При розподілі на крупні або дрібні підрозділи законодавцем взяті до уваги різні правотворчі чинники, враховано значення і місце правових норм в системі права, виконувані ними функції, послідовність виникнення процесуальних відносин, зв'язки між правовими нормами, їх об'єднання у відповідні інститути.
Система джерел цивільного процесуального права обумовлена предметом регулювання норм даної галузі права. Це система нормативно-правових актів, в яких об'єктивувалися цивільні процесуальні норми, що характеризуються своїм специфічним змістом, внутрішньою єдністю, своєю внутрішньою структурою і чіткою послідовністю.
Система джерел цивільного процесуального законодавства представляє організовану багатоланкову структуру, що складається з великого числа взаємопов'язаних ланок. У формуванні системи джерел цивільного процесуального права значну роль відіграють об'єктивні чинники, зокрема суспільні відносини, які потребують правового регулювання. Так, правова і судова реформи в Україні привели до значного оновлення цивільного процесу шляхом доповнення цивільного процесуального права новими нормами та інститутами. Зміни в системі права одержали зовнішній вираз в системі законодавства, ЦПК та в інших законах. Система цивільного процесуального права, про що вже було сказано, знаходить віддзеркалення в структурі Цивільного процесуального кодексу (загальні норми і інститути, спеціальні норми, розподіл процесу на стадії, види судочинства). Система права об'єктивно впливає на структуру ЦПК. Спроба порушити цю закономірність привела б до складності тлумачення норм права в правозастосовчій діяльності суду.
Звісно, вказуючи на об'єктивний характер системи джерел цивільного процесуального права, не слід залишати без уваги її суб'єктивну сторону. Склад чинних нормативних актів, їх внутрішня побудова і, тим більше, індивідуальний характер окремих нормативних актів безпосередньо залежать від рішення правотворчих органів. Наприклад, в одних випадках законодавець має право вирішити питання прогалин у процесуальних відносинах шляхом видання окремого нормативного акту, а в інших - шляхом зміни чи доповнення існуючого акту законодавства. У будь-якому випадку система джерел цивільного процесуального права складається в результаті закріплення правових норм в офіційних актах і систематизації цих актів. В науковій літературі наголошується, що закони і підзаконні нормативні акти в сукупності можна уявити як структурно складну, динамічну систему, що складається з великого числа взаємопов'язаних ланок; підкреслюється також багатовимірний характер даної системи.
Залежно від підстав (критеріїв) прийнято виділяти різні рівні (горизонтальний, вертикальний і комплексний) системи законодавства. Система цивільного процесуального законодавства як система джерел цивільного процесуального права також має складну багаторівневу структуру.
Яка ж система цивільного процесуального законодавства в горизонтальній площині? На думку Н.А. Чечиной, структурним елементом системи цивільного процесуального права є норма права, а системи законодавства - правовий акт. "правовий акт групує вже існуючі норми права, тому система права первинна". Таке твердження є спірним. Якщо погодитися з цією точкою зору, то ЦПК і буде первинним структурним елементом системи цивільного процесуального законодавства.
Іншого погляду на дану проблему дотримується Алексеев С.С., на думку якого первинним підрозділом горизонтальної структури законодавства є правова норма. Алексеев С.С. стверджує, що правова норма є "первинним підрозділом, живою клітинкою" правової системи. Правові інститути, з яких складаються галузі, складаються з різноманітних норм. "Під правовими нормами слід розуміти елементарне, логічно завершене державно-владне правило нормативного характеру, виражене безпосередньо в тексті нормативного юридичного акту".
Таким чином норма-правило, що міститься в статті, і є, первинним елементом горизонтальної системи джерел цивільного процесуального права. Суд, здійснюючи свою діяльність по розгляду цивільних справ, одержує необхідну інформацію шляхом ознайомлення з текстом відповідної статті, що складається з норм-правил. Нормативні правила самі об'єднуються в інститути, а останні - в більш об’ємні підрозділи і врешті-решт формують галузь законодавства. Інститути цивільного процесуального законодавства є об'єднаннями норм-правил, законодавчо відособлених забезпечуючих закінчене регулювання однорідних і однопорядкових цивільних процесуальних відносин. Всі інститути цивільного процесуального законодавства відповідають інститутам цивільного процесуального права. Зовні вони закріплені в ЦПК у вигляді глав.
Слід звернути увагу таку обставину: не всі інститути в структурі ЦПК розташовані відповідно до їх значення та послідовності, структура ЦПК неповно відображає інститути права і законодавства. Чим ближче система законодавства до системи права, тим більш повно і послідовно буде зафіксований систему норм галузі права в законодавстві.
Правові інститути входять в галузь права через системи більш високого рівня - об'єднаннями інститутів. До таких об'єднань відносяться "позовне провадження", "окреме провадження" та інші. Вважається, що ці об'єднання, займаючи самостійне місце в системі цивільного процесуального права, також не входять безпосередньо в галузь права. Вони є структурним підрозділом однієї з її підсистем - підгалузі. Підгалузі - це підрозділи найвищого рівня побудови цивільного процесуального права, що мають свій предмет регулювання та безпосередньо входять в галузь права.
На існування підгалузей в системі права неодноразово наголошувалось в наукових дослідженнях з проблем теорії права і законодавства. Вказувалось, що підгалузь - це таке об'єднання інститутів, для яких характерний високий ступінь спеціалізації, диференціації та інтеграції. Найяскравішою відмінністю підгалузей, що виділяють їх з правових галузей, є наявність у складі підгалузі загального інституту або, в усякому разі, об’єднання загальних норм.
Як форма реального зовнішнього виразу об'єднань інститутів і підгалузей цивільного процесуального права існують вторинні адекватні утворення - об'єднання інститутів і підгалузей цивільного процесуального законодавства. Вони достатньо чітко виділені в розділах основного джерела права - Цивільного процесуального кодексу України. В розділі ІII "Провадження в суді першої інстанції" відособлені об'єднання інститутів "Підсудність", "Пред’явлення позову, відкриття провадження у справі", "Провадження у справі до судового розгляду". Цей розділ включає також окремий інститут у вигляді самостійної глави -"Заочне провадження".
Такі основні риси горизонтальної системи джерел цивільного процесуального права. Вертикальна (ієрархічне) будова