внесення до відповідних органів виконавчої влади клопотань про оголошення природних територій курортними територіями місцевого значення;—

вирішення інших питань у сфері діяльності курортів відповідно до законів України.

Державне управління в галузі використання та охорони курорт-них, лікувально-оздоровчих зон також здійснюють Міністерство екології та природних ресурсів України, Міністерство охорони здо-ров’я України, Міністерство праці та соціальної політики України. Державний комітет України по земельних ресурсах, Державний комітет України по водному господарству та інші уповноважені ор-гани державної виконавчої влади.

Контроль за дотриманням правового режиму курортних, ліку-вально-оздоровчих зон і курортів та облік їх ресурсів здійснюють санаторно-курортні та лікувальні заклади як природокористувачі.

Особливості управління у галузі використання і охорони ку-рортних, лікувально-оздоровчих зон, курортів виявляються і в про-цесі реалізації окремих функцій управління, таких як облік кількості та якості цих територій; державний моніторинг природ-них курортних, лікувальних, оздоровчих ресурсів і факторів; охоро-на курортних, лікувально-оздоровчих зон, курортів; встановлення та контроль за дотриманням нормативів їх господарського викори-стання тощо.

ВИСНОВОК

Отже, курортні, рекреаційні, лікувально-оздоровчі зони характеризуються особливими природними характеристиками, спрямовані на забезпечення життєво-необхідних потреб людини в оздоровленні, відпочинку і нормальному існуванні. Збереження і охорона таких територій (зон) можлива при наявності детального і досконалого правового регулювання. Ці види природних територій визначені рядом законодавчих актів. Зокрема Конституцією України, Земельним кодексом України, Водним кодексом, Лісовим кодексом, Законами України „Про курорти”, „Про охорону навколишнього природного середовища”, тощо.

Державну політику управління визначає Верховна Рада Ук-раїни шляхом законодавчого закріплення відносин у галузі ви-користання і охорони курортних і лікувально-оздоровчих зон, розвитку курортів, визначення мети, головних завдань, на-прямків, принципів і пріоритетів, тощо.

Управління у сфері діяльності курортів здійснюють Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань діяльності курортів, Рада міністрів Ав-тономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, інші органи виконавчої влади та ор-гани місцевого самоврядування.

Особливості правового режиму курортних, рекреаційних і лікувально-оздоровчих зон зумовлені природними особливостями самих територій. Він спрямований, в першу чергу, на збереження лікувальних, оздоровчих, рекреаційних характеристик, попередження їх забруднення і виснаження. До них належать: 1) можливість встановлення більш суворіших нормативів, екологічних вимог; 2) цільове використання в залежності від їх властивостей: лікувальних, рекреаційних тощо; 3) обмеження господарської та іншої діяльності, що може негативно вплинути на їх природні характеристики та інше.

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА:

Конституція України. –К., 1996.

Водний кодекс України // Відомості Верховної Ради, 1995 р., № 24.

Земельний кодекс України. – К., 2001.

Лісовий кодекс України // Відомості Верховної Ради, 1994 р., № 17.

Закон України “Про курорти” // Урядовий кур'єр. - 2000. – 5 жовтня.

Закон України „Про оренду землі” від 6 жовтня 1998 р. // Урядовий кур'єр. — 1998. — 22 жовтня.

Закон України „Про плату за землю” від 19 вересня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — №.45.

За-кон України „Про охорону навколишнього природного середовища” від 25 червня 1991 р. (із наступними змінами і доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 41.

Андрейцев В. І. Екологічне право. -К.,1996.