі: познайомитися з особистістю неповнолітнього, по мірі можливості домогтися його прихильності і довіри, з’ясувати ставлення підзахисного до обвинувачення, уточнити обставини справи і поговорити про поведінку на майбутньому допиті. Необхідно роз’яснити підзахисному, що допит є перш за все вагомим способом захисту. При цьому кожне його слово і пояснення будуть заноситись у протокол, а потім детально вивчатися і перевірятися слідчим. Чіткі і правдиві покази обвинуваченого дозволять слідчому уникнути помилкових рішень і висновків, допоможуть скоротити строки слідства. Підзахисний повинен добре зрозуміти, з ким йому доведеться бесідувати, які права захисника, хто його запросив для ведення справи і як в подальшому слід ставитись до захисника. Часто трапляється, що саме незнання того, як слід ставитись до захисника, утримує підлітка від з’ясування цікавлячих його питань.

Захисник повинен бути обачним у своїх порадах і доказах. Це необхідно перш за все для того, щоб неповнолітній не зрозумів настанови захисника як шлях обманути слідство і уникнути відповідальності. Надмірна увага до висловлювань з неповнолітнім продиктована прагненням того, щоб повністю виключити можливість неправильного, спотвореного розуміння ним думок адвоката і відповідно неправильних вчинків, ще й з посиланням на поради захисника.

Найбільш делікатним є питання про взаємовідносини у сім’ї підлітка і про ставлення членів сім’ї до нього. Але з’ясування цих відносин проливає світло на багато вчинків підлітка. Тому вторгнення у сферу сімейних відносин, звичайно, є необхідним, але робити це треба дуже обережно і тактовно.

Отже, бесіда з обвинуваченим має свою специфіку. Крім того, слід пам’ятати, що якими б психологічними чи індивідуальними особливостями не відзначався неповнолітній, захисник завжди повинен вести розмову спокійним, врівноваженим тоном, не поспішати, запитання ставити чітко і конкретно, щоб його думки були правильно зрозумілі і усвідомлені обвинуваченим.

Дуже важливо, щоб перша бесіда захисника з обвинуваченим була добре продумана і відбувалась у невимушеній обстановці. Від такту адвоката, його вміння привернути увагу неповнолітнього і викликати до себе довір’я залежить подолання замкнутості підзахисного. Практика показує, що без цього важко, а інколи й зовсім неможливо з’ясувати справжні мотиви, причини й умови вчинення злочину. Якщо адвокат всебічно з’ясував причини злочину і йому відомі дорослі особи, які підбурювали неповнолітнього до вчинення злочинних дій, він може порушити клопотання про вирішення питання про звільнення неповнолітнього від кримінальної відповідальності. Після цього захисник з’ясовує обставини справи. Робити це треба без поспіху, поступово, бажано за такою системою: встановити, якими були відносини між підзахисним, потерпілим і свідками.

В процесі бесіди адвокат має допомогти підзахисному правильно зрозуміти пред’явлене обвинувачення і критично оцінити свої дії. Для цього адвокат детально роз’яснює підзахисному зміст статей, за якими кваліфіковано злочин.

Під час побачення адвокат повинен пам’ятати, що він не може нав’язувати підзахисному свою точку зору. Однак він зобов’язаний зробити все для того, щоб обвинувачений правильно обрав законні засоби захисту.

Якщо підзахисний визнає себе винним, але за наявними в матеріалах справи даними таке визнання викликає у адвоката сумнів, треба з’ясувати, чи нема тут самообмови під впливом інших, можливо дорослих,