півріччі 2005 р., орієнтовно з 1 вересня, а місцеві окружні адміністративні суди розпочнуть свою діяльність у кінці 2005 р.-на початку 2006 р. після сформування не менше половини їхнього складу і за наявності пристосованих приміщень.
Законом передбачено, що місцевими адміністративними судами є окружні суди, що утворюються в округах відповідно до Указу Президента України від 16 листопада 2004 р. № 1417/2004 «Про утворення місцевих та апеляційних адміністративних судів, затвердження їх мережі та кількісного складу суддів» (далі - Указ Президента від 16 листопада 2004 р.). Однак у ньому не визначено, яким чином мають бути утворені ці округи: на рівні областей чи районів (міст), або за принципом екстериторіальності. Тому обговорювалися три варіанти створення місцевих адміністративних судів: на рівні міст і районів, що забезпечило б максимальну наближеність та доступність судів до населення; за зразком господарських - на рівні областей і міст Києва та Севастополя; створення дворівневої системи місцевих адміністративних судів. В останньому варіанті передбачено не створювати на рівні міста і району окремих адміністративних судів, а розгляд найпростіших адміністративних справ покласти на районні, міські та міськрайонні загальні суди. А як другий - вищий рівень у цій системі - пропонується створити спеціалізований окружний адміністративний суд, юрисдикція якого поширювалася б на територію областей або їхніх частин. Ці суди вирішували б справи як суди першої інстанції, в яких стороною є орган державної влади. До речі, така система місцевих адміністративних судів як судів першої інстанції передбачена у проекті № 1331 АПК, прийнятого Верховною Радою України в другому читанні 2.
Для перегляду в апеляційному порядку рішень місцевих окружних адміністративних судів діятимуть апеляційні адміністративні суди, які пропонується утворити за зразком апеляційних господарських судів - на рівні територій кількох областей. Предметом апеляційного перегляду мають бути рішення суду першої інстанції, котрі не набрали законної сили, щодо повноти і правильності встановлення обставин справи судом та їх правової оцінки. Указом Президента від 16 листопада 2004 р. мережа місцевих та апеляційних адміністративних судів вже визначена.
Касаційною інстанцією в адміністративному судочинстві має бути Вищий адміністративний суд України, до якого зацікавлені сторони могли б оскаржувати рішення в адміністративних спорах судів першої та апеляційної інстанцій з огляду на правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права.
На найвищому рівні гарантувати правосудність рішень адміністративних судів має Верховний Суд України. Водночас цей суд необхідно наділити повноваженнями щодо адміністративних судів лише за винятковими обставинами, наприклад, у разі виявлення неоднакового застосування адміністративним судом або судами різних юрисдикцій касаційної інстанції одного й того ж положення нормативно-правового акта; якщо міжнародна судова установа, юрисдикцію якої визнала Україна, вважає рішення адміністративного суду таким, що порушує міжнародні зобов’язання України. Таке провадження за винятковими обставинами є різновидом касаційного провадження.
Нагальним нині є формування відповідної законодавчої бази для запровадження адміністративної юстиції в Україні, оскільки поки що наявна невідповідність між підходами до правового регулювання судового захисту прав людини і громадянина в Україні. ЦПК кодифікує процесуальні норми приватного права, однак адміністративне право - це галузь публічного права. У зв’язку з цим важливим є невідкладне прийняття АПК.
Чинний Закон «Про звернення громадян», норми окремих глав ЦПК та ГПК є недостатніми для адміністративно-правового захисту прав громадян, а також законних інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин. Саме тому робоча група Кабінету Міністрів України під керівництвом тодішнього Першого заступника Голови Верховного Суду України В.С. Стефанюка розробила проект АПК 3. Альтернативний проект Кодексу було розроблено народними депутатами України (І.Б. Коліушко та ін.) 4. А згодом їх об’єднали в один - консолідований проект АПК, який у червні минулого року Верховна Рада України прийняла в другому читанні, і нині її Комітет, в роботі якого беруть участь відомі фахівці в цій галузі, готує до третього читання. Прийнято також рішення про зміну назви проекту АПК на Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС). Безперечно, його прийняття вкрай необхідне, оскільки він має стати правовою основою для діяльності адміністративних судів щодо здійснення правосуддя у публічно-правових спорах у сфері державного управління та місцевого самоврядування.
З прийняттям КАС виникне можливість створити належні умови для розбудови демократичної, соціальної, правової держави, утвердження та забезпечення прав людини і громадянина шляхом здійснення судового контролю за діяльністю органів виконавчої влади та їх посадових осіб насамперед щодо забезпечення поваги до особи та утвердження справедливості. Його завданням є захист прав і свобод людини і громадянина, законних інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, інших суб’єктів, які здійснюють владні управлінські функції на підставі законодавства або на виконання делегованих повноважень.
Правосуддя в адміністративних судах здійснюватиметься за принципами верховенства права, законності, рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з’ясування всіх обставин справи, гласності судового процесу та його повного фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного, касаційного оскарження рішень адміністративного суду, обов’язковості їх виконання.
Згідно із зазначеним проектом Кодексу передбачається поширення юрисдикції адміністративних судів на:
- спори фізичних та юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень, коли у них є підстави вважати, що зазначений суб’єкт своїм рішенням, дією чи бездіяльністю порушив їхні права, свободи чи законні інтереси;
- спори з приводу прийняття громадян на державну службу, її проходження, звільнення з державної служби;
- спори між суб’єктами владних повноважень з