адміністративної юстиції, стосовно визначення якої ще немає єдиної точки зору); 5) провадження по застосуванню адміністративн-попереджувальних заходів та заходів адміністративного припинення (Сутність заходів адміністративного припинення полягає у примусовому покладенні краю протиправним діям. Найважливішими серед них є адміністративне затримання особи, яка вчинила (чи вчиняє) адміністративне правопорушення, для складання протоколу; безпосередній фізичний вплив (наприклад, застосування прийомів рукопашного бою працівниками міліції); використання спеціальних засобів (засоби сльозоточивої або дратівної дії, гумові кийки, наручники, водомети, спеціальні пристрої для примусового зупинення транспортних засобів тощо); застосування зброї); 6) провадження в справах про адміністративні правопорушення (Законодавець в основному врегулював порядок застосування заходів адміністративного припинення у КпАП України “Про міліцію” докладно регламентує правила застосування спеціальних засобів, а також зброї. Порядок продажу, придбання, реєстрації, обліку і застосування спеціальних засобів самооборони, заряджених засобами сльозоточивої та дратівної дії, визначено Постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1993р. Причому кожний вид заходів адміністративного припинення застосовується відповідно до норм окремого провадження); 7) дисциплінарне провадження; 8) провадження по реалізації контрольно-наглядових повноважень; 9) реєстраційно-дозвільне провадження; 10) провадження по приватизації державного майна; 11) діловодство; 12) установче провадження.
На відміну від інших видів юридичного процесу (цивільного та кримінального) адміністративний процес не може бути зведений лише до право застосовних функцій. Ця обставина обумовлює наявність у його структурі таких повноважень як по відпрацьовуванню та прийняттю нормативних актів і провадження по прийняттю індивідуальних актів управління. По суті зазначені провадження регламентують порядок підготовки і прийняття підзаконних нормативно-правових актів різного рівня. Впорядкування такого роду процедур, уведення їх у чіткі процесуальні рамки слугують важливою гарантією доцільності і законності підзаконних актів, що видаються у сфері виконавчо-розпорядчої діяльності.
Іншою важливою гарантією законності прийнятих рішень є можливість оскарження рішень, дій або бездіяльності органів що порушують права громадян. Тому в структуру адміністративного процесу входять провадження по оскарженню таких рішень, дій або бездіяльності яке містить у собі детальну регламентацію адміністративного і судового порядку розгляду і вирішення скарг громадян.
Такий вид адміністративного провадження, як реєстраційно-дозвільне провадження, спрямований на впорядкування відносин пов’язаних з об’єктами, обіг яких має певні обмеження і на використання яких необхідний спеціальний дозвіл, що видається компетентними органами. Зокрема, це стосується придбання, збереження і використання вогнепальної зброї різноматних вибухових речовин. Разом з тим такого роду проваджень може бути прикладом реалізації контрольно-наглядових повноважень, одним із аспектів яких є, наприклад, реєстрація транспортних засобів, перевірка їх технічного стану.
Останнім часом на практиці широко реалізується такий вид адміністративного провадження як установче провадження. Це провадження являє собою процесуальну регламентацію специфічної діяльності, пов’язаної з формуванням, ліквідацією, реорганізацією або перетворенню органів державного управління та інших суб’єктів. Прикладом такого провадження може бути утворення різних суб’єктів підприємницької діяльності.
У свою чергу, провадження по прийняттю індивідуальних актів управління може включати до себе такі конкретні види проваджень, як провадження про заохочення громадян, провадження по комплектуванню особового складу (наприклад, по прийому до вузу) та ін.
Можливі ситуації, коли окремі адміністративні провадження охоплюють своїм змістом частку інших проваджень. Так, хід установчого провадження по створенню нової державної організації включає до себе як окремий етап її реалізації (внесення до держаного реєстру).
2.2 Стадії проваджень.
Важливими органічними елементами що характеризують структуру кожного з адміністративних проваджень та відповідно адміністративного процесу в цілому є процесуальні стадії, етапи, окремі процесуальні дії.
Процесуальна стадія – це відносно уособлена, відділена часом та логічно пов’язана сукупність процесуальних дій спрямованих на досягнення певної мети та вирішення відповідних завдань конкретного адміністративного провадження, що характеризується колом суб’єктів та закріплюється у процесуальних актах. Виділяють такі стадії адміністративно-процесуальної діяльності. Стадія аналізу ситуації, в ході якої збирається та фіксується інформація про фактичний стан справ, реальні факти оцінюється перспектива подальшого руху справ, приймаються рішення про необхідність такого руху. Фактично ця стадія становить порушення адміністративної справи.
Стадія прийняття рішення по справі, в ході якої дається оцінка зібраної інформації, повно та всебічно досліджуються матеріали справи з метою встановлена об’єктивної істини, приймається конкретне рішення.
Стадія оскарження або опротестування рішення по справі, що носять факультативний характер.
Стадія виконання прийнятого рішення, в ході якої логічно завершується діяльність по адміністративній справі. Важливість цієї стадії обумовлена тим, що без неї все провадження по справі фактично втрачає сенс, набуваючи чисто формального характеру.
В свою чергу, в стадіях адміністративно-процесуальної діяльності є ще більш низькорівневі елементи – процесуальні етапи та процесуальні дії. Кожна стадія адміністративно-процесуальної діяльності складається з певних проміжних фрагментів. Так у стадії порушення провадження в справі про адміністративне правопорушення можна виділити етап припинення правопорушення та застосування відповідних заходів, що забезпечують провадження в справі, наприклад, адміністративного затримання.
Для процесуальних етапів характерним є наявність своїх безпосередніх цілей та завдань а також кола суб’єктів їх здійснення (складання протокола про правопорушення).
Адміністративно-процесуальні дії становлять собою основу конструкції всієї системи адміністративного процесу.
Ці логічні та послідовно змінюючи одна одну операції прийнято називати стадіями адміністративного провадження.
Стадії існують у будь-якому адміністративному провадженні. Кожному виду адміністративних проваджень притаманні свої стадії, які не повторюються в інших видах. Саме тому через стадії, через їх аналіз характеризується адміністративне провадження. Тобто, розглянути або дати характеристику тому чи іншому адміністративному провадженню здебільшого означає – проаналізувати кожну з його стадій.
Будь-яких норм, що визначають кількість, найменування, зміст