штрафу, про виправлення описки і яв-ної арифметичної помилки в рішенні, про постановлення додаткового рі-шення, роз'яснення рішення, про перегляд рішення, ухвали, постанови у зв'язку з нововиявленими обставинами, про розстрочку або відстрочку ви-конання тощо (п. 22 Інструкції про порядок обчислення та справляння дер-жавного мита, затвердженої наказом Головної державної податкової ін-спекції від 22 квітня 1993 р.)
Державне мито справляється в такому розмірі ставок:
а) із позовних заяв – 1 % ціни позову, але не менше 3 неоподаткову-ваних мінімумів доходів громадян і не більше 100 неоподатковуваних міні-мумів доходів громадян;
б) із скарг громадян на рішення, дії або бездіяльність державних органів, юридичних або посадових осіб у сфері управлінської діяльності – 0,2 не-оподатковуваного мінімуму доходів громадян;
в) із позовних заяв про розірвання шлюбу – 0,5 неоподатковуваного мі-німуму доходів громадян;
із позовних заяв про розірвання повторного шлюбу – 1 неоподатковува-ний мінімум доходів громадян; у разі поділу майна при розірванні шлюбу – згідно з зазначеним вище п. «а»;
г) із позовних заяв про розірвання шлюбу з особами, визнаними у вста-новленому законом порядку безвісно відсутніми або недієздатними внаслі-док душевної хвороби чи недоумства, або з особами, засудженими до поз-бавлення волі на строк не менше трьох років – 0,2 неоподатковуваного мі-німуму доходів громадян;
д) із позовних заяв про зміну або розірвання договору найму жилих при-міщень, про продовження строку прийняття спадщини, про скасування арешту на майно та з інших позовних заяв немайнового характеру (або та-ких, що не підлягають оцінці) – 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян;
е) із заяв, скарг у справах окремого провадження – 0,5 неоподатковува-ного мінімуму доходів громадян;
є) із позовних заяв з переддоговірних спорів – 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян;
ж) із позовних заяв про розгляд питань захисту честі і гідності – 1 неопо-датковуваний мінімум доходів громадян;
з) із касаційних скарг на рішення судів і скарг на рішення, що набрали законної сили, – 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання по-зовної заяви, іншої заяви і скарги, а з майнових спорів – ставки, обчисле-ної, виходячи з оспорюваної суми;
і) за повторну видачу копії судового рішення, вироку, ухвали та іншої постанови суду – 0,03 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожний аркуш копії (Стаття 3 (п. 1) Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 р. «Про державне мито», в редакції Закону України від 20 квітня 2000 р. «Про внесення змін в статтю 3 Декрету Кабінету Міністрів Украї-ни «Про державне мито»).
Встановлені ставки справляння державного мита свідчать про те, що їх розмір визначений а) у відсотковому відношенні до ціни позову; б) у розмі-рах частин неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діє на час сплати мита (з 1 жовтня 1995 р. – 17 гривень)[3].
Ціну позову складає грошова сума в гривнях, яка відображає заявлену матеріально-правову вимогу позивача до відповідача і визначається за пра-вилами, встановленими ст. 65 ЦПК:
1) у позовах про стягнення грошей – стягуваною сумою;
2) у позовах про витребування майна – вартістю відшукуваного майна;
3) у позовах про стягнення аліментів – сукупністю всіх виплат, але не більше як за один рік;
4) у позовах про строкові платежі і видачі – сукупністю всіх платежів або видач, але не більше як за три роки;
5) у позовах про безстрокові або довічні платежі і видачі – сукупністю платежів або видач за три роки;
6) у позовах про зменшення або збільшення платежів або видач – су-мою, на яку зменшуються або збільшуються платежі чи видачі, але не біль-ше як за один рік;
7) у позовах про припинення платежів або видач – сукупністю платежів або видач, що залишилися, але не більше як за один рік;
8) у позовах про дострокове розірвання договору майнового найму – су-купністю платежів за користування майном протягом строку, що залиша-ється до кінця дії договору, але не більше як за три роки;
9) у позовах про право власності на будинки, що належать громадянам на праві приватної власності, – дійсною вартістю будинку, а для будинків, що належать державним, кооперативним та іншим громадським організаці-ям, – не нижче їх балансової вартості;
10) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, – загальною сумою всіх вимог, за винятком вимог про відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Ціна позову вказується в позовній заяві. Якщо зазначена ціна позову яв-но не відповідає дійсній вартості стягуваного, то ціну позову і розмір мита має визначати суддя, постановивши про це відповідну ухвалу. У випадку, коли в заяві не вказана ціна позову і встановити її в момент подання немож-ливо, суддя, приймаючи позовну заяву, попередньо визначає розмір належ-ного до сплати мита, виходячи з приблизної ціни позову. Тоді остаточна ці-на позову і розмір мита визначаються в рішенні у справі з стягненням недоплаченого або поверненням переплаченого мита. Якщо при постановленні судом рішення загальна сума позову збільшується, мито обчислюється ви-ходячи зі збільшеної суми позову.
При поданні позову разом кількома позивачами до одного або кількох відповідачів державне мито обчислюється виходячи з загальної суми позову і сплачується позивачем пропорційно частки поданих кожним вимог.
З загальної суми позову мито справляється також при поданні позову одним позивачем до кількох відповідачів та при об'єднанні суддею в одне провадження кількох однорідних позовних вимог (ст. 144 ЦПК).
Позовні заяви колективних сільськогосподарських підприємств, селян-ських (фермерських) господарств до громадян, які займаються підприєм-ницькою діяльністю, до інших громадян про визнання договорів недійсни-ми або про зміни і доповнення їх умов, оплачуються