державним митом за ставками, встановленими для позовних заяв з переддоговірних спорів, – 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, незалежно від того, ос-порюється договір у цілому чи лише в якій-небудь частині.
З позовних заяв про право власності на майно, про визнання недійсним договорів відчуження майна, про визнання права на частку в майні, при ви-діленні частки із загального майна і про витребування спадкоємцями на-лежної їм частки майна державне мито сплачується виходячи з вартості від-шукуваного майна або його частки. У тих випадках, коли позовна заява має одночасно майновий і немайновий характер, мито сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового і немайнового характеру. З позовних заяв про розірвання шлюбу одночасно з поділом майна держав-не мито справляється як за розірвання шлюбу, так і за поділ майна.
Державне мито з зустрічних позовних заяв та з заяв третіх осіб, які заяв-ляють самостійні позовні вимоги, сплачується на загальних підставах. Ана-логічний порядок встановлений для сплати мита належним позивачем при заміні ним неналежного позивача, а також правонаступником позивача, як-що мито не було сплачено позивачем.
У випадках виділення судом однієї або кількох із об'єднаних позовних вимог в самостійне провадження державне мито, сплачене при поданні по-зовної заяви, не повертається і перерахунок його розміру не провадиться, а за виділеною в самостійне провадження вимогою мито повторно не спла-чується.
З повторно поданих позовних заяв, які раніше були залишені без розгля-ду, мито сплачується знову на загальних підставах. При цьому, коли в зв'яз-ку з залишенням позовної заяви без розгляду, мито підлягало поверненню, але не було повернуто, до повторно поданого позову може бути доданий первісний документ про сплату мита, якщо не минув рік з дня зарахування його до бюджету.
У справах, які підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства, державне мито сплачується до подання позовної заяви, заяви і скарги та до повторної видачі копії судового рішення чи іншої постанови за місцем ви-конання таких процесуальних дій. Сплачується мито шляхом безготівково-го перерахування з розрахунку платника митними марками або готівкою до кредитної установи. Приймання кредитними установами державного мита від громадян здійснюється у всіх випадках з видачею відповідної квитанції за встановленою формою, а перерахування – видачею примірника платіж-ного доручення, завіреного кредитною установою.
З позовів, що подаються до суду в іноземній валюті, державне мито спла-чується в іноземній валюті.
Митні марки наклеюються на позовну заяву, заяву, скаргу і погашають-ся підписом судці з зазначенням дати. Квитанція банку і завірене ним пла-тіжне доручення додаються до позовних заяв, заяв і скарг та залишаються у цивільній справі в суді.
Сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадках і у порядку, передбачених ст. 69 ЦПК, ст. 8 Декрету «Про державне мито», пп. 15-21 Інструкції про обчислення і справляння державного мита: 1) внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавст-вом; 2) відмови в прийнятті заяви, скарги; 3) повернення позивачу позовної заяви, заявнику — заяви чи скарги, а особі, яка оскаржила рішення суду, — касаційної скарги в разі невиконання ними вимог судці про виправлення не-доліків, виявлених у зазначених процесуальних документах (ст. 139 ЦПК); 4) закриття провадження в справі з підстав, що остання не підлягає розглядові в судах, чи заінтересованою особою, яка звернулася до суду, не додержано встановленого для даної категорії справ порядку попереднього позасудового вирішення спору і можливість застосування цього порядку втрачена (пп. 1, 2 ст. 227 ЦПК); 5) залишення заяви без розгляду з підстав, що заінтересованою особою, яка звернулася до суду, не додержано встановленого для даної категорії справ порядку попереднього позасудового вирішення справи і мож-ливість застосування цього порядку не втрачена, чи подання заяви недієздат-ною особою (пп. 1, 2 ст. 229 ЦПК). Державне мито підлягає поверненню і в інших випадках, передбачених законодавством України.
Сплачене державне мито повертається за ухвалою судці чи суду фінансо-вим органом того району чи міста, до бюджету якого юно надійшло, на за-яву платника мита, подану ним протягом року з дня зарахування мита до бюджету.
Заява платника про повернення державного мита, сплаченого в інозем-ній валюті, і висновок з цього питання органу, в якому було сплачено мито, подаються в Експортно-імпортний банк України, який вирішує питання повернення мита платнику в іноземній валюті.
На забезпечення більш повного доступу громадян і юридичних осіб до правосуддя і судового захисту їх майнових і особистих немайнових прав та реалізації положень принципу публічності в цивільному судочинстві чин-ним законодавством, поряд з іншими гарантіями, встановлені пільги щодо сплати державного мита окремими категоріями осіб. Відповідно до ст. 4 Де-крету «Про державне мито» від сплати державного мита звільняються:
- позивачі – робітники та службовці – у справах, що виникають з тру-дових правовідносин; члени колективних сільськогосподарських підпри-ємств, працівники селянських (фермерських) господарств – у справах, по-в'язаних з їх трудовою діяльністю;
- позивачі у справах, що випливають з авторського права, а також з пра-ва на відкриття, винахід, раціоналізаторську пропозицію та промислові зразки:
- позивачі у справах про відшкодування збитків, заподіяних каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю годувальника;
- позивачі за позовами про стягнення аліментів;
- громадяни (сторони) у касаційних скаргах і скаргах на рішення, що набрали законної сили, у справах про розірвання шлюбу;
- сторони у справах, пов'язаних з відшкодуванням збитків, заподіяних громадянинові незаконним засудженням, незаконним притягненням до кримінальної відповідальності, незаконним застосуванням такого заходу, як взяття під варту, або незаконним накладенням адміністративного стяг-нення у вигляді арешту чи