Патріотизм як моральний принцип означає любов до своєї Батьківщини, свого народу, гордість за його культуру і досягнення, орієнтує на примноження досягнень, вима-гає від правоохоронців захищати інтереси народу, його громадян, служити закону, поважати закон. Це одна із складових патріотизму [2].

До юристів взагалі, а до вершителів правосуддя особли-во суспільство, держава, громадяни ставлять підвищені моральні вимоги. Н. В. Радушна серед бажаних і найбільш важливих якостей судді, за результатами опитування суддів, вказує людяність, неупередженість, принциповість, витримку, ерудицію, а також зібраність, урівноваженість, дисциплінованість, ввічливість та ін. Серед небажаних – упередженість, підозрілість, владність, безтактність [3]. В. В. Леоненко при аналізі морально-психологічного комплексу якостей слідчого основними вважає чесність, принциповість, об'єктивність [4].

В. В. Романов у характеристиці юриста перераховує цілу низку ділових, професійних, моральних і психологічних яко-стей. Серед них – вірність громадянському, професійному обов'язку, громадянська мужність, чесність, непідкупність, принциповість, непримиренність до порушень правопоряд-ку, законності, безкомпромісність у боротьбі з ними, висо-ка моральність, організованість, дисциплінованість, відпо-відальне ставлення до дорученої справи та ін.[5].

Автори навчального посібника «Професійна етика працівників правоохоронних органів» обґрунтували низку специфічних моральних вимог до юристів, які дають уяв-лення про моральні якості, які вони повинні мати. Це гу-манність, терпимість, справедливість, почуття обов'язку, сміливість, мужність, витримка, чесність, патріотизм[6]. У конкретних службах і в цілому в правоохоронних органах основу морально-правової діяльності, підкреслюють авто-ри, складають загальнолюдські моральні цінності, з їх системою норм. Деякі якості визначаються специфікою службової діяльності, умовами ризику, і тому виходять на перший план такі, як мужність, вірність обов'язку, почут-тя справедливості, здатність до самопожертвування. Але є й «свої» моральні норми: обов'язковість нерозголошення інформації, що має конфіденційний характер і отримана виключно у силу можливостей тієї чи іншої служби, й ін.

Головною є орієнтація на моральний ідеал служіння добру, боротьба проти зла. В сучасних умовах актуальними стають такі якості правоохоронця, як вміння самостійно вирішувати службові проблеми, завдання, здатність «бра-ти на себе». Вони отримали статус найважливіших про-фесійних якостей юриста [7]. Як уже зазначалося, саме зако-нодавство містить у собі моральні вимоги до діяльності правоохоронних органів та їх працівників. Перелік мо-ральних якостей, необхідних юристу будь-якої спеціалі-зації, подається у морально-професійних кодексах відпо-відних об'єднань.

Таким чином, для професії юриста вимоги моралі ма-ють особливий сенс, оскільки істинні законність і право-порядок у суспільстві встановлюються там, де правоохо-ронці спираються на принципи гуманізму, справедли-вості, чесності. Кожен юрист повинен усвідомити, що чим швидше піде у минуле широко поширений на обива-тельському рівні, перекручений погляд, що корисний і хороший той юрист, який вміє «грамотно» обходити за-кон, а не той, хто допомагає правильно його дотримува-тись і тлумачити, тим краще буде і для окремої людини, і для суспільства в цілому.

Юридична спільнота України опрацювала і затверди-ла свій документ «Основні засади професійної етики юристів України», що й є узагальненням моральних стан-дартів поведінки юристів, в яких би ланках правової сис-теми України вони не працювали.

Вища кваліфікаційна комісія адвокатури при Кабінеті Міністрів України схвалила «Правила адвокатської ети-ки», що вимагає від адвокатів слідування високим етич-ним стандартам поведінки.

Названі документи орієнтують на дотримання загаль-нолюдських і національних моральних цінностей, загаль-новизнаних принципів і норм професійної діяльності юристів взагалі та окремих професійних груп юристів зок-рема при виконанні ними професійних обов'язків і в осо-бистому житті.

РОЗДІЛ 3. Визначення змісту і завдань професійної етики юриста

Професійна етика є одним з підрозділів науки про мораль, її предметом є аналіз буття моралі, що регулює стосунки у сфері певної професійної діяльності людей. Слід підкреслити два принципових положення. З одного боку, моральні засади професійної групи мають ґрунтуватися на загальнолюдських моральних цінностях, системі моральних норм та оцінок, що склалися як результат істо-ричного розвитку суспільства. А з іншого –особливими завданнями професійної етики є обґрунтування мораль-ного значення тієї чи іншої професії для суспільства та людини, професійного морального ідеалу, моральне регу-лювання професійних відносин.

Оскільки правові суперечки обумовлені конфліктом інтересів людей, а юридична практика пов'язана з необ-хідністю розв'язання різноманітних конфліктних ситу-ацій, професійна діяльність юриста торкається найважливіших інтересів людей, їх благ, а іноді й долі. Все це на-кладає особливий тягар моральної відповідальності за результати своєї діяльності на суддів, прокурорів, слідчих, адвокатів та інших працівників юридичного фаху, вима-гає від цих осіб особливих морально-психологічних та вольових якостей. Слід враховувати й те, що до юристів, які працюють у правоохоронних та інших державних органах і наділені владними повноваженнями, ставлять-ся підвищені моральні вимоги ще й як до представників Державних органів і держави, носіїв владних повнова-жень, охоронців закону.

Законність та правопорядок є надбаннями сучасного суспільства, без яких воно не може нормально функціо-нувати та розвиватися, тому безперечно в існуванні на-лежного режиму законності зацікавлені усі суб'єкти сус-пільних відносин. Проте конкретну відповідальність за підтримання рівня законності та правопорядку в країні несуть, перш за все,