Особливості провадження в справах про злочини неповнолітніх

План

Вступ. ...................................................................................................................................... 3

Розділ І: Особливості провадження у справах про злочини неповнолітніх : загальні положення. Предмет доказування. ................................ 5

Розділ ІІ: Особливості попереднього розслідування в справах про злочини

неповнолітніх:........................................................................................................................ 9

2.1 Особливості провадження в справах про злочини, що чиняються особами у віці від 11 років і до досягнення віку, з якого можлива кримінальна відповідальність .......................................................................................................... 9

2.2 Затримання та взяття під варту неповнолітньої особи ................................ 11

2.3 Особливості пред’явлення обвинувачення та допиту неповнолітнього ... 13

2.4 Участь захисника у справах про злочини неповнолітніх ............................ 15

Розділ ІІІ: Особливості судового розгляду справ про злочини неповнолітніх: ...................................................................................................................... 16

3.1 Звільнення неповнолітнього від кримінальної відповідальності із застосування до нього примусових заходів виховного характеру ................................ 18

3.2 Види покарань, що застосовуються до неповнолітніх, осбливості їх призначення та відбування .................................................................................................. 22

Висновок. .............................................................................................................................. 26

Список використаної літератури. ........................................................................... 27

ВСТУП

Суб’єкт підлягає кримінальній відповідальності по досягненні на момент вчинення злочину встановленого кримінальним законом віку.

Встановлення певного мінімального віку кримінальної відповідальності пов’язане з фізіологічним процесом поступового формування здатності особи з моменту досягнення певного віку усвідомлювати свої дії, керувати ними та розуміти небезпечність дій, які вона вчиняє. У зв’язку з цим закон диференціює вік кримінальної відповідальності: за загальним правилом, кримінальній відповідальності підлягає особа, якій до вчинення злочину виповнилось 16 років, і лише за вчинення низки злочинів відповідальність наступає з 14-річного віку [1, стат.10].

Вік суб’єкта злочину виконує не лише роль критерію нижчої вікової межі , з якої може настати кримінальна відповідальність, але й є обставиною, що визначає характер і ступінь суворості кримінальної відповідальності, покарання чи особливостей провадження в справах про злочини неповнолітніх.

Поряд із загальними положеннями, що належать до питань провадження в справах щодо осіб, які вчинили злочин, кримінальний закон передбачає певні особливості проведення досудового розслідування та судового розгляду справ про злочини, які вчиняються неповнолітніми. Із внесенням змін до чинного КПК 1960р. ці особливості виокремлено в окремий розділ, які стосуються предмета доказування у діяннях, що вчиняються даними особами, затримання і взяття під варту, пред’явлення обвинувачення і допит неповнолітнього обвинуваченого, особливості судового розгляду та ін.

Встановлюючи дані особливості, законодавець виходив з психологічної характеристики цього віку, а саме : нестійкості психічних процесів, відсутності достатнього життєвого досвіду, знань, навичок, соціальної поведінки. Тобто така психофізична незавершеність процесу формування особи призводить до нездатності повною мірою ( на рівні дорослої людини ) усвідомлювати фактичні ознаки і суспільну небезпечність такого складного соціального явища як злочин, а також можливість адекватно оцінювати свою поведінку.

Тому враховуючи біологічні, психологічні та соціальні особливості неповнолітніх, закон, по-перше, забезпечує їх посилену кримінально-правову охорону, по-друге, є певні особливості досдового та судового розгляду справ про злочини, що вчиняються самими неповнолітніми. Ця позиція базується на міжнародно-правових актах, зокрема Декларації прав дитини, у Преамбулі якої зазначається, що “принимая во внимание, что ребенок,  ввиду  его  физической и умственной незрелости, нуждается в специальной  охране  и  заботе, включая надлежащую правовую защиту”[3, стор.139].

Необхідність відокремлення спеціальних норм про провадження у справах і кримінальну відповідальність неповнолітніх обумовлена принципами справедливості, гуманізму та економії кримінальної репресії. Тобто, законодавець націлює на те, щоб справи стосовно неповнолітніх велись швидко, неупереджено, без будь-яких затримок, а особи, які ведуть провадження по цих справах мали відповідну кваліфікацію і при виборі запобіжних заходів чи покарання виходити з принципу “мінімальної достатності”.

Розділ І.

Особливості провадження у справах про злочини неповнолітніх : загальні положення. Предмет доказування.

Відповідно до Конституції України усі люди є вільні і рівні у своїй гідності і правах. Права і свободи людини і громадянина , закріплені в конституції і не є вичерпними і здебільшого одержують конкретизацію і розвиток в окремих галузях права. Не винятком є криміналь-но-процесуальне законодавство. Особливі процесуальні норми тут встановлені стосовно проведення судочинства по справах про злочини неповнолітніх.

У всіх справах про злочини неповнолітніх проваджен-ня попереднього слідства є обов'язковим, тобто воно здійснюється в єдиному процесуальному порядку слідчими органів внутрішніх справ з дотриманням спеціальних вказівок, викладе-них у ст. 432 - 449 Кримінально – процесуальному кодексі України (далі КПК України). Отож, закон надає неповнолітнім обви-нувачуваним додаткові права та створює додаткові гарантії захис-ту їхніх прав і свобод.

Відповідно до ст. 111 КПК України “досудове слідство правдиться за всіма категоріями кримінальних справ, за винятком справ приватного обвинувачення, та злочинів, щодо яких закон надає право протокольної форми досудової підготовки матеріалів”. Тобто, попереднє слідство по всіх категоріях справ стосовно неповнолітніх є обов’язковим. Провадження в формі приватного обвинувачення або протокольної форми досудової підготовки матеріалів не припускаються. Неприпустимі також будь-які спрощення процесуальної процедури досудового розслідування або судового розгляду.

Більше того, турбуючись про вирішення завдань встановлення істини, виявлення й усунення всіх причин і умов, що сприяють вчиненню злочинів, закон зобов'язує проваджувати розслідування в повному обсязі не тільки по фактах злочинів, а й по фактах діянь, вчинених особами, що не досягли віку, з якого наступає кримі-нальна відповідальність (у віці з 11 років до віку, з якого настає кримінальна відповідальність,—14 або 16 років). Так, частина 5 ст. 6 КПК України зазначає: “У разі наявності достатніх підстав вважати, що суспільне небезпечне діяння вчинене особою, яка до-сягла одинадцяти років, але до досягнення віку, з якого законом передбачена кримінальна відповщальність, по факту цього діяння порушується кримінальна справа”.