Гадаю, в літературі найповнішим із визначень поняття системи цивільного процесуального права, є визначення В.М. Шерстюка, відповідно до якого "система цивільного процесуального права - це обумовлена єдністю цивільних процесуальних відносин внутрішньо впорядкована сукупність цивільних процесуальних норм, інститутів та інших самостійних структурних підрозділів цієї галузі права, які закономірно пов'язані між собою". Тут охоплені практично всі найістотніші елементи системи галузі права (єдність відносин, внутрішня впорядкованість, взаємний зв'язок, структурована система, наявність підрозділів, їх цілісність). Недоліком у визначенні є відсутність вказівки на строгу послідовність норм, що вказує на особливість норм цивільного процесуального права, обумовлену предметом регулювання.

Всі джерела цивільного процесуального права містять норми, що регулюють відносини суду загальної юрисдикції з іншими учасниками процесу, які виникають у зв'язку із здійсненням правосуддя по цивільних справах. Однак вони - "інший вимір", що складається з документів, які представляють джерела права. На відміну від системи цивільного процесуального права система однойменного законодавства має відносно самостійний багатовимірний і багаторівневий характер. Джерела цивільного процесуального права є різними по правовій силі, формі і сфері дії, але пов'язані між собою змістом (предметом правового регулювання) правових актів. Предмет правового регулювання (правосуддя по цивільних справах) є одним з головних системоутворюючих чинників при побудові системи джерел цивільного процесуального права.

Згідно цього критерію до складу джерел цивільного процесуального права увійдуть як цивільне процесуальне законодавство (ЦПК та інші галузеві нормативні акти), так і комплексні нормативні акти, що містять норми різних галузей права, а також акти, що належать до інших галузей права, що містять окремі норми цивільного судочинства. Важливим елементом системи джерел цивільного процесуального права є існування між нормами, що становлять їх зміст, логічних, змістовних і структурних зв'язків, а також узгодженість цих норм. Узгодженість необхідна не тільки в структурі окремого нормативного акту, але і між самими нормативними актами.[4,c.96]

Важливо, щоб всі акти і кожний окремо взятий нормативний акт, що приймаються, чітко вписувалися в існуючу систему. Цілісність, органічна єдність системи джерел цивільного процесуального права не виключає її внутрішньої диференціації на відносно самостійні підрозділи. Так, Цивільний процесуальний кодекс України структурно складається з 11-ти розділів, 35-ти глав і 415-ти статей. При розподілі на крупні або дрібні підрозділи законодавцем взяті до уваги різні правотворчі чинники, враховано значення і місце правових норм в системі права, виконувані ними функції, послідовність виникнення процесуальних відносин, зв'язки між правовими нормами, їх об'єднання у відповідні інститути[8,c.102].

Система джерел цивільного процесуального права обумовлена предметом регулювання норм даної галузі права. Це система нормативно-правових актів, в яких об'єктивувалися цивільні процесуальні норми, що характеризуються своїм специфічним змістом, внутрішньою єдністю, своєю внутрішньою структурою і чіткою послідовністю.

Система джерел цивільного процесуального законодавства представляє організовану багатоланкову структуру, що складається з великого числа взаємопов'язаних ланок. У формуванні системи джерел цивільного процесуального права значну роль відіграють об'єктивні чинники, зокрема суспільні відносини, які потребують правового регулювання. Так, правова і судова реформи в Україні привели до значного оновлення цивільного процесу шляхом доповнення цивільного процесуального права новими нормами та інститутами. Зміни в системі права одержали зовнішній вираз в системі законодавства, ЦПК та в інших законах. Система цивільного процесуального права, про що вже було сказано, знаходить віддзеркалення в структурі Цивільного процесуального кодексу (загальні норми і інститути, спеціальні норми, розподіл процесу на стадії, види судочинства). Система права об'єктивно впливає на структуру ЦПК. Спроба порушити цю закономірність привела б до складності тлумачення норм права в правозастосовчій діяльності суду.

Звісно, вказуючи на об'єктивний характер системи джерел цивільного процесуального права, не слід залишати без уваги її суб'єктивну сторону. Склад чинних нормативних актів, їх внутрішня побудова і, тим більше, індивідуальний характер окремих нормативних актів безпосередньо залежать від рішення правотворчих органів. Наприклад, в одних випадках законодавець має право вирішити питання прогалин у процесуальних відносинах шляхом видання окремого нормативного акту, а в інших - шляхом зміни чи доповнення існуючого акту законодавства. У будь-якому випадку система джерел цивільного процесуального права складається в результаті закріплення правових норм в офіційних актах і систематизації цих актів. В науковій літературі наголошується, що закони і підзаконні нормативні акти в сукупності можна уявити як структурно складну, динамічну систему, що складається з великого числа взаємопов'язаних ланок; підкреслюється також багатовимірний характер даної системи.

Залежно від підстав (критеріїв) прийнято виділяти різні рівні (горизонтальний, вертикальний і комплексний) системи законодавства. Система цивільного процесуального законодавства як система джерел цивільного процесуального права також має складну багаторівневу структуру.

Яка ж система цивільного процесуального законодавства в горизонтальній площині? На думку Н.А. Чечиної, структурним елементом системи цивільного процесуального права є норма права, а системи законодавства - правовий акт. "правовий акт групує вже існуючі норми права, тому система права первинна". Таке твердження є спірним. Якщо погодитися з цією точкою зору, то ЦПК і буде первинним структурним елементом системи цивільного процесуального законодавства[7,c.4].

Іншого погляду на дану проблему дотримується Алексеев С.С., на думку якого первинним підрозділом горизонтальної структури законодавства є правова норма. Алексеев С.С. стверджує, що правова норма є "первинним підрозділом, живою клітинкою" правової системи. Правові інститути, з яких складаються галузі, складаються з різноманітних норм. "Під правовими нормами слід розуміти елементарне, логічно завершене державно-владне правило нормативного характеру, виражене безпосередньо в тексті нормативного юридичного акту"[7,c.4].

Таким чином норма-правило, що міститься в статті, і є, первинним елементом горизонтальної системи джерел цивільного процесуального права. Суд, здійснюючи свою діяльність по розгляду цивільних справ, одержує