виправних робіт, а також у справах, пов'язаних з виплатою грошової компенсації, поверненням майна або відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до Закону «Про реабі-літацію жертв політичних репресій в Україні»;
- позивачі у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих злочином;
- громадяни, віднесені до першої та другої категорії потерпілих внаслі-док Чорнобильської катастрофи;
- громадяни, віднесені до третьої категорії потерпілих внаслідок Чор-нобильської катастрофи, які постійно проживають до відселення чи само-стійного переселення або постійно працюють на території зон відчуження, безумовного (обов'язкового) і гарантованого добровільного відселення, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 р. прожили або відпрацювали у зо-ні безумовного (обов'язкового) відселення не менше двох років, а у зоні га-рантованого добровільного відселення не менше трьох років;
- громадяни, віднесені до четвертої категорії потерпілих внаслідок Чор-нобильської катастрофи, які постійно проживають або постійно працюють і проживають на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що за станом на 1 січня 1993 р. вони проживали або відпрацювали в цій зоні не менше чотирьох років;
- інваліди Великої Вітчизняної війни та сім'ї воїнів (партизанів), які за-гинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи, інваліди І та II групи;
- державні і громадські органи, підприємства, установи, організації та громадяни, які звернулися у випадку, передбаченому чинним законодавст-вом, із заявами до суду на захист прав та інтересів інших осіб; споживачі – за позовами, пов'язаними з порушенням їх прав;
- органи місцевого та регіонального самоврядування: за позовами про стягнення з громадян збитків, завданих інтересам населення, місцевому господарству, навколишньому середовищу їхніми діями або бездіяльністю, а також внаслідок невиконання рішень органів місцевого та регіонального самоврядування; за позовами про припинення права власності на земельну ділянку;
- органи соціального страхування та органи соціального захисту – за регресними позовами про стягнення з особи, яка заподіяла шкоду, сум до-помоги і пенсій, виплачених потерпілому або членам його сім'ї, а органи соціального захисту – також за позовами про стягнення неправильно вип-лачених допомоги та пенсій;
- позивачі і відповідачі – фінансові органи та державні податкові ін-спекції, органи контролю за цінами;
- позивачі – Міністерство охорони навколишнього природного сере-довища України, Міністерство лісового господарства України та їхні органи на місцях, підприємства «Укрзалізниці», які здійснюють захист лісонасад-жень, органи рибоохорони – у справах про стягнення коштів на покриття шкоди, заподіяної державі забрудненням навколишнього середовища, по-рушенням лісового господарства та нераціональним використанням при-родних ресурсів і рибних запасів;
- всеукраїнські та міжнародні об'єднання громадян, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які мають місцеві центри у більшості областей України; Українська Спілка ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів), громадські організації інвалідів, їхні підприємства та установи; респуб-ліканське добровільне об'єднання «Організація солдатських матерів Украї-ни» за позовами, з якими вони звертаються до суду;
- Національний банк України та його установи, за винятком госпрозра-хункових;
- Генеральна прокуратура України та її органи – за позовами, з якими вони звертаються до суду в інтересах громадян і державних юридичних осіб;
- Українська державна страхова комерційна організація та її устано-ви – за позовами, з якими вони звертаються до суду в усіх справах, пов'яза-них з операціями обов'язкового страхування;
- Пенсійний фонд України, його підприємства, установи й організації; Фонд України соціального захисту інвалідів і його відділення; Фонд вина-ходів України;
- громадяни за позовами про відшкодування збитків, завданих непо-верненням у терміни, передбачені договорами або установчими документа-ми, грошових та майнових внесків, що були залучені до акціонерних това-риств, банків, кредитних установ, довірчих товариств та інших юридичних осіб, які залучають кошти та майно громадян;
- Антимонопольний комітет України і його територіальні відділення;
- державні органи приватизації за позовами у справах, пов'язаних із за-хистом майнових інтересів держави;
- державні замовники і виконавці державного замовлення – за позова-ми у справах про відшкодування збитків, завданих укладанням, зміною дер-жавних контрактів, а також їх неналежним виконанням;
- Державний комітет України з матеріальних резервів і підприємства, установи, організації системи матеріального резерву (ліквідований, створе-на акціонерна компанія, яка підпорядковується Міністерству економіки України) – за позовами, з якими вони звертаються в суд у справах про ви-конання договірних обов'язків суб'єктами господарської діяльності, що випливають із Закону від 24 січня 1997 р. «Про державний матеріальний резерв»; інші особи у випадках, передбачених законом.
РОЗДІЛ 3. Витрати, пов'язані з розглядом справи в суді
Статтею 63 ЦПК до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать: 1) суми, що підлягають виплаті свідкам і експертам; 2) витрати, пов'язані з проведенням огляду на місці; 3) витрати на розшук відповідача.
За викликаними до суду свідками, експертами та перекладачами зберіга-ється їх середній заробіток за місцем роботи. Якщо зазначені особи не є працівниками підприємств, установ, організацій, їм виплачується винаго-рода за явку до суду або виконану роботу (ст. 71 ЦПК). Винагорода випла-чується за відрив від звичайних занять з урахуванням їх характеру від 20 до ЗО відсотків неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за один день. При виконанні ними процесуальних обов'язків свідка, експерта, перекла-дача за межами постійного місця проживання, їм відшкодовуються витра-ти, понесені у зв'язку з переїздом до місця виклику і назад, наймом житла і добові. Свідкам виплачується винагорода в розмірі 12 відсотків мінімально-го розміру заробітної плати на день.
Перекладачам, експертам і спеціалістам, які виконують свої функції не в порядку службового доручення, за виконану роботу виплачується винаго-рода, що визначається залежно від кваліфікації і складності завдання в ме-жах від 5 до 10 відсотків неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за одну годину роботи. При