За функціональною ознакою в структурі адміністративного процесу можуть бути виділені: a) провадження, що носять установчий характер (провадження по утворенню державних органів, суб’єктів підприємницької діяльності); б) провадження, що мають правотворчий характер (провадження по відпрацюванню та прийняттю нормативних актів); в) правоохоронні провадження (провадження в справах про адміністративні правопорушення, провадження по скаргах громадян); г) правонаділяючі провадження (провадження по реалізації контрольно-наглядових проваджень).

Виділяють звичайне та прискорене провадження. При цьому прискорене провадження (наприклад, провадження в справі про адміністративне правопорушення) характеризується с спрощеною процесуальною регламентацією, мінімальною кількістю процесуальних актів, певною “спресованістю” стадій.

У загальному вигляді при класифікації за індивідуально-конкретними справами система адміністративних проваджень, що складають структуру адміністративного процесу, може, бути подана таким чином; 1) провадження по відпрацюванні та прийняттю нормативних актів; 2) провадження по прийняттю індивідуальних актів управління; 3) провадження по оскарженню рішень, дій або бездіяльності органів та посадових осіб, що порушують права громадян(По-перше, оскарження незаконних дій та індивідуальних адміністративних актів органів державної влади і місцевого самоврядування, їх посадових осіб є ніщо інше, як спосіб забезпечення законності у державному управлінні. Реалізація громадянами їх права оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів має важливе значення для розвитку демократії, зміцнення державної дисципліни, вдосконалення роботи державних органів, успішної боротьби проти порушень законності.

У чинному законодавстві зазначене право закріплюється у зв’язку з виникненням різних відносин. Наприклад, право оскарження незаконних дій працівників міліції надає Закон “Про міліцію”. У ст. 25 цього нормативного акта зазначено, що дії працівників міліції можуть бути оскаржені у встановленому порядку до органів внутрішніх справ, суду або прокурору. При порушенні цими працівниками прав та законних інтересів громадян міліція зобов’язана вжити заходів для їх поновлення, відшкодування завданих матеріальних збитків, на вимогу громадянина публічно вибачитися.

По-друге, фахівців в галузі теорії адміністративного процесу оскарження незаконних актів державних органів та посадових осіб до вищих за рівнем компетенції органів розглядають як частину адміністративного процесу. Оскарження незаконних дій цих суб’єктів адміністративного права є стадією адміністративного провадження, пов’язаного з вирішенням індивідуальних адміністративних справ. Треба зазначити, що не може змінюватися сутність адміністративної діяльності, якою є розгляд скарг не законні рішення органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, їх посадових чи службових осіб, залежно від суб’єкта розгляду справи. Якщо природа оскарження в системі виконавчої влади є адміністративно-правовою, то й відносини, що складаються у цій сфері, є адміністративно-процесуальними. У зв’язку з цим постає питання: чому ж при вирішенні цих питань в суді зазначені відносини стають цивільно-процесуальними? Адже навіть підрозділ Б розділу 3 ЦПК має назву “Провадження по справах, що виникають з адміністративно-правових відносин”. Правда, є випадки, коли процесуальні норми однієї галузі права обслуговують іншу галузь. Це ж стосується адміністративного права, процесуальні норми якого регулюють порядок застосування матеріальних норм земельного, екологічного, фінансового та інших галузей права.

Отже, незрозуміло, чому норми адміністративно-процесуального права потрапили до цивільно-правового нормативного акта. Адже кодифікація норм права повинна здійснюватися за галузями або правовими інститутами. На мій погляд мають місце перекручення з боку законодавця, обумовлені недооцінкою такого важливого для суспільства феномена, яким є адміністративна юстиція.

По-третє, вирішення спорів за скаргами є поновленням прав суб’єктів адміністративно-правових відносин. Тому цей вид діяльності належить до адміністративної діяльності. Адже остання – це врегульована нормами адміністративного права виконавчо-розпорядча діяльність, одним із завдань якої є забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод.

Уявляється, що в адміністративному праві України питання адміністративно-процесуальної діяльності юрисдикційного характеру, що вирішується судовими органами, повинні займати пріоритетне становище).

4) провадження по зверненнях громадян (Самостійна група норм регулює адміністративно-правовий порядок поновлення прав і свобод людини та громадянина. Ці норми застосовуються у ході провадження, пов’язаного з вирішенням звернень громадян у вигляді скарг. Зазначене провадження поділяється на два види: 1) провадження в справах за скаргами, що вирішуються в органах виконавчої влади або місцевого самоврядування, посадовими особами цих органів; 2) провадження за скаргами, які в судовому порядку (адміністративна юстиція).

Як зазначено в ст. Закону України “Про звернення громадян”, скарга – це звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об’єднань громадян, посадових осіб. Вона адресується органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об’єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у ній питань.

Скарга може бути усною (викладеною громадянином і записаною посадовою особою під час особистого прийому) або письмовою, надіслана поштою чи передана громадянином до відповідного органу особисто або через уповноважену ним особу з оформленням повноважень останньої відповідно до чинного законодавства. Її може подати як окрема особа (індивідуальна скарга), так і група осіб (колективна).

Згідно зі ст. 55 Конституції України скарга може бути подана до суду. В цій статті зазначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Судовий розгляд скарг здійснюється в рамках