Окремо слід зауважити, що не можна поєднувати функції законного представника і потерпілого в одній особі, оскільки потерпіла особа зацікавлена в покаранні неповнолітнього підсудного, тому вона діятиме лише йому на шкоду. Якщо підсудний на день розгляду справи досяг 18 років, ні його батьки, ні інші особи функції законних представників на судовому засіданні не виконують. В таких випадках батьків чи осіб, які їх заміняють, допитують як свідків. Так роблять тоді, коли є потреба з’ясування умов життя і виховання підсудного.

У випадку неявки законного представника, участь якого, на думку адвоката, є обов’язковою, останньому необхідно заявити клопотання про відкладення справи і поновлення виклику цієї особи.

Законний представник одночасно може бути і цивільним відповідачем. В такому випадку, адвокат має подбати про те, щоб йому було роз’яснено права цивільного відповідача в судовому засіданні.

Однією з особливостей розгляду цієї категорії справ є участь у судовому розгляді представників служби у справах неповнолітніх та міліції у справах неповнолітніх. Цю можливість адвокат повинен використати для з’ясування умов виховання підзахисного і застосування до нього найбільш доцільної форми перевиховання.

Незалежно від участі в процесі як свідків учителів, майстра чи інших осіб, в судове засідання бажано викликати представників навчально-виховного закладу (школи), підприємства чи організації, де навчався або працював неповнолітній. Цих осіб не видаляють із залу судового засідання, а їх явка в суд є обов’язковою.

Під час судового розгляду справи захисник з’ясовує не лише фактичні обставини вчиненого злочину і ступінь участі в ньому підзахисного, але й мотиви і причини злочину. Він досліджує саме ті обставини, що пом’якшують вину підсудного, але так, щоб у неповнолітнього не виникло почуття безвідповідальності за вчинений злочин. З’ясовуючи умови виховання в сім’ї, школі, на виробництві, роль дорослих у вчиненні злочину, адвокат будує захист так, щоб усі присутні в залі судового засідання зрозуміли, що привело неповнолітнього на лаву підсудних.

При розгляді справ неповнолітніх у судовому засіданні часто як потерпілими, так і свідками можуть бути також неповнолітні, їх допит, як і допит неповнолітнього підсудного, має свої певні особливості. Неправильне висвітлення події може мати місце внаслідок нахилу неповнолітнього до фантазування, розумової відсталості, невміння точно відтворити те, що відбилося в пам’яті. Це буває тому, що події забулись внаслідок поверхневого сприйняття, нерозуміння їх суті. Тому на судове засідання в багатьох справах запрошують педагога. Можна зробити висновок, що це стосується і неповнолітнього потерпілого. Закон також передбачає можливість виклику педагога в судове засідання для допиту неповнолітнього підсудного. Про це адвокат має заявити клопотання. Однак, слід сказати, що таке клопотання можна заявити тоді, коли підсудний не досяг 16 років або хоч і досяг цього віку, але значно відстає від рівня розвитку, що властивий його ровесникам. Зауваження педагога мають стосуватись створення спокійної обстановки, додержання правильної методики і тактики допиту неповнолітніх.

Також, повинна бути висловлена думка педагога про невимушеність пояснень допитуваного, сприйняття ним того, що відбувається, наявність чи відсутність фантазування в показаннях неповнолітнього, їх логічність. Це повністю стосується допиту як неповнолітніх потерпілих і свідків, так і неповнолітніх підсудних. В цьому аспекті адвокат може ставити педагогу запитання. В практиці траплялись випадки, коли внаслідок того, що при допиті неповнолітнього не був присутній ні педагог, ні лікар, справи вирішувались неправильно, судові вироки скасовувались.

Щоб уникнути можливості впливу дорослих, які даватимуть показання (в групових справах, коли поряд з дорослими на лаві підсудних перебуває неповнолітній), доцільно порушити перед судом клопотання про те, щоб неповнолітній був допитаний першим. Під час ведення справи в судовому засіданні адвокат зобов’язаний уміло з професійним знанням провадити допит підсудних, свідків, законних представників та інших учасників процесу. Це і є гарантією того, що адвокат зможе забезпечити інтереси неповнолітнього, правильно оцінити, наскільки він усвідомив неправомірність своїх дій, пересвідчитись, чи щирим є його розкаяння, в якому зв’язку перебуває вчинений ним злочин з умовами виховання.

Досвід адвокатської діяльності показує, що неповнолітні (підсудні, потерпілі, свідки) в суді часто дають показання коротко, одним словом. Не завжди ці відповіді бувають продуманими, не відповідають дійсності. Щоб уникнути цього, адвокат повинен встановити контакт з допитуваним. Дати з цього приводу конкретні поради практично неможливо. Тут все залежить від обставин справи, поведінки допитуваного, професійного досвіду і тактовності захисника. В кожному конкретному випадку прийоми адвоката можуть бути різними, адже в одному випадку певний прийом забезпечить позитивні результати, а в іншому - він виявиться зовсім неприйнятим.[12]

Серед загальних правил, що їх захисник має суворо дотримувати, виділяють наступні. Адвокат не вправі розмовляти з іншими допитуваним особами, крім свого підзахисного. Але якщо допитуваний умисно обмовляє підзахисного, намагається перекласти чиюсь вину на нього, адвокат повинен будувати свою тактику так, щоб викрити такого свідка, потерпілого чи іншого підсудного. Але і за таких умов його наполегливість не може виходити за межі стриманості. Він завжди має додержувати загальних правил професійної етики. Особливу тактовність слід виявляти при допиті неповнолітніх потерпілих, насамперед тих, що справді, а іноді навіть серйозно потерпіли від підсудного. Тому неприпустимим є будь-які