Виправні роботи можуть бути призначені неповнолітньому, який на момент призначення покарання з дотриманням відповідних вимог законодавства, про працю прийнятий на роботу за трудовим договором (контрактом) постійно чи тимчасово на строк, який відповідає принаймні тривалості призначеного покарання. Не може призначатися таке покарання тим неповнолітнім, при прийнятті яких на роботу не дотримано вимог трудового законодавства, або які виконують роботу за цивільно-трудовим договором чи працюють тимчасово, на термін, менший від тривалості виправних робіт.

Виправні роботи призначаються, неповнолітнім, які досягли 16-річного віку. Якщо в передбаченому законом порядку було прийнято на роботу особу, яка досягла 15-річного віку, то їй також може бути призначене покарання у виді виправних робіт. (Суворість обмежень, якими супроводжуються виправні роботи для неповнолітніх, менша, ніж такого ж виду покарання для дорослих: зменшено його максимальний строк до 1 року; встановлено менші розміри відрахування із заробітку засудженого в дохід держави).

Арешт полягає у триманні неповнолітнього, який на момент постановлення вироку досяг шістнадцяти років, в умовах ізоляції в спеціально пристосованих установах на строк від п'ятнадцяти до сорока п'яти діб. Неповнолітні повинні відбувати арешт окремо від дорослих засуджених. Арешт призначається неповнолітнім, які на момент постановлення вироку досягли 16-річного віку. Сам же злочин, за який призначається арешт, може бути вчинений і до досягнення 16-річного віку. Настання повноліття у період відбування арешту не є підставою для зміни тривалості арешту . Неповнолітні, які є військовослужбовцями (зокрема, курсанти військових навчальних закладів), відбувають арешт на гауптвахті .

Позбавлення волі на певний строк — це найбільш суворе покарання в системі покарань, які можуть застосовуватися до неповнолітніх. Воно має призначатися тоді, коли, на переконання суду, всі інші, більш м'які покарання не дають змоги досягти мети кримінального покарання. Неповнолітні відбувають це покарання у спеціальних виховних установах. Неповнолітньому, який вперше вчинив злочин невеликої тяжкості, покарання у виді позбавлення волі не призначається.

Висновок

Таким чином, враховуючи біологічні, психологічні та соціальні особливості неповнолітніх закон, по – перше , забезпечує їх посилену кримінально – правову охорону, по – друге, передбачає особливості притягнення їх до відповідальності , призначення покарання і його відбування . Ця позиція базується на міжнародно- правових актах, зокрема Декларації прав дитини, у преамбулі якої сказано, що неповнолітні у зв’язку з їх фізичною і розумовою незрілістю, потребують спеціальної охорони та захисту, включаючи сюди належний правовий захист, що й передбачено Кримінальним Кодексом.

Розглядаючи характерні особливості провадження у справах неповнолітніх, можна зробити висновок, що поряд із загальними положеннями, що належать до питань провадження в справах щодо осіб, які вчинили злочин, кримінальний закон передбачає певні особливості проведення досудового розслідування та судового розгляду справ про злочини, які вчиняються неповнолітніми. Дані особливості виокремлено в окремий розділ, які стосуються предмета доказування у діяннях, що вчиняються даними особами, затримання і взяття під варту, пред’явлення обвинувачення і допит неповнолітнього обвинуваченого, особливості судового розгляду та ін.

Доцільно було б створити в системі судоустрою України окрему ланку судів, які б розглядали справи про злочини, вчинені неповнолітніми, та забезпечити їх суддями не тільки з юридичною , але й з педагогічною освітою. Це в свою чергу, надасть можливість кваліфікованіше розгядати справи даної категорії.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ :

Нормативні акти :

Література :