Джерела цивільно-процесуального права України

ПЛАН

ВСТУП....................................................................................................................3

РОЗДІЛ 1. Поняття та система джерел цивільного процесуального права…………………………………………………………………5

РОЗДІЛ 2. Окремі види джерел цивільно-процесуального права……….14

2.1 Конституція України, як джерело Цивільного процесуального права………………………………………………………………14

2.2 Цивільний процесуальний кодекс України……………………..18

2.3 Інші джерела цивільно-процесуального права.………………...20

РОЗДІЛ 3. Дія норм цивільного процесуального права в часі,

просторі і по колу осіб……………………………………………23

ВИСНОВКИ..........................................................................................................27

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА.............................................................................28

ВСТУП

Сучасний політичний та соціально-економічний розвиток України визначається удосконаленням законодавства, яким закріплено правове становище громадян, організацій і їх об’єднань та встановлюються гарантії реалізації і захисту їх прав та свобод, визначених Конституцією та іншими законами України. Правові норми в яких вони закріплені, виступають основою для деталізації в галузевому законодавстві регулювання всіх аспектів їх дій і застосовуються для визначення юридичних гарантій їх реалізації, захисту суб’єктивних майнових і особистих немайнових прав, охоронюваних законом свобод та інтересів.

В процесі вивчення теорії і судової практики виявляються ті або інші недоліки або прогалини в чинному законодавстві. У зв'язку з цим перед наукою цивільного процесуального права постає завдання щодо аналізу чинних джерел цивільно-процесуального права або розробки обґрунтованих прогнозів по вдосконаленню чинного законодавства та попередженню цивільно-правових спорів.

Вивчення процесуальних аспектів застосування згаданих джерел процесуального права входить в задачу науки і учбової дисципліни цивільного процесу, оскільки правильне їх застосування, як і діяльність суду, пов'язана із захистом прав і інтересів громадян і організацій, що охороняються законом.

Таким чином, враховуючи наведені положення тема курсової роботи – Джерела цивільно-процесуального права - видається надзвичайно актуальною.

Мета курсової роботи – здійснити правовий теоретичний аналіз поняття, системи та видів джерел цивільного процесуального права.

Завдання роботи. Виходячи з мети та для її досягнення постають наступні завдання:

1. Дослідити найбільш актуальні питання, що стосуються поняття та системи джерел цивільного процесуального права.

2. Висвітлити роль Конституції, законів України та інших актів в системі джерел цивільного процесуального права

3. Визначити дію цивільно-процесуальних норм в часі, просторі та по колу осіб.

Об’єктом курсової роботи є правовідносини, які пов’язані із регламентацією Конституцією, законами України та іншими джерелами права процесу цивільного судочинства. Предметом роботи є власне джерела цивільно-процесуального права України.

При дослідженні цієї теми були використані наступні методи: юридичний, діалектичний, методи порівняння та системного аналізу.

РОЗДІЛ 1. Поняття та система джерел цивільного процесуального права.

Поняття джерела права, у тому числі цивільного процесуального, можна розглядати в двох аспектах. По-перше, з формальної точки зору джерела права - це прийняті повноважними органами державної влади норми права, тобто правила поведінки. По-друге, дані норми слід розглядати з погляду їх матеріалізації в конкретних відносинах, тобто вивчати їх матеріальний аспект. Адже норма права приймається не як красивий стандарт, а як регулятор конкретних відносин, на регламентацію яких вона направлена. Отже, норми права реалізуються в конкретних відносинах, перетворюючи їх на правовідносини. Матеріалізація правових норм в суспільних відносинах відбувається способами, що складають метод галузі права. У зв'язку з цим розгляд джерел права у формальному і матеріальному виразі дозволяє не тільки виявити норми, направлені на регламентацію відносин, що входять в предмет галузі, але і вивчити способи матеріалізації норм в конкретні відносини і перетворення їх таким чином в правовідносини.

У зв'язку з висловленим джерела цивільного процесуального права можуть бути визначені як нормативно-правові акти і окремі норми права, які регулюють відносини, що входять в предмет даної галузі.

Під системою в науковій літературі прийнято розуміти безліч елементів, що знаходяться у зв'язку між собою та утворюють певну цілісність, єдність. Це ціле, складене з частин, взаємозв'язаних між собою, утворюючи при цьому певний порядок. Системність властива всім явищам суспільства, у тому числі і соціальним. Право також є вельми складною соціальною системою. Відомо, що в ході історичного розвитку юридичної форми окремі правові норми групуються в кожній країні в структуровану сукупність, утворюючи при цьому цілу правову систему[7,c.1].

Важливо пам'ятати, що система джерел права має в своїй основі певну правову систему даної держави. Система джерел права є вищим виразом системи права. Проте їх співпадіння не є абсолютним. На думку багатьох учених, систему права слід відрізняти від системи законодавства, оскільки система права є первинною, а система законодавства - вторинною. Перша характеризує внутрішню будову права, розміщення його норм по галузях і інститутах, друга відноситься до зовнішніх форм виразу права, характеризує стан джерел права.

Система законодавства об'єднує закони, укази Президента, підзаконні нормативні акти, Постанови уряду, інструкції та інші акти, які є джерелами, в їх сукупності і у взаємозв'язку. Таким чином, виходячи із загальнотеоретичних положень, система цивільного процесуального права служить базою, фундаментом для формування системи джерел цивільного процесуального права (законодавства). Система цивільного процесуального права об'єктивно вимагає, щоб його джерела були систематизовані за галузевою ознакою, а норми галузі права та її інститути об'єднувалися в один кодифікуючий акт. Успішне дослідження сутності джерел цивільного процесуального права неможливе без встановлення їх взаємозв'язків з системою цивільного процесуального права, їх взаємодії, взаємообумовленості між собою, їх внутрішньої будови, оскільки право і його джерела виступають як єдність змісту і форми.

Вивчення джерел цивільного процесуального права, у свою чергу, також потребує використання методу системності, як засобу пізнання відповідного об'єкту. В науці цивільного процесуального права існує декілька визначень системи цивільного процесуального права. Так, на думку В.М. Семенова, система цивільного процесуального права - це сукупність норм та інститутів даної галузі права, обумовлена характером предмету правового регулювання: процесуальними діями і відносинами суб'єктів процесу в їх взаємозв'язку і