" Екологічне право"

План

Вступ

Охорона навколишнього природного середовища і раціо-нальне використання природних ресурсів, забезпечення еко-логічної безпеки суспільства і збереження природного сере-довища життєдіяльності населення є головними умовами стійкого економічного та соціального розвитку України. З цією метою держава самостійно здійснює на своїй території екологічну політику, спрямовану на збереження живої і не-живої природи. Така політика спрямована на забезпечення гармонійної взаємодії суспільства і природи, раціонального використання, ефективної охорони і вчасного відтворення природних об'єктів. Закріплення цих вимог в екологічному законодавстві визначає правові, економічні та соціальні осно-ви організації і здійснення охорони навколишнього природ-ного середовища в інтересах нинішнього і майбутнього по-колінь.

Основним джерелом екологічного законодавства і права є Конституція України. У ст. 16 Конституції передбачається, що забезпечення екологічної безпеки і підтримка екологіч-ної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи — катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду українського народу є обо-в'язком держави. А ч. 1 ст. 50 Основного Закону країни закріплює положення про те, що кожний громадянин має право на безпечне для життя і здоров'я навколишнє середовище та відшкодування заподіяної порушенням цього права шкоди. Ці основні вимоги Конституції є головними складовими для подальшого розвитку і належного функціонування норма-тивно-правової бази екологічного законодавства.

І Екологічне законодавство України

Екологічне законодавство України складається із За-конів України "Про охорону навколишнього природного се-редовища", "Про охорону атмосферного повітря", "Про при-родно-заповідний фонд України", "Про тваринний світ", "Про рослинний світ", "Про екологічну експертизу" та інших за-конодавчих актів. До екологічного законодавства належать також Закон "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської ка-тастрофи", Закон "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", по-станова Верховної Ради України "Про невідкладні заходи щодо захисту громадян України від наслідків Чорнобильської катастрофи" та інші спеціальні законодавчі акти, присвячені зниженню впливу цієї планетарної катастрофи на життя і здоров'я населення країни та світового співтовариства.

Основні прин-ципи охорони навколишнього природного середовища

Екологічним законодавством визначено й основні прин-ципи охорони навколишнього природного середовища. До них належать: пріоритетність вимог екологічної безпеки й обов'язковість дотримання екологічних стандартів; гаранту-вання екологічно безпечного природного середовища для життя і здоров'я людей; випереджаючий характер заходів з охорони навколишнього природного середовища; науково обгрунтоване узгодження економічних, екологічних та со-ціальних інтересів суспільства; використання природних ре-сурсів з урахуванням ступеня антропогенних змін території проживання населення; прогнозування стану навколишньо-го середовища й обов'язковість екологічної експертизи; де-мократизм при ухваленні рішень, що впливають на стан на-вколишнього природного середовища і формування в насе-лення екологічного світогляду; стягування плати за забруд-нення навколишнього середовища і погіршення якості при-родних ресурсів; компенсація збитків, заподіяних порушен-ням екологічного законодавства та деякі інші принципові вимоги. Принципи охорони навколишнього природного середовища як основні засади правового регулювання взаємодії суспільства з природою істотно впливають на визначення екологічної правосуб'єктності державних органів і громадян країни.

ІІ Управління в галузі охорони навколишнього природ-ного середовища

Управління в галузі охорони навколишнього природ-ного середовища здійснюється державними органами вико-навчої влади загальної і спеціальної компетенції. Загальні функції управління в галузі охорони навколишнього при-родного середовища здійснює Кабінет Міністрів України, який забезпечує розробку загальнодержавних і регіональних еко-логічних програм, регламентує порядок визначення плати та її граничних розмірів за користування природними ресурса-ми, ухвалює рішення про організацію територій та об'єктів природно-заповідного фонду, припиняє або забороняє діяль-ність підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності та підпорядкування в разі порушення ними вимог екологічного законодавства і виконує інші управлінські функції в галузі охорони навколишнього середовища.

Спеціальним державним органом управління в галузі охорони навколишнього середовища і використання природ-них ресурсів за чинним законодавством є Міністерство охо-рони навколишнього природного середовища і ядерної без-пеки, його місцеві органи екобезпеки та інші соціальне упов-новажені державні органи. До компетенції цього міністер-ства та його місцевих органів належать: здійснення держав-ного контролю за використанням і охороною земель, надр, поверхневих та підземних вод, атмосферного повітря, лісів і нелісної рослинності, тваринного світу, морського середови-ща, континентального шельфу та виняткової морської еко-номічної зони, дотримання норм екологічної безпеки, здій-снення державної екологічної експертизи, організація і ве-дення моніторингу природного середовища, керівництво за-повідною справою в країні, складання протоколів і розгляд справ про адміністративні правопорушення, а також звер-нення з позовами про відшкодування збитків і втрат, заподія-них внаслідок порушення законодавства про охорону навко-лишнього середовища тощо.

Основні завдання управління

- реалізація державної екологічної політики, спрямованої на забезпечення ефективного використання та відтворення природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки, захист життя і здоров'я населення від негативного впливу господарської та іншої діяльності незалежно від форм власності;

- державний контроль за додержанням вимог екологічного законодавства підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та громадянами, іноземними юридичними і фізичними особами на відповідній території, додержанням екологічних вимог у пунктах пропуску через державний кордон;

- інформування населення через засоби масової інформації про екологічний стан навколишнього природного середовища на відповідній території, в тому числі стан екологічної безпеки об'єктів господарської та іншої діяльності;

- організація проведення державної екологічної експертизи.

Управління відповідно до покладених на нього завдань:

1) здійснює у межах своїх повноважень комплексне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення регулювання екологічної безпеки;

2) координує діяльність органів місцевої державної виконавчої влади та інших місцевих органів міністерств та відомств, підприємств, установ і організацій у галузі охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки;

3) здійснює державний контроль