Свідок може бути допитаний про обставини.які підлягають встановленню по даній справі,в тому числі про факти.що характеризують особу обвинуваченого або підозрюваного,та його взаємовідносини з ними.

У показаннях добросовісних свідків можуть мати місце помилки,на які могли вплинути умови сприйняття фактів,про які даються показання (наприклад дощ,погане освітлення,давність сприйняття події злочину,тощо),а також субєктивні фактори-це поганий слух або зір.

Окрім цього,свідок,не зважаючи на те,що він попереджається про відповідальність за ст.384 КПК України,може давати неправдиві показання з різних причин,наприклад.це може бути його особиста зацікавленість в засудженні певної особи,бажання приховати свої незаконні дії,які сприяли вчиненню злочину,тощо. 1Строгович М.С. Избранные труды Т.З.-М.,1991.-С.167-168.Див.:Новий тлумачний словник української мови:У 4-х т.-К.,1999.-Т.1.-с.791

Не можуть бути доказанні дані повідомлені свідком,джерело яких невідоме.Якщо показання свідка базується на повідомленнях інших осіб,то ці особи повинні бути також допитані (ч.3 ст.68 КПК).

Оцінка показань свідка здійснюється у відповідності з загальними вимогами,передбаченими ст.67 КПК України, із урахуванням тих особливостей, які притаманні даному виду доказів.

Кримінально-процесуальний кодекс не встановлює вікових рамок для допиту осіб як свідків.Свідками можуть бути і малолітні.З якого віку допустимо допитувати дитину як свідка.залежить від її індивідуальних властивостей,від її розвитку,від характеру тих обставин, для зясування яких допитується свідок,тощо.

Однак при допиті малолітніх свідків та при оцінці їхніх показань необхідно враховувати особливості цих показань. При оцінці і перевірці показань малолітніх свідків завжди необхідно зясовувати і враховувати елементи фантазії в розкритті фактів та можливість навіювання того,чого не було,з боку осіб,які зацікавлені у справі (зокрема батьків дитини).Без цього неможливо правильно оцінити показання малолітнього свідка.

У той же час малолітні свідки бувають дуже спостережливі,вони навіть помічають таку дрібницю,на яку дорослий міг не звернути увагу.

Таким чином,показання малолітніх свідків у деяких випадках мають велике значення для правильного вирішення справи,але до них повинно бути проявлено максимально критичне ставлення.

Неповнолітній свідок (до 16р) не несе кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань,і це також повинно бути врахованим при оцінці його показань.

Допит неповнолітнього свідка віком до чотирнадцяти років,а за розсудом слідчого-віком до 16 р. проводиться за правилами ст.167 КПК в присутності педагога,а при необхідності -лікаря.батьків чи інших законних представників неповнолітнього ч.1 ст.168 КПК).

Показання потерпілого (ст. 72 КПК України)

Показання потерпілого-усне повідомлення особи,яке зроблене під час допиту та зафіксоване у встановленому законом порядку,про обставини злочину,яким їй заподіяна моральна,фізична,або майнова шкода.За своєю процесуальною природою,предметом,особливостями формування та оцінки показання потерпілого близькі до показання свідка.

Відповідно до цього допит потерпілого здійснюється в такому самому порядку,що й допит свідка.

Потерпілий,як і свідок,зобовязаний дати правдиві показання і несе кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України.

Потерпілий може бути допитаний про обставини,які підлягають встановленню у цій справі,у тому числі про факти,що характеризують особу обвинуваченого або підозрюваного,та його відповідальності з ними.

Не можуть бути доказами повідомлені потерпілим дані.джерело яких невідоме (ч.2 ст.72 КПК).

Показання обвинуваченого (ст. 74 КПК України).

Показання обвинуваченого-це усне повідомлення особи,притягнутої до кримінальної відповідальності особи,про обставини,які мають значення для справи,зроблене під час допиту та зафіксоване у встановленому законом порядку.

На відміну від свідка,який зобовязаний дати показання,обвинувачений має право,але не зобовязаний,давати показання,його ні за яких умов не можна до цього змушувати (ст. 22 ч.3 КПК).Обвинуваченого не можна притягти до кримінальної відповідальності ні за відмову від показань,ні за явно неправдивість показань обвинуваченого,він за це кримінальної відповідальності нести не може.

Даючи показання,обвинувачений або повідомляє,що насправді вчинив певний злочин,або,навпаки,стверджує,що участь в цьому злочині не брав і до даного злочину не причетний.Відповідно до цього розрізняється два основні види показань обвинуваченого:визнання вини і заперечення вини.

Показання обвинуваченого не завжди містять в собі тільки визнання або тільки заперечення вини.На практиці часто зустрічаються випадки,коли обвинувачений визнає предявленя йому обвинувачення правильним в одній його частині і неправильним в іншій ,наприклад,особа,яку обвинувачують в умисному вбивстві,визнає себе винною в заподіянні смерті потерпілому,але твердить що вона вчинила це через необережність.

В такому випадку показання обвинуваченого в одній своїй частині містить визнання,а в іншій -заперечення вини,іноді такі показання називають частковим визнанням обвинуваченим своєї вини. Удалова Л.Д. Кримінальний процес України :загальна частина ст.120

Різновидами показань обвинуваченого є обмова,самообмова та алібі.

Оцінка показань обвинуваченого відбувається на загальних підставах. Особа, яка провадить дізнання,слідчий,прокурор і суд,керуючись законом і правосвідомістю,оцінюють кожне показання обвинуваченого за своїм внутрішнім переконанням,яке грунтується на всебічному повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності (ст.67 КПК України).

Особливість показань обвинуваченого як засобу доказування полягає в тому що воно проходить від особи,безпосередньо заінтересованої в результатах справи.Тому кожне показання обвинуваченого має бути особливо уважно розглянуте і глибоко проаналізоване шляхом ретельного зіставлення його з усіма обставинами справи і доказами,що є в справі.Це однаково стосується як тих показань в яких обвинувачений заперечує свою вину,так і тих,де він визнає себе винним у вчиненні злочину.

Показання підозрюваного (ст.73 КПК України)

Показання підозрюваного-це усне повідомлення особи,яка в установленому законом порядку була затримана органом дізнання або слідчим,а також особи,до якої застосовано запобіжний захід до винесення постанови про притягнення її як обвинуваченого.

Висновок експерта (ст. ст. 75-77 КПК України).

Висновок експерта-це письмові відповіді особи,яка має необхідні спеціальні знання в науці,техніці,мистецтві або ремеслі на питання прокурором чи судом при призначенні експертизи.

У відповідності з законом.експертиза призначається у випадках,коли для вирішення певних питань при провадженні в справі потрібні наукові,технічні або інші спеціальні знання (ч.1 ст. 75 КПК ).

Як експерт може бути викликана будь- яка особа,що має необхідні