випадки, іронія чи глузування на адресу потерпілого. Психологічна складність полягає в тому, щоб допитом не завдати моральної травми потерпілому. Необхідно завжди пам’ятати про особливу вразливість підлітків. Необгрунтоване недовір’я, підвищена інтонація можуть негативно вплинути на їх свідомість. Для встановлення істини в справі важливо, щоб на неповнолітнього не було стороннього впливу.
У випадку з’ясування наявності такого впливу з боку дорослих адвокат особливу увагу звертає на те, в яких умовах і середовищі перебував неповнолітній (потерпілий, свідок, підсудний) до моменту допиту. Щоб зробити правильний висновок про вірогідність їх показань, слід з’ясувати, чи не було тієї чи іншої зацікавленості в справі з боку дорослих осіб. Завжди треба пам’ятати, що показання неповнолітніх, одержані внаслідок неправильних методів допиту, не можуть бути визнані доказами у справі. Під час допиту неповнолітніх (особливо це стосується свідків) адвокат повинен враховувати можливість помилковості їх уявлення про повідомлювані ними факти. У справах неповнолітніх іноді виникає потреба призначити психологічну чи психіатричну експертизу. Слід звернути увагу, що у висновку як психологічної, так і психіатричної експертиз можуть бути відомості про хворобу, фізичні чи психологічні вади підзахисного. Тому адвокат має вжити заходів до того, щоб ці обставини не були оголошені в присутності підсудного. Це можна пояснити тим, що неповнолітні винятково вразливі і хворобливо реагують на такі факти. Тому це може негативно відбиватись на психіці підсудного і травмувати його.
В судовому засіданні при дослідженні обставин, що мають важливе значення для захисту підсудного, але які можуть негативно вплинути на неповнолітнього, інколи виникає потреба видалити підзахисного на певний час із залу суду. В такому разі адвокату слід заявити клопотання.
У кожній справі про злочини неповнолітніх можна знайти недоліки чи то в сімейному вихованні, чи з боку установ, громадських організацій, які не приділяли йому достатньої уваги, внаслідок чого він став на шлях злочину. Адвокатові слід внести конкретні конструктивні пропозиції щодо усунення цих недоліків.
Однією з важливих функцій адвоката в суді першої інстанції є підготовка, виголошення захисної промови. Про неї детально йтиметься у наступному розділі.
Після оголошення вироку адвокат зобов’язаний уважно ознайомитись з протоколом судового засідання, перевірити його зміст, звернути увагу на те, чи достатньою мірою він відображає хід процесу. Надзвичайно важливо, щоб протокол судового засідання був чітким і повним. Недбало виготовлений протокол є підставою для скасування вироку. Після підписання протоколу адвокат знайомиться з ним і в разі потреби подає свої зауваження.
Завершальним етапом діяльності адвоката в суді першої інстанції є подача апеляційної скарги. Перед тим як подати апеляційну скаргу, захисник виконує певну підготовчу роботу. Зокрема, детально ознайомлюється з усіма матеріалами досудового і судового слідства, навіть і в тому випадку, коли адвокат брав участь у судовому засіданні. Також важливою частиною підготовки до оскарження вироку є побачення захисника із засудженим. Під час зустрічі вони обговорюють усі питання, пов’язані з подачею апеляційної скарги. В кожному випадку, коли адвокат дійшов висновку, наприклад, про неправильність вироку або необґрунтованість обраної судом підзахисному міри покарання, він зобов’язаний подати апеляційну скаргу. У цьому відношенні слід визнати неправильною практику окремих захисників, коли вони, вважаючи за необхідне оскаржити вирок, не готують апеляцій, посилаючись на заперечення засудженого чи його батьків. Тут слід зауважити, що в питанні оскарження вироку адвокатом вирішальне значення має не думка засудженого чи його законних представників, а інтереси захисту неповнолітнього. Тому закон забороняє відкликання неповнолітнім засудженим скарги свого захисника. Розходження у методах захисту між адвокатом і підзахисним бувають у виняткових випадках. Однак їх можна уникнути, коли захисник підтримуватиме контакт з підсудним і погоджуватиме з ним усі питання, що стосуються захисту.
Якщо адвокат не вбачає підстав для оскарження вироку, а засуджений або його батьки наполягають на цьому, треба допомогти їм підготувати апеляційну скаргу від їх імені. Основою діяльності суду при розгляді справи є встановлення об’єктивної істини. Судові рішення повинні ґрунтуватись на конкретних, ретельно перевірених фактах, безспірних доказах. Це вимагає від учасників процесу всебічного дослідження і правильного аналізу матеріалів справи. Особливо це стосується адвоката. Він повинен пам’ятати, що в суді першої інстанції справу вирішують по суті. Тому він має докласти максимум зусиль для того, щоб допомогти суду з’ясувати всі обставини справи і постановити законне й обгрунтоване рішення. Помилки й упущення адвоката на цій стадії не завжди потім можна виправити і усунути. Після ознайомлення з протоколом судового засідання і подачі апеляційної скарги адвокат завершує свою діяльність у суді першої інстанції. Можна підсумувати, що захист вважають ефективним не лише тоді, коли остаточне рішення слідчого або суду співпало з лінією захисту, а й тоді, коли адвокат своєчасно і повно використав усі законні засоби і методи захисту неповнолітнього обвинуваченого (підсудного).
Розділ 4. З’ясування причин і умов, що сприяли вчиненню злочину неповнолітнім у стадії попереднього слідства і судового розгляду.
Щодо встановлення причин і умов, що сприяли вчиненню злочину неповнолітнім у кримінальному процесі, зобов’язує до такої діяльності тільки орган дізнання, слідчого, прокурора і суд.
Обов’язковим є з’ясування у справах неповнолітніх умов їх життя, виховання та обставин, що негативно впливали на їх виховання, наявності дорослих підмовників та інших осіб, які втягнули неповнолітнього у злочинну діяльність.
Наслідки з’ясування умов життя і виховання неповнолітнього, а також обставин, що негативно впливали на його виховання, має безпосереднє відношення до встановлення причин і умов, що сприяли вчиненню злочину підлітком.
Підбурювання ж неповнолітнього до злочинної