Експертизу проводить експерт,як правило,одноособово дає висновок від свого імені і несе за нього особисту відповідальність.У разі необхідності в справі може бути призначено декількох експертів,які дають загальний висновок.

Коли експерти не дійшли згоди,то кожний з них складає свій висновок окремо.

Експертиза,яка проводиться декількома експертами однієї спеціальності,називається комісією.

Експертиза,в провадженні якої беруть участь декілька експертів різних спеціальностей,називається комплексною.

При провадженні комплексної експертизи кожний експерт проводить дослідження в межах своєї компетенції.За результатами дослідження складається спільний висновок.У випадку розбіжностей між експертами висновок оформлюється за правилами комісійної експертизи.

Речові докази (ст. ст.78-81 КПК України)

Речовими доказами є предмети,які були знаряддям вчинення злочину,зберегли на собі сліди злочину або були обєктом злочинних дій,гроші,цінності та інші речі,нажиті злочинним шляхом,і всі інші предмети,які можуть бути засобами для розкриття злочину і виявлення винних або для спростування обвинувачення чи помякшення відповідальності.

Не є речовими доказами зразки для порівняльного експертного дослідження,бо вони повязані не з розслідуваною подією,а з фактом розслідування,відіграють допоміжну роль при експертному дослідженні і є незмінними,на відміну від речових доказів.

Речові докази зберігаються при справі,за винятком громіздких предметів,які зберігаються в органах дізнання,досудового слідства і в суді або передаються для зберігання відповідному підприємству,установі,чи організації.

Вокремих випадках речові докази можуть бути до вирішення справи в суді повернути їх володільцям, якщо це можливо без шкоди для успішного провадження в справі.

Речові докази,які можуть швидко зіпсуватися і які не можуть бути повернуті володільцеві,негайно здаються відповідним державним або кооперативним організаціям для реалізації.Коли потім виникне необхідність у поверненні речових доказів,то організації,які їх одержали,повертають взамін такі самі речі або сплачують їх вартість за державними цінами,що існують в момент повернення. Гончаров І.Д. Кримінально-процесуальне право України Київ 2005, с. 85

Оцінка речових доказів полягає в тому,що особа,яка проводить дізнання та переконливість тих відомостей,які здобуті шляхом огляду і дослідження даного предмета.Якщо речовий доказ піддався експертизі,то оцінка його фактично зливається з оцінкою висновку експерта.

Речові докази зберігаються до набрання вироком законної сили або до закінчення строку оскарження постанови чи ухвали про закриття справи (ч.1 ст.80 КПК України).

Протоколи слідчих і судових дій є джерелом доказів при додержанні двох умов:

1)якщо вони складені й оформлені в порядку,передбаченому КПК;

2)якщо в них підтверджуються обставини і факти,що мають значення для вирішення справи (ст.82КПК).

Протокол-це документ про проведення слідчих і судових дій,про їх зміст і наслідки (п.20 ст.32 КПК).

Цей вид джерел доказів має в собі відомості про факти,які безпосередньо виявлені та спостерігалися субєктом доказування під час проведення слідчих та судових дій,наприклад,під час огляду,розслідування,виїмки,обшуку,тощо.

Джерелом доказів є всі протоколи слідчих дій,крім допитів свідків,потерпілих,підозрюваних і обвинувачених,очних ставок,бо протоколи допитів і очних ставок є лише засобом фіксації показаньцих осіб.Саме показання є джерелом доказів.

Що стосується протоколів судових дій,то тут мають на увазі протоколи судового засідання суду першої інстанції та апеляційного суду.

Перевірка і оцінка протоколів слідчих і судових дій,не зважаючи на те,що вони складені посадовими особами,здійснюється на тих самих підставах,що й усі інші види джерел доказів,оскільки не виключено,що в них можуть міститися перекручення помилки чи неточні.

Протокол слідчої дії зачитується всім особам,що брали участь у проведенні слідчої дії при цьому їм розяснюється їх право робити зауваження.

Документи як джерело доказів (ст.83 КПК)

Документи є джерелом доказів,якщо в них викладені або посвідчені обставини,які мають значення для кримінальної справи.

У тих випадках,коли документи були,наприклад,знаряддя вчинення злочину зберегли на собі сліди злочину,були обєктом злочину дії,є продуктом злочинної діяльності,вони являють собою речові докази.

Під час оцінки завірених документів звертається увага на їх походження,наявність у посадових осіб або державних органів,організацій права на видачу відповідних документів,відповідність форми і змісту документа встановленим правилами.

Завірені документи можуть виходити і від громадян,якщо вони відповідають визначеним умовам складання і правильності їх змісту (договори,розписки,заповіти,тощо).

Зазначені документи можуть видаватися державними органами,організаціями і носять офіційний характер (характеристики,протоколи зборів організацій тощо.)

Документи цієї групи можуть надходити від громадян (листи,заяви,пояснення,в яких повідомляються відомості про обставини,які мають значення для справи).

Ці документи виникають поза кримінально-процесуальними правилами,які створюють певні гарантії отримання достовірних відомостей.Тому громадяни,від яких надходять ті чи інші документи,підлягають допиту з приводу обставин,повідомлених ними в документах.

Документи- докази зберігаються в матеріалах справи. Документи-речові докази підлягають огляду,приєднуються до справи окремою постановою або рішення суду.

Оцінка допустимості інших документів допускає перевірку наявності оригіналу і реквізитів офіційних і особистих документів.

Встановлення достовірності документа здійснюється шляхом аналізу змісту документа і порівняння його з іншими доказами.

Протоколи з відповідними додатками,складені уповноваженими органами за результатами оперативно-розшукових заходів (ст.82 КПК).

З метою нерозголошення відомостей про осіб,які проводили оперативно-розшукові заходи та брали в них участь,до зазначених осіб слід застосовувати ті самі засоби захисту,що й до осіб,які підлягають захисту у кримінальному процесі (ст.53 КПК).

Висновки

Серед засобів доказування велику роль відіграє показання свідків.Показання свідків-це повідомлення особою відомих йому свідчень про факти,які мають значення для розслідування і розгляду кримінальної справи.

Свідка можна допитувати про факти,які мають відношення до справи,а також про особу обвинуваченого і потерпілого.

Свідчення на досудовому слідстві і в суді не тільки обовязок,а й громадянська повинність кожного в тому числі і родичів обвинуваченого.

Три категорії осіб,які ні за яких обставин не можуть бути свідками у справі,мають абсолютний імунітет свідка.Їх розглянуто відповідно до вимог ст.69 КПК України.

Свідок визначається обєктивними обставинами злочину і в цьому