статут (положення),

протокол установчого з'їзду (конференції) або загальних зборів,

відомості про склад керівництва центральних статутних органів,

дані про місцеві осередки, документи про сплату реєстраційного збору (крім випадків, коли громадська організація звільняється від сплати реєстраційного збору відповідно до законів України)11 Колпаков В. К. Адміністративне право України: Підручник. – 3-є вид., стер. – К.: Юрінком Інтер,2001. – с.164..

Заява про реєстрацію розглядається в двомісячний строк з дня надходження документів. У необхідних випадках орган, який здійснює реєстрацію, проводить перевірку відомостей, зазначених у поданих документах. Рішення про реєстрацію або відмову в ній заявнику повідомляється письмово в 10-денний строк.

При розгляді питання про реєстрацію можуть бути присутніми представники об'єднання громадян. Про зміни, що сталися в статутних документах, об'єднання громадян повідомляє в 5-денний строк в реєструючий орган.

Органи, що здійснюють реєстрацію громадських організацій, ведуть реєстр цих об'єднань. Про їх легалізацію (офіційне визнання) легалізуючий орган повідомляє у засобах масової інформації.

Громадські організації, їх спілки можуть легалізувати своє заснування шляхом письмового повідомлення відповідно Міністерству юстиції України, місцевим органам державної виконавчої влади, виконавчим комітетам сільських, селищних, міських Рад народних депутатів.22 О.Сидоренко. Сучасний стан і перспективи громадських організацій // Соціальна політика і соціальна робота, 1999, №4.

Для здійснення цілей і завдань, визначених у статутних документах, зареєстровані громадська організація користується правом:

виступати учасником цивільно-правових відносин, набувати майнові і немайнові права;

представляти і захищати свої законні інтереси та законні інтереси своїх членів (учасників) у державних та громадських органах;

брати участь у політичній діяльності, проводити масові заходи (збори, мітинги, демонстрації тощо);

ідейно, організаційно та матеріально підтримувати інші об'єднання громадян, надавати допомогу в їх створенні;

створювати установи та організації;

одержувати від органів державної влади і управління та органів місцевого самоврядування інформацію, необхідну для реалізації своїх цілей і завдань;

вносити пропозиції до органів влади і управління;

розповсюджувати інформацію і пропагувати свої ідеї та цілі;

засновувати засоби масової інформації.

Громадські організації мають право засновувати підприємства, необхідні для виконання статутних цілей. Вони, також, мають право на майно та кошти, придбані в результаті господарської та іншої комерційної діяльності створених ними госпрозрахункових установ та організацій, заснованих підприємств.

Молодіжні та дитячі громадські організації та їх спілки не можуть утворювати та вступати у виборчі блоки. Молодіжні громадські організації можуть вступати у виборчі коаліції.

Членські внески і добровільні пожертвування, отримані від юридичних чи фізичних осіб, що спрямовуються на здійснення статутної діяльності молодіжних та дитячих громадських організацій та їх спілок, не є об'єктом оподаткування.

РОЗДІЛ 3: Тимчасова заборона і ліквідація об’єднань громадян.

З метою припинення незаконної діяльності об'єднання громадян за поданням легалізуючого органу або прокурора суд може тимчасово заборонити окремі види діяльності або тимчасово заборонити діяльність об'єднання громадян на строк до трьох місяців.

Тимчасова заборона окремих видів діяльності об'єднання громадян може здійснюватись шляхом встановлення заборони на проведення масових заходів (зборів, мітингів, демонстрацій тощо), здійснення видавничої діяльності, проведення банківських операцій, операцій з матеріальними цінностями тощо.

За поданням органу, який звертався до суду щодо тимчасової заборони окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян, суд може продовжити цей термін. При цьому загальний термін тимчасової заборони не повинен перевищувати шість місяців.

При усуненні причин, що стали підставою для тимчасової заборони, за клопотанням об'єднання громадян його діяльність може бути відновлена судом в повному обсязі.

За поданням легалізуючого органу або прокурора рішенням суду об'єднання громадян примусово розпускається (ліквідується), якщо після накладення стягнень мало місце продовження протиправної діяльності.

У разі публічного оголошення керівними органами політичної партії наміру вчинення політичною партією дій, за які законами України передбачена юридична відповідальність, відповідні органи, до відання яких належить контроль за діяльністю політичних партій, видають приписи про недопущення протиправних вчинків.

Якщо вчинені політичною партією дії не тягнуть за собою іншого виду відповідальності, відповідними контролюючими органами видається припис про усунення допущених правопорушень.

Щодо терміну “політична відповідальність партії”, то його ми чуємо часто, головним чином, у такому контексті: «за здійснення вибуху жодна організація не взяла на себе політичної відповідальності».

Щодо нашого партійного життя, то даний термін офіційно майже ніколи не вживався. Воно і зрозуміло. Хоча підстав для цього було чимало. Є всі аргументи для того, щоб політичну відповідальність включити складовою до зага-льної системи відповідальності політичних партій.

Політична відповідальність може бути самооголошена партією або оголошена судом. Вона може розглядатися як один з етапів до заборони партії.

3а ст. 27 Закону про об'єднання громадян такі об'єднання, а отже, і політичні партії, несуть відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Оскільки політична партія — юридична особа, вона не може нести кримінальної відпо-відальності, до цивільної відповідальності може бути притягнута на загальних підставах.

Попередження — вид адміністративної відповідальності, яку може нести партія. Термін «застереження» більше підходить до даної ситуації. Такою ж адміністративною відповідальністю є і штраф, від якого автори закону чомусь відмовилися.

Керівництво політичної партії зобов'язане невідкладно усунути порушення законодавства України, що стали підставою для винесення попередження, і в п'ятиденний строк повідомити про вжиті заходи органу, який виніс попередження.

Політична партія може бути за поданням Міністерства юстиції України чи Генерального прокурора України заборонена в судовому порядку у випадку порушення вимог щодо створення і діяльності політичних партій, встановлених Конституцією і законами України.

Відповідно до Закону про об'єднання громадян вирішення спору про заборону політичної партії — це компетенція Конституційного Суду України. Однак Закон про Конституційний Суд України не включив