статус окремих соціальних груп населення: неповнолітніх, пенсіонерів, військовослужбовців тощо, які займають різне становище в суспільстві. Крім того, існує правовий статус держави, органів державної влади, посадових осіб, різноманітних юридичних осіб тощо. У правовому статусі особи виражаються відносини між громадянином і державною владою та іншими суб'єктами громадянського суспільства.
У правовому статусі особи і громадянина в сучасний період на перший план виходять права і свободи людини, честь і гідність особистості, загальнолюдські демократичні цінності, принципи гуманізму, юридичної рівності, справедливості й відповідальності. Нині правовий статус людини і громадянина базується на міжнародно-правових актах [7], прийнятій ООН, у Гельсінському підсумковому акті з безпеки і співробітництва в Європі (1975 р.) тощо.
На думку деяких спеціалістів, правовий статус - складна, узагальнююча категорія, яка відображає весь комплекс зв'язків людини з суспільством, державою, колективом, навколишнім світом.
У структуру цього поняття входять такі елементи:
правові норми, які встановлюють даний статус;
правосуб'єктність;
основні права та обов'язки;
законні інтереси;
громадянство;
юридична відповідальність;
правові принципи;
правовідносини загального (статусного) типу.
Конституційні права і обов'язки утворюють основу (ядро) правового статусу громадян.
Роздыл 2. Класифікація прав, свобод і обов'язкiв людини.
2. 1. Класифікація або види основних прав та обов'язків громадян.
У ст. 3 [9] закріплено, що права та свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави. Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах, права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними ст. 21 [9]
Юридичних прав і свобод особи - надзвичайно багато, тому їх можна класифікувати на такі групи за сферою реалізації в суспільному житті.
Фізичні (життєві, або вітальні) чи природні, необхідні для її нормального існування і розвитку. До них можна віднести: право на життя, на свободу, на фізичну недоторканність, на безпеку, на власність і т. д. До обов'язків належить обов'язок батьків утримувати своїх неповнолітніх дітей, а обов'язок дорослих дітей - утримувати своїх батьків, які потребують допомоги.
Особистісні, немайнові (духовні), спрямовані на конкретизацію свободи і вільний розвиток особи: право на ім'я, честь і гідність, таємниця листування, телефонних розмов та іншої кореспонденції, право вільно сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої; обов'язок поважати честь і гідність, національні почуття інших людей, не порушувати особистісних прав інших людей тощо.
Економічні права та обов'язки пов'язані з реалізацією прав і свобод особи у сфері виробничих відносин, підприємництва, торгівлі тощо. До них можна віднести: право на працю, на професію, на відпочинок, на власність, на оплату праці. До обов'язків належать: обов'язок чесно й добросовісно працювати, дотримуватись дисципліни праці й технології виробництва, обов'язок сплачувати податки тощо.
Політичні права та обов'язки пов'язані з участю громадян у політичному житті суспільства: наприклад, право обирати та бути обраним у представницькі органи державної влади і місцевого самоврядування, брати участь у діяльності політичних партій і громадських рухів тощо; до обов'язків належать: обов'язок парламентськими методами домагатися політичної влади, обов'язок захищати Батьківщину тощо.
5) Культурні права та обов'язки, пов'язані з реалізацією у сфері духовних цінностей суспільства: право на освіту та інформацію, на користування закладами культури (театри, кіно, бібліотеки, музеї, заповідники і т. ін.). Обов'язки - берегти культурні надбання народу, володіти державною мовою.
6). Громадянські права та обов'язки, пов'язані з правом на громадянство, вступом і виходом із громадянства. Це також право на місце проживання, пересування, в'їзд і виїзд за кордон. Обов'язок -захищати інтереси держави і суспільства. Громадянські права та обов'язки дуже тісно пов'язані з політичними, й іноді їх важко відрізнити.
Соціальні права та обов'язки пов'язані з реалізацією права на соціальний захист особи, на матеріальну допомогу, на безпечні умови праці, на пенсію тощо. Обов'язок держави - дбати про соціальний захист пенсіонерів, дітей-сиріт, інвалідів.
Екологічні права та обов'язки спрямовані на раціональне використання, користування дарами природи, землі, води, лісів тощо; це - право користуватися корисними копалинами, збирати гриби, ягоди, плоди в лісах. Обов'язки - берегти природу, фауну і флору, відшкодовувати завдані природі збитки тощо. Трудові права та обов'язки виникають із реалізації права на працю і укладення трудового договору. Ці права передбачено в Кодексі законів про працю, у колективному трудовому договорі, у правилах внутрішнього трудового розпорядку і статутах про дисципліну.
У Конституції також закріплено спеціальні юридичні права. До них відносять: право знати свої права і обов'язки (ст. 57); право на правову допомогу, на захист (ст. 59); право не виконувати явно злочинні розпорядження чи накази (ст. 60); право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними діями держави та її органів (ст. 56); право на законність і прав осудність, гарантії законності в судовому процесі (ст. 62).
Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права та обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення в порядку, встановленому законом. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права та обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними (ст. 57). Крім того, права і свободи людини та громадянина, які закріплені в Конституції, не є вичерпними (ст. 22).
Крім цих видів прав, свобод та обов'язків, також існують житлові, шлюбно-сімейні, процесуальні, моральні, природні, міжнародні права та обов'язки тощо.
2. 2. Конституційні обов'язки громадян України.
Правовий статус громадян України характеризується не лише правами та свободами, а й обов'язками громадян один відносно одного, до держави, державної влади і до суспільства.
Юридичний або правовий обов'язок - це міра необхідної, добровільної або примусової поведінки чи