Обмежувати обвинуваченого і його захисника в часі, потрібному для ознайомлення з усіма матеріалами справи, слідчий не вправі. Час ознайомлення залежить від віку, стану здоров’я неповнолітнього обвинуваченого, сприймання і усвідомлення ним змісту матеріалів справи.

Якщо неповнолітній не володіє мовою, якою складено наявні в справі документи, адвокат повинен заявити клопотання про участь перекладача в ознайомлені обвинуваченого з матеріалами справи. Недодержання цього правила є безумовно підставою для повернення судом справи на додаткове розслідування.

Адвокат з’ясовує і аналізує всі обставини справи з позиції захисника і визначає лінію захисту в інтересах обвинуваченого.

Він має переконатись, чи є в справі всі потрібні документи, які характеризують особу обвинуваченого: протоколи допиту батьків та інших законних представників неповнолітнього, його класного керівника, вихователів, безпосереднього керівника по роботі, навчанню. Така інформація необхідна для того, щоб учасники процесу могли знати особу і поведінку обвинуваченого до вчинення ним злочину.

Адвокат звертає увагу, чи не порушено процесуальних норм щодо призначення і проведення експертизи, правил допиту неповнолітнього свідка або потерпілого, чи заявлено цивільний позов, кого притягнуто як цивільного відповідача, чи додержано їх права на досудовому слідстві, чи досить повно з’ясовано причини і умови, що сприяли вчиненню злочину і чи є в справі копії подань слідчого про вжиття заходів для усунення цих причин і умов. Якщо з матеріалів справи вбачається, що неповнолітній вчинив злочин під впливом дорослих осіб, адвокат повинен перевірити, як вирішено питання про притягнення цих осіб до відповідальності.

Після того, як адвокат ознайомиться з матеріалами справи і зробить необхідні виписки з неї, він має обговорити з обвинуваченим питання з приводу заявления клопотань про доповнення; слідства. Особливо слід підкреслити, що адвокат, незалежно від ступеня вини підзахисного і обставин справи, зобов’язаний заявити клопотання, коли його виконання сприятиме захисту прав і законних інтересів обвинуваченого.

Адвокат вправі заявити клопотання з найрізноманітніших питань. Так, він може порушувати клопотання про допит додаткових свідків, витребування документів, що стосуються справи, характеристик, проведення очних ставок; приєднання речових доказів; призначення повторної чи додаткової експертизи. Адвокат користується правом заявляти клопотання про уточнення анкетних даних неповнолітнього, встановлення справжніх причин і умов злочину і вжиття заходів до їх усунення. В разі потреби адвокат заявляє клопотання про перекваліфікацію злочину, зміну запобіжного заходу тощо.

Якщо на досудовому слідстві провадження в справі закрито, адвокат перевіряє обґрунтованість формулювання постанови слідчого про закриття справи. Зокрема, він звертає увагу на те, чи відповідає її мотивувальна частина виправдальному висновку.

Особливість стосунків адвоката із законним представником неповнолітнього підзахисного полягає в тому, що йому належить взяти на себе головну роль при вирішенні питання про те, чи потрібно заявляти дане клопотання. Тому дії захисника повинні бути детально продумані і зважені. Необхідно уважно поставитись до міркувань підзахисного по тому чи іншому питанні. Ігнорування чи недооцінювання думки підзахисного недопустимі, бо часто трапляється так, що підліток висловлює правильну думку, але не вміє чи не бажає з яких-небудь причин і мотивів правильно її обґрунтувати чи розкрити. Якщо ж захисник твердо переконаний в безперечній користі того чи іншого клопотання, а обвинувачений заперечує проти його заявлення без достатнього обґрунтування, клопотання повинно бути заявлене навіть всупереч бажанню неповнолітнього підзахисного. [7]

Згідно з чинним законодавством, адвокат вправі заявляти будь-які клопотання в усній формі. Однак практика йде по шляху, що більш доцільно оформляти клопотання у письмовій формі. Проте кожне клопотання адвокат зобов’язаний належним чином мотивувати. В тих випадках, коли обвинувачений має бажання особисто заявити клопотання, адвокат повинен надавати йому в цьому всебічну допомогу незалежно від того, погоджується він з клопотанням чи ні. Якщо адвокат вважає, що в інтересах захисту необхідно заявити клопотання, а обвинувачений заперечує проти цього, захисник насамперед має з’ясувати причину цього заперечення. В разі, коли адвокат визнає таке заперечення безпідставним, він повинен зробити все від нього залежне, щоб переконати підзахисного в тому, що клопотання треба заявити.

Про відмову задовольнити клопотання слідчий складає мотивовану постанову, яку оголошує обвинуваченому і його захисникові.

Крім клопотань, адвокат вправі подавати слідчому наявні у нього додаткові докази, які мають значення для захисту (довідки, характеристики, листи, фотокартки та ін.).

У справах про злочини неповнолітніх беруть участь законні представники обвинуваченого. Адвокат надає їм юридичну допомогу у підготовці скарг і клопотань з приводу доповнення слідства, консультує з питань кримінального судочинства.

Отже, як бачимо, участь адвоката на досудовому слідстві у справах про злочини неповнолітніх має важливе значення для захисту неповнолітнього. Адвокат бере участь при пред’явленні обвинувачення неповнолітньому, у допитах обвинуваченого, потерпілого і свідків, ставить їм запитання, тим самим допомагаючи слідству виявити причини злочину і умови, що сприяли його вчиненню. Одночасно адвокат сприяє правильному вирішенню справи, з’ясуванню обставин, які спростовують обвинувачення, пом’якшують чи виключають його кримінальну відповідальність.

Можна підсумувати, що для виконання покладених на адвоката завдань дуже важливе значення має уміле використання ним тактичних прийомів в час проведення слідчих дій на досудовому слідстві. [10]

Розділ 3. Специфіка захисту неповнолітніх у суді першої інстанції.

Демократичні принципи українського кримінального судочинства, висока культура судового процесу, гуманна оцінка судом дій обвинуваченого, справедливе застосування норм законодавства - це все забезпечує максимально великий виховний вплив судового розгляду справи.

Одержавши справу після її розслідування і затвердження прокурором обвинувального висновку, суд остаточно вирішує долю неповнолітнього. Однак для розгляду по суті необхідна попередня судова перевірка наявних у ній матеріалів. Таку перевірку здійснюють у особливій самостійній