Зміст

Вступ ............................................................................ 3

І. Адміністративне процес: зміст і значення.......... 4

1.1 Адміністративно-процесуальна норма................................. 4

1.2 Поняття адміністративного процесу, його ознаки.............. 5

1.3 Принципи адміністративного процесу................................. 17

1.4 Суб’єкти адміністративного процесу................................... 21

ІІ. Структура адміністративного процесу. ........... 25

2.1 Поняття провадження, його види. ...................................... 25

2.2 Стадії провадження. ............................................................. 31

ІІІ. Адміністративна юстиція. .............................. 33

3.1 Поняття адміністративної юстиції та її значення. ........... 33

Висновок . ........................................................ 36 Список використаної літератури. ......................... 37

ВСТУП

В галузі адміністративного права відбуваються значні зміни, пов’язані із здійсненням адміністративної реформи та реформи адміністративного права як самостійної галузі права. Свідченням цього є положення Концепції адміністративної реформи в України та Концепції реформи адміністративного права, яка проводиться в рамках першої. На доктринальному рівні ці питання тією чи іншою мірою розглядаються в курсовій роботі, оскільки вони мають важливе значення для формування професійної культури сучасного юриста.

В курсовій роботі максимально широко викладено поняття, значення адміністративного процесу, його структуру, функції, ознаки структурних елементів адміністративного процесу; матеріал подано з урахуванням нового законодавства України, змін і доповнень до чинного адміністративного законодавства.

У процесах поступового переосмислення ідейних цінностей і правових положень, реформування і трансформування юридичних інститутів важливе місце посідали інститути адміністративного права, а також адміністративних процесів. Метою адміністративного процесу є належне, таке, що ґрунтується на суворому додержанні законів, регулюванні діяльності всіх суб’єктів процесу на всіх його стадіях та етапах. Поняття про адміністративний процес сьогодні належить до складних теоретико-методологічних проблем, а його актуальність обумовлена новим усвідомленням регулярної ролі.

Розвиток вітчизняної юридичної науки потребує сьогодні нових методологічних засад, а на зміну звичним традиційним й установленим підходам у дослідженнях, має прийти парадигма, що повинна базуватися на врахуванні якісно нових чинників.

.

Й. Адміністративний процес: зміст і загальні риси.

1.1 Адміністративно-процесуальна норма

У теорії держави та права норми які встановлюють порядок застосування норм матеріального права, здобули назву процесуальних.

Отже, адміністративно-процесуальна норма – це встановлені або санкціоновані державою обов’язкові правила, відповідно до яких регламентуються порядок вирішення адміністративних справ, порядок реалі Цим нормам властиві дві основні ознаки: по-перше, вони регулюють відносини, що виникають в сфері державного управління (незалежно від того, хто є обов’язковою стороною цих відносин); по-друге, вони регулюють не всі державно-управлінські відносини, а лише ті, які виникають у зв’язку з необхідністю розв’язати конкретну справу.

Таким чином, адміністративно-процесуальна норма – це встановлене державою правило поведінки, яке закріплює порядок використання прав або виконання обов’язків передбачених у матеріальних нормах окремих галузей права у конкретній життєвій ситуації в сфері державного управління.

Виконавчо-розпоряджа діяльність адміністративних органів відіграє досить велику роль у житті суспільства опосередковує порядок вирішення широкого кола індивідуально-конкретних справ органами державного управління адміністрацією підприємств, установ, організацій.№

Значною мірою ці справи зачіпають інтереси громадян, нерідко незалежно від їх бажання. Оформлюючи куплений автомобіль, одержуючи необхідну довідку вчинивши адміністративне правопорушення громадяни вступають в адміністративно-процесуальні відносини, врегульовані нормами адміністративно-процесуального права, які спрямовані на правильне та оптимальне вирішення конкретної адміністративної справи. Ці норми дозволяють реалізувати на практиці вимоги матеріально-правових норм.

№ Кубко Є. Про предмет адміністративного права // Право України. – 2000. – №5. – С.3.

1.2 Поняття адміністративного-процесу і його ознаки .

Поняття “адміністративний процес” в адміністративно-правовій науці прийнято розглядати в широкому і вузькому розумінні. В широкому розумінні адміністративний процес - це встановлений законом порядок розгляду і вирішення індивідульно-конкретних справ, що виникають у сфері державного управління, судами (загальної юрисдикції чи спеціально уповноваженими на те органами (посадовими особами). У вузькому розумінні адміністративний процес розглядається як провадження в справах про адміністративні правопорушення і застосування до правопорушників адміністративних стягнень. Іноді поняття адміністративного процесу у вузькому розумінні тлумачать не тільки як розгляд справ із застосуванням адміністративних стягнень до винних, а й як розгляд справ із застосуванням заходів адміністративного примусу.

Адміністративний процес є видом юридичного процесу і має всі притаманні останньому ознаки.

Перш за все адміністративний процес здійснюється тільки уповноваженими на це суб’єктами. Законодавцем чітко регламентовано компетенцію державних органів їх посадових осіб, органів правосуддя та деяких інших органів по всерішенню індивідуально-конкретних справ у ході адміністративно-процесуальної діяльності. Впорядкованість А.П (адміністративного процесу) обумовлюється наявністю чіткої системи дій по проведенню операцій з приписами норм права. Очевидно, що без правових норм без з’ясування їх змісту неможливі вирішення завдань процесу та досягнення його мети№.

Процес розгляду конкретної адміністративної справи немислимий без

№Сорокин В.Д. Адміністративно-процесуальне право: Підручник. – М., 1972. – С.1.

проміжного та кінцевого закріплення певних фактів, що відіграють роль

своєрідних сходинок на шляху встановлення юридичних наслідків. Тільки після їх закріплення у відповідних процесуальних документах такі факти стають юридичними. Регулювання процесуальних дій суб’єктів адміністративного процесу є запорукою того що кінцевий результат буде досягнутий, а відсутність належної процесуальної регламентації означає по суті некерованість їх дій, ставить під сумнів досягнення реальної мети процесу.

Розгляд адміністративної справи (більшою мірою це стосується справ, що носять спірний характер) неможливо уявити без встановлення певних фактичних даних та конкретних обставин. Не випадково у ст.245 КпАП законодавець прямо орієнтує на своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи про адміністративне правопорушення. Важко уявити розв’язання цього