використання й розпорядження один одного і задоволення взаємних потреб та інтересів через реалізацію юридичних прав, свобод і обов'язків.
Третьою ознакою громадянства є спільні потреби та інтереси у держави та особи, що їх вони задовольняють у процесі життєдіяльності. На підставі взаємних потреб, інтересів і прагнень, юридичних прав та обов'язків у них виникають певні зобов'язання: у держави - захищати права і свободи, законні інтереси особи, і навпаки. Таких прав та обов'язків, зобов'язань не мають іноземці стосовно до Української держави і, зокрема, політичних прав. [15;163]
Крім того, громадянство можна розглядати як правовий інститут конституційного права - як сукупність правових норм і принципів, які регулюють і охороняють інститут громадянства. Право на громадянство належить до суб'єктивних прав людини і громадянина, яке виникає на підставі народження, походження, натуралізації тощо, відповідно до Закону України [3] або відповідного закону іноземних держав.
З позицій теорії держави і права можна дати визначення громадянства. Громадянство - це політико-правовий інститут держави і конституційного права (система норм права), який виражає постійну політико-правову належність особи (людини) до якої-не-будь держави, між якими виникають взаємні права та обов'язки, взаємні правовідносини і взаємозв'язки, зобов'язання виражати і захищати взаємні права і свободи або потреби та інтереси всередині держави і за кордоном.
Громадянин є одночасно людина і особа, яка належить до громадянства тієї чи іншої держави. Терміни «людина» і «особа» вказують не на належність їх до певної держави, а на належністі до людського роду, до певного суспільства тощо. З позицій громадянства всі фізичні особи можна класифікувати на громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства.
Зазвичай люди мають одне громадянство і один конституційний статус. Водночас є люди, які мають подвійне громадянство, і їх називають біпатридами. Людей, які не мають громадянства жодної держави, називають апатридами. Вони втратили громадянство своєї держави і не набули громадянства іншої держави. Особи без громадянства в Україні прирівнюються у правах до іноземних громадян.
Відповідно до ст. 2 [3] громадянство України грунтується на таких принципах:
принцип єдиного громадянства - громадянства держави Україна, що виключає можливість існування громадянства адміністративно-територіальних одиниць. Якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правовідносинах з Україною він визнається лише громадянином України;
принцип запобігання виникненню випадків безгромадянства;
принцип неможливості позбавлення громадянства України;
визнання права громадянина України на зміну громадянства;
неможливість автоматичного набуття громадянства України іноземцем чи особою без громадянства внаслідок укладення шлюбу з громадянином України або набуття громадянства України його дружиною (чоловіком) та автоматичного припинення громадянства України одним з подружжя внаслідок припинення шлюбу або припинення громадянства України другим з подружжя;
принцип рівності перед законом громадян України незалежно від підстав, порядку і моменту набуття ними громадянства України;
збереження громадянства України незалежно від місця проживання громадянина України.
Спеціалісти з конституційного права розглядають громадянство як невід'ємне право людини, суть якого полягає в постійному правовому зв'язку особи з Українською державою, що породжує у них взаємні права та обов'язки, визначає належність особи до Української держави, і з огляду на це держава гарантує й захищає конституційні права та свободи своїх громадян як у країні, так і за її межами.
У цілому визначень поняття «громадянство» може бути декілька, які можуть зводитися до суті даного соціально-політичного явища або повніше розкривати це явище. Для того, щоб дати найбільш повне визначення цього поняття, необхідно аналізувати всі асгіекти цього явища. [11;76]
Йраво людини чи особи на громадянство є суб'єктивним правом; яке вирішується і закріплюється у відносно об'єктивному праві та законодавстві. У ст. 25 [9] зазначається, що громадянин України не може бути позбавлений громадянства і права змінити громадянство. Громадянин України не може бути вигнаний за межі України або виданий іншій державі.
Україна гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами.
Отже, держава і Конституція України закріплюють і охороняють суб'єктивне право громадян на громадянство. Факт громадянства має надзвичайно важливе значення для людини та особи, оскільки воно породжує інші політичні права та свободи громадян тощо.
1. 2. Поняття, зміст і принципи правового статусу особи.
Кожна особа реалізує себе через активну участь в економічному і політичному житті, у різноманітних формах діяльності і спілкування, через представницькі та безпосередні форми демократії тощо. Реалізація кожною особою або громадянином своїх прав, свобод і обов'язків залежить від багатьох факторів, зокрема від змісту правового статусу особи.
Правовий статус особи чи громадянина - це система або сукупність юридичних і природних прав, свобод і обов'язків особи, які закріплені в чинних формах і видах права, зокрема в законодавстві, і складають необхідні потенційні можливості особи мати суб'єктивні права та обов'язки, реалізувати їх у системі суспільних правовідносин, у різноманітних видах діяльності, навчання і спілкування. Правовий статус складається з об'єктивних і суб'єктивних прав та обов'язків особи, тобто тих, які закріплені в законі, і тих, які особа реалізує в практичному житті як суб'єктивне право. Правовий статус також може бути обумовлений природними, моральними, міжнародно-правовими правами та обов'язками людини і громадянина, які можуть бути не закріплені в чинному законодавстві, але з огляду на різні причини належать до суб'єктивних прав і обов'язків.
Правовий, а надто конституційний, статус громадян юридично і політично закріплює досягнутий рівень політичного та економічного розвитку суспільства, рівень юридичної та політичної свободи громадян у державі й суспільстві, виступає необхідною умовою і важливим засобом ефективного задоволення потреб та інтересів кожної людини, створює умови для всебічного фізичного і культурного розвитку